Филя Жебровская: Фармацевтика выйдет из кризиса лет через пять

Філю Жебровську називають людиною-епохою в українській фармацевтичній галузі. 37 років тому вона прийшла в Фармак. "Безлад і хаос, помножені на відсутність досвіду у фармацевтиці, викликали логічне запитання: куди я потрапила? І тільки притаманні мені впертість й амбітність не дозволили увімкнуті задній хід", - згадує Філя Жебровська. У 1995 році їй, уже фінансовому директору Фармака, запропонували очолити підприємство.

"До мене звернулася група акціонерів з проханням очолити компанію. Я була вкрай здивована і сказала: "Так я ж виступати не вмію", - розповідає керівник Фармака, яка мріяла тоді працювати у престижній аудиторській компанії. Проаналізувавши ситуацію, вона зрозуміла, що знає, які саме зміни потрібні Фармаку, оцінила ризики зупинки заводу. "Настав час змін, тому я погодилась очолити підприємство", - розповідає вона. Управлінських амбіцій у Жебрівської не було.

"Чи прагнула я отримати високу посаду? Звісно, ні. Довго не вірила, що я - директор компанії. Коли приносили баланс, автоматично ставила підпис у графі "головний бухгалтер", - розповідає керманич Фармаку. Наразі Жебровська прийняла рішення припинити операційну діяльність у Фармаку. Що передувало такому рішенню, хто замінить її в компанії, та чим Жебрівська займеться далі, вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю LIGA.net.

КОРИСНІ ДАНІ 

Історія розвитку компанії Фармак, створеної на базі Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова, налічує понад 90 років. Наразі Фармак - одна з найбільших фармацевтичних компаній України. Має 19 виробничих ліній, які відповідають вимогам GMP. У портфелі компанії - 220 продуктових досьє. Щорічно Фармак виводить на ринок до 20 нових препаратів. Її продукція експортується в 20 країн світу. 

ЯК ВИРОСТАВ ФАРМАК 

- Розкажіть, яким був той Фармак, в який ви потрапили вперше у порівнянні з тим, що ви полишаєте зараз? 

 

Складно порівнювати. За часів існування СРСР діяльність підприємства фокусувалася на випуску високоякісних лікарських субстанцій (активних фармацевтичних інгредієнтів - АФІ). Інколи містяни відгукувалися про нього дещо зневажливо - вонючка на Подолі. 

Дійсно, синтез ізовалеріанової кислоти, важкий хімічний синтез, який здійснювався на заводі, супроводжувався досить специфічним запахом. Можливо, й не настільки шкідливим для організму людини, але неприємним. Існувати у старому форматі, до того ж у історичному серці столиці, завод не міг, постала необхідність вибору подальшого вектора роботи. 

Інколи містяни відгукувалися про Фармак дещо зневажливо - "вонючка на Подолі" 

- І яким він був?

- З 1991 по 1994 роки вдалося налагодити виробництво п'яти препаратів. У 1995 році топ-менеджмент Фармака з огляду на нерентабельність виготовлення субстанцій та підвищення вимог до екологічної безпеки демонтував хімічні потужності та повністю перепрофілював завод на випуск готових лікарських форм. 

Є гіпотеза, що потрібно повністю зруйнувати застаріле, аби створити нове. Команда Фармак обрала іншу стратегію - нічого не втратити, запроваджуючи новації. Хімічний синтез продовжується і нині, випускаються субстанції, народжені ще у 60-80-х роках минулого століття. 

- Які препарати тодішнього Фармаку сьогодні ще є актуальними? 

- До топ-20 серед засобів Фармак за рівнем продажу входить Діазолін (драже і таблетки, використовується для ліквідації проявів алергії), не втрачає популярності, препарат для лікування гострого риніту й запалення приносових пазух Нафтизин, створений у 1962 р. У рамках реконструкції й модернізації виробництва відповідно до стандартів Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice, GMP - авт.) ми оновили лінію з випуску Нафтизину в останню чергу, оскільки думали, що споживачі надаватимуть перевагу новому поколінню засобів - ксилометазоліну, оксиметазоліну, що теж представлені у нашому портфелі. У результаті кожен із засобів посів певну нішу, користується попитом. 

Серед "довгожителів" фармацевтичного ринку - і заспокійливий засіб Корвалол. Він отримав путівку у життя у далекому 1961 році, проте донині зберігає стабільно високі позиції. 

- Опишіть, будь ласка, технологічну складову: як купували оснащення, запускали нові лінії, впроваджували новітні технології. 

- Маю що згадати, особливо зараз, напередодні 30 червня, коли офіційно змінюю напрямок діяльності. 

