Експорт українських ліків у 2022 році знизився, однією з причин стало ускладнення і подорожчання логістики, зазначили опитані агентством «Інтерфакс-Україна» фармацевтичні компанії.
За словами CEO фармкомпанії «Фармак» Володимира Костюка, 2022 року експорт «Фармак» зменшився порівняно з 2021 роком на 23% у грошовому виразі з низки причин. Серед них, зокрема, першочергове забезпечення ліками українського ринку та запити, пов’язані з потребами ЗСУ, знищення складу з готовою продукцією та первинним пакуванням «Фармак» в перші тижні війни, «що унеможливило швидкий випуск нового товару».
За його словами, причиною зниження експорту, яку «відчули всі бізнеси», також стало порушення логістичного сполучення, і для експорту готової продукції, і для імпорту сировини та інших матеріалів.
Крім того, CEO фармкомпанії наголосив, що «з початком повномасштабної війни низка зарубіжних партнерів переглянула ризики і зажадала додаткових гарантій у співпраці: від 100% передоплати за сировину до купівлі нашої продукції лише після того, як вона перетне кордон України та перебуватиме в безпеці».
«Незважаючи на це, «Фармак» у 2022 році відвантажив понад 240 видів продукції до 38 країн світу. Традиційно найбільш популярними на міжнародному ринку є засоби для анестезіології виробництва «Фармак», антитромботичні лікарські засоби, препарати гормонів системного застосування, ліки для терапії гострих респіраторних вірусних інфекцій, заспокійливі та інші», — сказав він.
Костюк повідомив, що новими ринками збуту для «Фармака» у 2022 році стали Індонезія та Сальвадор, до десятки країн експорту за підсумками року ввійшли Узбекистан, Казахстан, Ірак, Киргизстан, Мексика, Молдова, Польща, В’єтнам, Азербайджан та Австралія.
Крім того, він нагадав, що 2022 року «Фармак» успішно пройшов перевірку британських контролюючих органів і зареєстрував два продукти для продажу у Великій Британії: контрастний засіб для проведення МРТ і гормональний лікарський засіб для зупинення кровотечі. На цьому ринку з 2021 року «Фармак» також представляє протизапальний знеболювальний препарат для стоматології.
У свою чергу, як повідомили агентству у фармацевтичній компанії «Дарниця», логістичні виклики стали найбільшими викликами, з якими зіткнулися українські експортери ліків.
За словами керівника департаменту міжнародної реєстрації та виходу на нові ринки фармкомпанії «Дарниця» Ганни Павлюк-Гаврилової, припинилося авіасполучення, і його довелося повністю замінити автомобільним, а для віддалених ринків фармкомпанії використовують додатково морський транспорт.
«Це призвело до збільшення часу доставки: наприклад, нині дорога товару до Узбекистану займає три-п’ять тижнів. Відповідно, логістичні витрати зросли досить суттєво», — сказала Павлюк-Гаврилова.
Водночас, попри це, «Дарниця» планує збільшувати обсяги і розширювати географію експорту. Зокрема, крім виходу на ринок Австралії, компанія активно розвиває напрямок регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка) і нарощує постачання в Ірак і Ємен.
«У середньостроковій перспективі планується вихід на ринки Південно-Східної Азії, як-от Малайзія і Сінгапур. Європейський Союз залишається пріоритетом компанії: у середньостроковій перспективі очікується вихід на ринки Польщі, Латвії, Хорватії та Естонії. Крім того, більшу увагу планується приділяти африканському регіону», — сказала Павлюк-Гаврилова.
Водночас вона наголосила, що наразі компанія не може робити загальні прогнози ринку експорту ліків.
Зі свого боку у фармкомпанії «Юрія-Фарм», яка провадить діяльність у більш ніж 40 країнах, повідомили про скорочення обсягу експортного продажу на 10,5% загалом 2022 року порівняно з 2021 роком.
Водночас у компанії зазначили, що у 2022 році перелік країн присутності розширився. Зокрема, компанія реалізувала перші експортні поставки до Греції, Колумбії, Кувейту та Домініканської Республіки.
Значних змін у номенклатурі експорту не відбулося. Водночас «Юрія-Фарм» продовжила диверсифікувати продуктовий портфель, розширивши асортимент представленої продукції.
«Головними проблемами, з якими зіткнулися у 2022 році, стало збільшення ціни на доставку продукції та зміна транспортних ланцюжків. Вартість доставки зросла на 60-150% (сумарно більш ніж удвічі), значно зменшилася кількість пропозицій від перевізників, особливо на початку повномасштабного вторгнення. Стикалися з великими чергами на кордонах. У деяких країнах у зв’язку з новими логістичними маршрутами стикалися з дефіцитом дозволів на перевезення продукції», — пояснили в компанії.
Водночас у «Юрія-Фарм» зазначили, що «в деяких країнах через значну транспортну складову в ціні довелося відмовитися від частини номенклатури».
«Ціни CIP (Carriage and Insurance Paid) за інвойсом у середньому зросли на 10%. Але на деяку номенклатуру, навпаки, зменшилися за рахунок впровадження референтного ціноутворення, що суттєво зменшило нашу прибутковість», — додали у фармкомпанії.
Як повідомлялося, експорт українських ліків у 2022 році скоротився на 24% порівняно з 2021 роком і становив $238 млн. Найбільшим покупцем українських лікарських засобів у 2022 році став Узбекистан, куди українські підприємства експортували продукцію майже на $52 млн, що на 36% менше, ніж роком раніше.
У 2022 році українські компанії припинили продавати ліки в Росію і Білорусь, зріс експорт до Литви та Латвії. Більшість українського фармацевтичного експорту йде в Азію.