1994 рік. Перша ластівка, перша важлива інвестиція - придбання у голландської фармацевтичної компанії уживаної технологічної лінії з випуску крапель за технологією Боттлпак, що дозволило замінити незручну скляну тару на компактну та легку у виробництві поліетиленову упаковку. До цього скляні флакони доводилося вручну закривати гумовою пробкою та алюмінієвим ковпачком). На цих потужностях вироблявся Нафтизин, а згодом і Фармазолін, Фармадекс, Тауфон, Пілокарпін. Ця лінія, щоправда, вже удосконалена, працює донині. 

Друге досягнення - запровадження таблеткового виробництва. У середині 90-х дніпропетровському заводу Дніпромед надійшло уживане обладнання для таблеткового виробництва, яке у компанії Берінгер Інгельхайм придбав губернатор області Павло Лазаренко. Кілька років воно не використовувалося, зберігалося на складах. У 1997 році керівництво Фармака звернулося до колег із пропозицією обміняти його на умовах бартеру. Необхідне допоміжне оснащення придбали у львівського заводу Мікроклімат, що спеціалізувався на випуску чистих кімнат. 

За часів СРСР планували, що на потужностях заводу синтезуватиметься 200 т субстанцій для виробництва рентгенконтрастних препаратів (Білігност, Тріомбраст та ін.) для забезпечення потреб усіх держав. Аби встановити таблеткове виробництво, довелося вирізати обладнання для хімічного синтезу рентгенконтрастних препаратів. Вимушений крок поклав початок вдалому старту.

 

Аби встановити таблеткове виробництво, довелося вирізати обладнання для хімічного синтезу рентгенконтрастних препаратів. Вимушений крок поклав початок вдалому старту 

ЕКСПОРТНИЙ ПРОРИВ: РИЗИКИ СТРАШЕННI, ШТРАФИ КОСМIЧНI

- Фармак є одним з піонерів в експорті та у міжнародній співпраці (я маю на увазі рентгенконтрасти, запуск лінії L-тироксину, співпрацю з Elі Lilly щодо випуску інсуліну). Як виник цей напрямок?

- Випуск L-тироксину, інсуліну, співпраця з зарубіжними компаніями стали викликами вищого ґатунку. 

1996 року в рамках програми TACIS (проект Європейського Союзу щодо сприяння прискоренню економічних реформ у країнах СНД, заснований у 1991 році - авт. ) Україні та Білорусі було виділено 2,6 млн екю (валюта ЕС до 1998 року - авт.) для створення таблетованого препарату L-тироксину - синтетичного аналогу тироксину, призначеного для лікування захворювань щитоподібної залози. 

Науковими розробками щодо виготовлення субстанції і готової лікарської форми займалася група вчених Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України, реалізацією технічних завдань - запровадженням таблеткового виробництва, що відповідало вимогам GMP) - австрійська компанія FALCON, яка перемогла у тендері TACIS. 

- Як швидко вдалось реалізувати проект? 

- У приватній бесіді посол ЕС в Україні мене спитав: "Під час поїздок по країні бачу, що на території колишнього СРСР чимало хорошого обладнання, проте здебільшого воно стоїть у ящиках, а не на заводах. Чи не трапиться таке з вами?". Я пообіцяла, що за 1,5 роки змонтуємо нову лінію і надішлемо до посольства запрошення на її офіційне відкриття. Слова дотримала. Церемонія із запуску виробництва L-тироксину відбулася 26 квітня 1998 року, у день річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Лінія стала першою в Україні, що відповідала усім нормам і правилам GMP. Вона, у свою чергу, суттєво змінила філософію співробітників заводу, забезпечила можливість працювати на принципово іншому обладнанні, яке гарантує високу якість препаратів. 

На той час в Україні не існувало заводу з виготовлення інсулінів (тривало його будівництво у Дарницькому районі столиці), тому фахівці-ендокринологи попросили ризикнути й розпочати розробки. Натомість пообіцяли потужну наукову підтримку. 

Пам’ятаю першу зустріч з головою представництва Еlі Lilly в Україні. Після тривалого й детального обговорення важливих нюансів мій співрозмовник резюмував: "Здається, Ви не дуже розумієтеся на інсулінах". І мав рацію: моє уявлення про ці ліки справді було досить розмитим і поверхневим. 

У приватній бесіді посол ЕС в Україні мене спитав: "Під час поїздок по країні бачу, що на території колишнього СРСР чимало хорошого обладнання, проте здебільшого воно стоїть у ящиках, а не на заводах. Чи не трапиться таке з вами?". Я пообіцяла, що за 1,5 роки змонтуємо нову лінію і надішлемо до посольства запрошення на її офіційне відкриття. Слова дотримала 

- А як зявились у Фармака партнери-американці? 

- Партнерство з американською компанією Eli Lilly стартувало 1999-го року з упаковки in bulk Фармасуліну (високотехнологічного рекомбінантного людського інсуліну - авт.), а вже через 4 роки відбулося підписання угоди про передачу Фармаку ліцензійної технології виробництва його готової лікарської форми. З 2005 року функціонує лінія з випуску інсулінів у картриджах (із використанням субстанцій Eli Lilly). Ми придбали лінії з виробництва флаконів і картриджів - ноу-хау Eli Lilly, щоб надати українським пацієнтам можливість отримувати інсуліни найкращої якості у найзручнішій формі доставки. 

 

Показово, що закордонні спеціалісти, які налагоджували виробництво, монтували лінії, залучалися до трансферу технологій, досі спілкуються з нашими фахівцями, обмінюються практичним досвідом. Проект з випуску інсулінів сприяв виходу компанії на якісно новий рівень розвитку. Періодично переглядаю світлини з події, яку відвідав посол США в Україні Стівен Пайфер, і не можу приховати гордість та хвилювання. Я пишаюся тим, що на Фармаку жодного разу не порушили технології Еlі Lilly, не змінили і не сфабрикували субстанцію. Сьогодні частка компанії Фармак у сегменті інсулінів - 35%. 

- З початку 2000-х років у Фармака був досить активний період розвитку... 

-  Щороку вводилося в експлуатацію одне нове виробництво. У 2001 р. розпочато грандіозне будівництво - зведення цеху готових лікарських засобів (ГЛЗ-1), що передбачало створення 3 ліній. Під час проектування, до якого залучили закордонних партнерів, чітко дотримувалися стандарти GMP, а при оснащенні цеху використовували оснащення від світових лідерів - Bosch, Marchesini Group, та ін. 

- А потім було ще партерство з німцями? 

- Надбання Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова, яке отримав у спадок Фармак, - досвід у виготовленні рентгенконтрастів (завод був єдиним на теренах СРСР, що випускав ці засоби). Під час дебютної міжнародної виставки у Франкфурті (2003 р.) із інтригуючою пропозицією до делегації Фармака звернулася німецька компанія Курагіта. У 2006 р. завершувався термін патентного захисту оригінального рентгенконтрастного препарату Магневіст (Schering AG), тож німецькі колеги запропонували партнерство у розробці першого аналога. 

Ризики були страшенні, суми штрафів - космічні, однак хотілося підкорити незвідану висоту, а саме так сприймався сегмент R&D. Ми погодилися взяти участь у проекті. Виникали труднощі з комунікаціями, виробничими нюансами, термінами, трансферами, розширенням лабораторної серії до промислової, здійснювався суворий контроль з боку партнерів - які тільки "вибоїни" не довелося оминати, доки досягли мети. Для проведення інспекції на завод прибули два німецьких інспектори. Вони напружено працювали 2 доби, а потім оголосили довгоочікуваний вердикт: "Госпожа Жебровская, у вас все ок". А в мене потекли сльози - від радості й гордості за команду, яка відкрила перед Фармаком нові обрії.

 

Для проведення інспекції на завод прибули 2 німецьких інспектори. Вони напружено працювали 2 доби, а потім оголосили довгоочікуваний вердикт: Госпожа Жебровская, у вас все ок. А в мене потекли сльози - від радості й гордості за команду, яка відкрила перед Фармаком нові обрії 

- Нові обрії - це, зокрема, кордон з ЄС? 

- Пригадую, як у листопаді 2006 року, на наступний день після закінчення терміну дії патентного захисту оригінального препарату, автомобілі, завантажені препаратом Магнегіта, перетнули кордон Європейського Союзу. Фармаку вдалося першому синтезувати субстанцію і розробити готову лікарську форму, зареєструвати першу генеричну версію оригінального гадопентетату - ін’єкційний рентгенконтрастний препарат Магнегіта для проведення магнітно-резонансної томографії - більш ніж у 20 країнах Європейського Союзу за децентралізованою процедурою. А потім - у 2010 році - ми запустили асептичні лінії РЛЗ-2, інвестувавши у проект 40 млн євро. 

Якось прямую по коридору і чую уривок телефонної розмови, працівник пояснює маршрут до заводу: "Сідай у трамвай, їдь по вулиці Кирилівській (колишній Фрунзе), коли побачиш маленьку Німеччину, зупиняйся. Це і є Фармак. Це найкраще свідчення величезних змін і привід для гордості. 

Лідерство - не п’єдестал, а визнання кропіткої роботи та велика відповідальність. Аби його утримати, необхідно планувати на два кроки вперед. Зараз ми докладаємо зусиль для розширення території впливу в Європі.

- Нещодавно відновив діяльність завод з виробництва АФІ у Шостці. Яких інвестицій потребував даний проект і які можливості це відкриває для компанії? 

- У фармацевтиці існує поняття вертикальної інтеграції. Мається на увазі можливість забезпечити усі етапи створення, вивчення й випуску препарату - від субстанції до готової лікарської форми. На сьогодні лише 3-5% субстанцій випускається в Україні, решта - імпортується. 

На виробництві у Шостці реалізовані найкращі досягнення в науці, синтезі лікарських засобів. Завод із випуску АФІ отримав сертифікати GMP для кожної з п'яти субстанцій, які там синтезуються. Сировина для препаратів Амізон, Антраль, Віс-Нол, Валідол, Корвалол вже поставляється з Шостки до столиці. Це велике досягнення. 

- Що далi?

- Сьогодні працюємо над десятками субстанцій, які закуповуємо у Китаї й Індії та використовуємо для виготовлення продукції. Вартість субстанцій, які планується синтезувати на заводі, не перевищуватиме ту, за якою вони закуповуються зараз. Впровадження вертикальної інтеграції забезпечить ланцюжок поставок ліків гарантованої якості та здешевлення продукції. 

Співробітники лабораторії аналізують, як молекули найближчим часом втратять патентний захист, шукають можливості їх відтворити. Активно працюємо у сегменті рентгенконтрастних засобів, протидіабетичних ліків. У 2023 році завершиться патентний захист гліптинів, прагнемо до того часу запровадити власний синтез. Припускаю, що таке виробництво цілком могло би розташуватися у центрі Києва, оскільки відповідає вимогам екологічної безпеки. 

ПЕРШИЙ МІЛЬЯРД 

- Чи можна сказати, що українська фармацевтична галузь відновила позиції після кризи? Охарактеризуйте, будь ласка, рівень попиту та купівельної спроможності населення. Чи довіряють українці вітчизняному виробнику, зокрема щодо якості ліків? 

- 2016-й назвали роком помірного зростання. Економіка дещо активізувалася, ріст ВВП збільшився до 2%. Серед позитивних тенденцій, які дають привід для стриманого оптимізму, - загальна стабілізація і більш вузький коридор валютних курсів. 

80% ліків оплачується коштами з кишень пацієнтів, лише 15% - за рахунок бюджету. Враховуючи, що ні заробітні плати, ні пенсії не були належним чином проіндексовані з урахуванням інфляції та девальвації, це не могло не вплинути на рівень купівельної спроможності та стані вітчизняної фармацевтики загалом. 

У натуральному і доларовому вираженні ринок лікарських засобів зріс на 7,5% і 3,9% відповідно. Структура споживання змістилася у бік більш дорогих препаратів. Трійку лідерів за обсягом продажів ліків формують три вітчизняних виробника, зростання вартості ліків сповільнилося до 12-14%, проте до показників 2013 року ринок ще не повернувся. 

DY5A2182(2).jpg 

- Говорячи мовою цифр: з яким результатом Фармак завершив 2016-й рік і які очікування на 2017-й? 

- Відносно недавно я досить впевнено й амбітно заявляла, що у 2020 році Фармак продемонструє перший мільярд доларів продажів. 

Проте АТО, економічна криза, різка девальвація національної валюти внесли свої корективи. За прогнозами аналітиків, українська фармацевтика зможе вийти з провалля, досягти рівня 2013-го тільки в 2021-2022 роках. Припускаємо, що Фармаку це вдасться дещо раніше - у 2018- 2019 р. У минулому році обсяг продажів збільшився на 29% - до 4,6 млрд грн (у доларовому виразі близько 10%), отримали 670 млн грн прибутку, що на 240 млн грн більше порівняно з 2015-м. Очікуємо, що матимемо зростання на рівні 22-23% за підсумками 2017 року. 

- А якщо говорити про частку ринку? 

- Частка Фармака на ринку України у 2016 р. серед усіх виробників - 6,5%, серед вітчизняних - 16,8%. Кілька днів залишилося до завершення першого півріччя, ми виконуємо озвучені плани. На превеликий жаль, рухатися блискавично не вдається. У кращому випадку вдасться перетнути довгоочікуваний рубіж $1 мільярд у 2025-2027 роках. Та мусимо йти вперед, зміцнювати позиції. 

- Чи маєте взірець для наслідування серед фармацевтичних виробництв? На кого рівнялися, модернізуючи Фармак? 

- Свого часу ми пильно стежили за розвитком словенської генеричної компанії KRKA, порівнювали підходи, обсяги випуску продукції, рівні заробітних плат. Постійно намагаємося впроваджувати стратегії, прийняті у цивілізованому бізнесі, спостерігаємо за розвитком конкурентів. У чомусь перемагаємо, за деякими параметрами поступаємося. Наша мета - стати потужним гравцем на міжнародному ринку. Ми будемо не ми, поки цього не досягнемо. 

- Чи користуєтесь ви банківськими позиками, наскільки сьогодні доступні й лояльні кредитні програми для бізнесу? 

- Наші конкуренти часто говорять: "Завод працює на кредитах, а подібна стратегія - шлях до банкрутства". Та я категорично з цим не погоджуюся. У 2000 році компанія вперше оформила кредит у європейському банку - ING Bank. Співпраця у цій площині триває понад 17 років, проте жодного разу не виникало загрози чи навіть думок про неповернення коштів. 

Найвигідніші умови щодо інвестиційних кредитів запропонував Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Серед умов його отримання - успішне проходження аудиту компаній Великої четвірки. Цей іспит Фармаку теж вдалося скласти. Партнерство з ЄБРР виявилося плідним. Починаючи з 2006 р., за рахунок інвестиційних кредитів реалізовано три проекти, зокрема ГЛЗ-1, ГЛЗ-2, заміна ліній з виробництва Корвалолу. 

Хоча маємо хорошу кредитну історію, деякі конкуренти чомусь вважають Фармак занадто закредитованим. Про це свідчить коефіцієнт до левериджу ≥3 (співвідношення власного і позикового капіталу - авт.), у Фармака ж він - менше 1 - зберігаємо достатньо великий люфт. 

- А власні кошти у розвиток інвестуєте? 

- Кредити допомагають пришвидшити прогрес. Фармак може вільно інвестувати $20 млн у рік, проте інколи проекти потребують удвічі, а то й утричі більше коштів (наприклад, ГЛЗ-2 вартував $51 млн). Швидко реалізувати їх без кредитних грошей не вдасться. До того ж використання чужих грошей - потужний стимулятор прискорити темпи розвитку, аби повернути борги у визначений термін. 

- Яким структурам довіряєте більше - українським банкам чи міжнародним організаціям? 

- У цій царині надаємо перевагу закордонним партнерам - ING Bank, Credit Agricole Bank. У такому разі є певні гарантії, що банк не лусне, та зрозумілі правила гри. Співпрацюємо і з вітчизняним державним банком - АТ Укрексімбанк, проте у значно менших масштабах. 

- 23 лікарські новинки презентувала компанія Фармак у 2016 роцi. Чи є серед них беззаперечний хіт? 

- Лідер - препарат Квайт, що увійшов у топ-20 за рівнем продажів. Крім нього, здобули популярність Естезифін, Форінекс. Традиційно високі позиції утримують Амізон, Евказолін, Фармасулін, Ревмоксикам, Піколакс, Пектолван, Фармазолін, Діаліпон, Фленокс, Корвалол. 

Думаю, у 2017-2018 рр. флагманом стане інсулін гларгін, аналог інсуліну. 

- Які новинки планує Фармак показати у 2017-му? 

- На сьогодні на різних стадіях розробки знаходиться більше 100 препаратів, щороку презентуємо в середньому 20 лікарських засобів. У науковому комплексі працюють 3 доктори, 15 кандидатів наук. Середній вік дослідників - 32 роки. 

У 2017 р. матимемо 20 власних розробок і 5 препаратів in bulk. 7 вже впроваджено, до кінця року залишилося 18. Працюємо! 

- Які інвестиційні плани Фармака на найближчі роки? 

- Намагаємося інвестувати в R&D 4% від продажів, плануємо збільшити даний показник до 7%. За останні чотири роки обсяг інвестицій перевищив 1 млрд грн, із них 281 млн грн - на виробництво АФІ у Шостці. Понад $12 млн витратили на створення лабораторій (як хімічного, так і біотехнологічного синтезу, випуску серій ліків для клінічних випробувань). Усі мають сертифікацію GLP (Good Laboratory Practice), GMP. 

ФАРМАЦЕВТИЧНА ЕКСПАНСІЯ 

- Пацієнти скількох країн світу користуються ліками від Фармака? Наскільки мені відомо, наразі ви готуєтесь до відкриття представництва у В’єтнамі? 

- Наразі експорт здійснюється у більш ніж 20 держав. Стосовно країн СНД: в Узбекистані Фармак входить у десятку постачальників лікарських засобів, також успішно працюють представництва в Казахстані, РФ, Республіці Білорусь, Киргизстані, Польщі. Дійсно, демонструємо успіхи на ринку В’єтнаму - продажі на рівні $4 млн , презентуємо більше 10 препаратів. У 2017 році плануємо відкрити там представництво. 

Також налагоджено поставки еноксапарину в Ірак, тепер розглядаємо можливості збільшення присутності на ринку країни. Зараз за наявності досьє на препарат відповідно до ICH можна зареєструвати його будь-де. Обрати дієві підходи до продажів, відшукати ефективного партнера - ось у чому ключова складність. І це якраз те, чим я займатимуся у наступні 10 років. 

Згідно з аналізом статистичних даних, попри те, що Україна відноситься до фармацевтичних держав, вона експортує лише 10% від обсягу ліків порівняно з показником імпорту. Не лише Фармаку, а усій вітчизняній фармацевтичній галузі є над чим працювати. Плануємо, що у 2020 році експорт з становитиме 40% (у 2016 р. - близько 26%). 

- А Європа? 

- З десяток препаратів Фармак презентовано в Європейському Союзі. Валідол, Корвалол, Нафтизин - представлено в Литві, Болгарії, Латвії, Польщі. Та лукавитиму, якщо скажу, що завтра чи післязавтра ми станемо провідним гравцем у Польщі, Німеччині. Щоб укріпитися на зовнішніх ринках, потрібно правильно обрати партнера. Зараз проходимо новий етап реєстрації - в Польщі, Болгарії, Німеччині, Нідерландах. 

Ще не вдалося досягти запланованих рівнів продажу, та ми не стоїмо на місці: створюємо платформу, знайомимо лікарів з наявними в арсеналі засобами, стратегічними групами ліків. 

- Однією з ключових тем у минулому році став якраз європейський вектор - придбання Фармаком польської маркетингової компанії NordFarm. Які результати першого року діяльності? 

- Зізнаюся чесно: очікували більшого. Купуючи компанію Nord Farm (м. Лодзь), ми були переконані, що ці здібні юнаки з європейською освітою й досвідом діяльності у європейській системі координат передаватимуть мистецтво, знання й майстерність фармаківцям в Україні. 

Проте 1-го серпня і фінансист, і маркетолог прямують до Польщі - впроваджувати перевірені технології продажів і своє бачення з метою зміцнити позиції. У минулому році рівень продажів становив 18 млн євро (і наших ліків, і тих, що містив портфель компанії Nord Farm), анонсований показник на 2017 р. - близько 20 млн євро. 

- Стверджують, що вимоги європейського ринку суттєво жорсткіші. Чи згодні ви з цим? 

- Щодо фармацевтики тезис не зовсім відповідає дійсності. Зазвичай вимоги українських інспекторів з GMP суттєво суворіші. Вони намагаються переконатися у правильній тактиці на кожному з етапів. У той же час польська, німецька інспекції прослідковують ланцюжок роботи: якщо початкова і фінальна стадія відповідає критеріям, автоматично вважають, що і проміжні етапи реалізуються належним чином. Парадоксально, проте інколи легше пройти німецьку інспекцію, ніж українську. 

 

Парадоксально, проте інколи легше пройти німецьку інспекцію, ніж українську 

- Відомо, що компанія активно підтримує дослідження з вивчення біоеквівалентності генериків й оригінальних молекул (ще з часів, коли це не було обов’язковою вимогою). Біоеквівалентність яких препаратів Фармак вже підтверджено?

- Існують певні стереотипи, упередженість, хибне переконання, що вітчизняні ліки - неякісні. Шлях зміни суспільної думки - довгий і тернистий. Саме тут, в Україні, ми сплачуємо податки, створюємо робочі місця. Та якість ліків підтверджуємо за світовими процедурами. Портфель компанії не може містити генеричні препарати, біоеквівалентність яких не доведена. Усі ключові засоби продемонстрували біоеквівалентність оригінальним молекулам у спеціальних дослідженнях (у першу чергу, таблетовані форми). Відповідних доказів не мають лише ті ліки, які перебувають на тій чи іншій стадії розробки і ще не зареєстровані компанією Фармак. 

Після того, як компанія надіслала заявку на реєстрацію в Європейському Союзі препарату Ремоксикам (мелоксикам), надавши дані щодо підтвердження біоеквівалентності, європейські регуляторні органи ініціювали інспекцію і перевірку GLP-сертифікації клінічної бази, де під керівництвом Ігоря Зупанця (завкафедри клінічної фармакології і фармації Національного фармацевтичного університету МОЗ - авт.) виконуються наукові роботи щодо біоеквівалентності. 

Ось такі бар’єри ми долаємо. А паралельно стимулюємо розвиток науки, медицини, що допомагає Україні бути більш успішною у фармацевтичній галузі. 

ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ І ДОСТУПНІ ЛІКИ 

- Не можна розглядати діяльність заводу окремо від ситуації в країні загалом. Як ви оцінюєте дискусійні пацієнтські законопроекти, дії уряду? Поділіться власним баченням щодо медичної реформи у тому вигляді, як її пропонують зараз. 

- Останнім часом дуже багато читаю, аналізую аргументи за і проти. І більшість населення проти, наче в казці про Бабу Ягу. Яке моє бачення? Зміни потрібні, наче повітря. Так, можливо, законопроекти, представлені урядом, не є досконалими. Але фахівці, коли розпочнуть працювати у нових умовах, відшукають спосіб зібрати пазл. 

В Україні багато талановитих фахівців-медиків, видатних вчених, здатних здійснити реформу. Мабуть, просто забракло мужності ініціювати її раніше. Зміни у медицині - питання, яке завжди не на часі у державних інституціях - Верховній Раді, Кабміні, Адміністрації Президента. Не вистачає політичної волі, щоб побороти спротив; щоб не на словах, а на ділі забезпечити населення хоча б безкоштовною первинною та екстреною медичною допомогою у повному обсязі, паралельно розвиваючи страхову медицину. Сьогодні ж зірки зійшлися.

Якщо законопроекти й постанови не будуть досконалими, їх можна доповнити, уточнити, покращити. Але таким чином ми хоча б розпочнемо формувати нове мислення, в першу чергу, нагорі. Не 1-2% українців повинні лікуватися безкоштовно. Обов’язок держави - забезпечити надання первинної, екстреної медичної допомоги, здійснювати підтримку пацієнтів із соціально значущими хворобами (цукровий діабет, СНІД та ін.). 

Одного разу озвучила свою позицію у Facebook, то мені порадили почитати Августа Бебеля. Певно, я наївна з огляду на сучасні реалії, та неможливо не визнати те, що запровадження нових стандартів хоча б трохи упорядкує ситуацію. Це хороший старт. 

- До переліку ліків, вартість яких компенсує держава, внесені сім препаратів Фармака. Це багато, мало чи достатньо? 

- Кожен бізнесмен прагне більшого. Але те, що до переліку засобів входить сім препаратів виробництва Фармак, - велика честь для нас. Намагаємося забезпечити постійну їх наявність на полицях аптек, щоб пацієнти за потреби без проблем могли отримати препарати. 

Раціональність озвучених тез ілюструє і приклад програми Доступні ліки. Півроку обговорювалися її деталі, умови, формувався перелік нозологій, вартість засобів для лікування яких потрібно реімбурсувати. Наразі це діабет, серцево-судинні захворювання і бронхіальна астма. Так, є деякі недоліки: не завжди препарати є в наявності, що зумовлено технічними умовами - потрібно замовити сировину, налагодити виробництво, змінити плани, передбачити час на доставку. Проте зафіксовано й очевидні переваги: пацієнти зрозуміли, що спочатку потрібно відвідати лікаря, проконсультуватися, отримати рецепт, фахівці більшу увагу приділяють доказовій медицині, а виробники знизили ціни на 30%. 

Я сподіваюся, що ці зміни свідомості стануть дороговказом на шляху України до страхової медицини. 

- Компанія Фармак продемонструвала чітку патріотичну позицію ще за часів протестів на Майдані. Як ви вважаєте: чи може бізнес стояти осторонь подій у державі, зберігати нейтралітет? 

- Якось я запитала брата Павла (Павло Жебрівський - колишній депутат, нині - голова Донецької війського-громадянської адміністрації - авт.), чому він, поляк за походженням, поїхав на Донбас змінювати свідомість населення у гарячих точках держави, популяризувати українську мову, культуру. "Андрій Шептицький теж цим займався", - почула у відповідь. 

Патріотизм - не обов’язок, це вибір. Коли на Майдані у листопаді 2013 року встановили перший намет, працівники нашої їдальні готували різні страви і передавали їх мітингувальникам. Дещо пізніше здійснювалися поставки ліків; надавалася допомога з вирішення таких побутових моментів, як придбання дизель-генератора і палива. Фармак надає допомогу військовим частинам, зокрема Новоград-Волинській механізованій бригаді. Нещодавно звернувся командир однієї з військових частин, яка потрапила під потужний обстріл. Під час бою було втрачено сумку для приладу нічного бачення. Я пообіцяла: придбаємо не тільки сумку, а й ще один прилад, адже найголовніше - врятувати життя людей, які захищають наш спокій на східних кордонах. Загалом на потреби воїнів АТО спрямовано понад 2,5 млн грн. 

Від одного з партнерів почула думку: "У нас тимчасове відношення до Росії, але взагалі-то ми друзі. Потрібно перечекати". А ми не чекатимемо. Мусимо називати речі своїми іменами: триває АТО, що передбачає відповідне ставлення до країни-агресора. Стояти осторонь - не про Фармак. Наша позиція - бути патріотами, громадянами, українцями. Варто усвідомлювати, що ми - частина одного цілого: і той, хто воює в АТО, і той, хто керує бізнесом у столиці. І ці світи не можуть існувати окремо. 

Я люблю Україну, її доля мені не байдужа. Дуже хочу, щоб наступив мир. І щоб не Україна йшла в Європу, а вдалося створити Європу тут, на території нашої держави. 

- Ви змінюєте свою роль у компанії. Як це вплине на діяльність компанії, на якій позиції ви залишаєтеся і кого обрали в якості наступника? 

- З 1 квітня 1991 року завод Фармак існує як акціонерне товариство, у 1994 р. повністю завершено його приватизацію. Можливості подивитися, як розвивається, наприклад, сусід збоку, у нас не було. Довелося самій побувати виконавчим директором, стратегом, основним акціонером, генеральним директором. 

Поєднуючи різні інгредієнти, можна приготувати смачний борщ, та у бізнесі підходи дещо інші. Важливо відчути "поворотний момент", подих змін.

Я прийняла рішення розділити стратегію та операційну діяльність. Є щоденна оперативна робота, тисячі задач, які слід виконати. Вона виснажує, на стратегію залишається обмаль часу. А Фармак вже досяг рівня, коли варто шукати відповіді на питання: а на яких ще територіях хочеться досягти успіху? Де розвивати виробництво - тільки на локальному ринку чи й на світовій арені? На це потрібен час, свіжий погляд, не затьмарений щоденними турботами. Розробляти стратегію, вирішувати, які технології і які продукти купити, де і яким чином побудувати завод, - принципово інший вид діяльності. У цій іпостасі я планую залишитися. 

Як зміниться моє життя та робота компанії? Формується Наглядова рада, де разом зі мною працюватиме ще дві особи, які працювали у Фармаку (технічний директор і директор із маркетингу теж залишають посади). Сподіваюся, колеги оберуть мене головою Наглядової ради. 

- А хто стане вашим наступником? 

- На роль виконавчого директора розглядали кандидатури багатьох фахівців. Свого часу наша команда доклала багато зусиль, щоб створити на підприємстві європейську модель бізнес-процесів. Ми хочемо дізнатися, як працює механізм у комплексі; перевірити, чи зможе європеєць керувати компанією. Тому й відважилися на експеримент. 

Прагнемо на 100% адаптувати бізнес-процеси до європейських реалій, а з цим прекрасно впорається людина, що має досвід роботи на зарубіжному фармацевтичному ринку. Тому запросили на посаду топ-менеджера чеської фармкомпанії Zentiva. Через кілька днів він розпочне роботу у Фармаку. Його вже чекає і колектив, і окремий кабінет. Для нового члена нашої команди це перший досвід роботи в Україні; поки що він не знає ні української, ні російської мови, спілкується виключно англійською. Імені поки не розкриваємо. 

- Ким ви бачите себе у найближчому майбутньому: меценатом, коучем із особистого та професійного росту, можливо, політиком? Чи збираєтеся ділитися досвідом, чи розглядаєте пропозицію приміряти роль спікера, викладача? 

 

- Планую зосередитися на стратегії розвитку компанії. Точно не збираюся йти у політику та викладацьку діяльність. Думаю, що продовжу ділитися досвідом у рамках тематичних вечорів, шкіл і залишатимуся частим гостем у п’ятницю на території заводу.

 

Автор: Мария Бровинская

Джерело: ЛIГАБiзнесIнформ

Інші публікації

Що бентежить вітчизняну фармацевтичну промисловість? Відбулося засідання ООРММП України

Фахівці ПАТ «Фармак» спільно з науковцями фармацевтичних факультетів профільних вищих начальних закладів України розробили настанови «Лікарські засоби. Порядок проведення інспектування виробництва лікарських засобів на відповідність вимогам належної виробничої практики» (СТ-Н МОЗУ 42-4.1:2017) і «Лікарські засоби. Підготовка та кваліфікація інспекторів з належної виробничої практики» (СТ МОЗУ 42-4.2:2017).

Печінка потребує захисту. Лесфаль Віт його надає

Печінка — життєво важливий орган людини вагою від 1,5 до 2 кг. Це найбільша травна залоза, яка бере активну участь в обмінних процесах. У ній відбувається понад 500 різних біохімічних реакцій, а в організмі людини цей орган виконує близько 100 різноманітних функцій [1]! Саме тому науковці називають печінку хімічною лабораторією тіла

Присутність "Фармака" в Європі буде збільшуватися - виконавчий директор

Ексклюзивне інтерв'ю виконавчого директора ПАО "Фармак" Августіна Дубнічки агентству "Інтерфакс-Україна"