Фото: Володимир Костюк, CEO Farmak
У 2025 році компанії Farmak виповнилося 100 років. Із невеликого підприємства, яке почало роботу із випуску двох препаратів – хлороформу і саліцилової кислоти – Farmak перетворився на міжнародну групу із присутністю у 60 країнах світу. Протягом століття підприємство пережило зміну епох і економічних моделей, масштабну модернізацію та євроінтеграцію.
Про стратегічне мислення на довгі дистанції, інвестиції під час війни та трансформацію бізнесу розповів CEO компанії Володимир Костюк.
У 2025 році Farmak відзначив 100-річчя – дату, яку долає менше 1% компаній у світі. Що, на Вашу думку, дозволило компанії пройти таку тривалу дистанцію?
Фото: цех із виробництва ін’єкційних лікарських засобів
Передусім – стратегічне мислення. Компанія завжди фундаментально визначала, що вона буде робити. Далі дуже прискіпливо планувалася сама робота. Також це – команда, яка для нас є великою цінністю. У нас працюють професіонали.
І, звичайно, інвестиції у розвиток. Акціонери реінвестують близько 90% прибутку у розвиток компанії: створення нових виробничих потужностей, продуктів, технологій, оптимізацію бізнес-процесів.
Ви працюєте у Farmak 18 років. Як змінювалася компанія на Ваших очах?
Коли я прийшов у компанію, вона вже робила перші кроки до переходу на європейські стандарти – зокрема, отримала європейський сертифікат GMP (Належна виробнича практика – ред.) на відповідність вимогам виробництва.
Вже тоді Farmak запроваджував стандарти, які тоді не були обов’язковими в Україні, будували виробничі потужності з високим рівнем автоматизації, впроваджували систему якості міжнародного взірця. Тому на моїх очах відбувалася реальна «європеїзація» компанії.
У 2022 році ви відкрили нову виробничу дільницю та випустили 11 нових препаратів. Завдяки чому це вдалося зробити в такий складний час?
Фото: Дільниця Farmak із виготовлення ліків у небулах
Ми будували нову дільницю із виробництва ліків у небулах (на цій дільниці виготовляються ліки проти алергії, для лікування захворювань дихальних шляхів тощо, які розпилюються за допомогою небулайзерів – ред.) протягом 2021 року і планували запустити її в березні 2022-го. Але на початку січня, коли вже лунали попередження про можливе повномасштабне вторгнення росіян, іноземні інженери постачальників виїхали з України. Вони мали налаштовувати обладнання, але відбули, навіть не почавши роботу.
Ми запускали дільницю завдяки нашим механікам і дистанційним консультаціям із закордонними партнерами. У травні 2022-го вона запрацювала.
Сьогодні ми адаптувалися: часто самі проводимо сервісне обслуговування з консультаціями по відеозв’язку. Іноді відправляємо фахівців на стажування за кордон у компанії, де купуємо обладнання.
Зараз продукція Farmak експортується у понад 60 країн світу. Як змінювалася експортна стратегія компанії впродовж останніх років?
Політика експансії закладалася вже тоді, коли я прийшов працювати у компанію. Але у 2021 році ми ще раз проаналізували наші технологічні можливості та потенціал R&D (напрям досліджень і розробок – ред.) і фіналізували корпоративну стратегію. Ми назвали її «Farmak 2.0. Від локального успіху до глобального».
Ми зафіксували, що хочемо з українського лідера стати міжнародною компанією із сильною присутністю передусім у Центральній і Східній Європі. Згодом – і у Західній.
У 2022-му група компаній Farmak розширилася за рахунок придбання компаній в Чехії та Словаччині. У 2024-му – в Польщі та Великобританії. Ще до 2021-го відкрили представництва в ОАЕ та В’єтнамі. У грудні 2024-го – в Молдові. Сьогодні географія нашої присутності доволі широка.
Якою є кінцева мета? Чи плануєте стати гравцем, який конкуруватиме з транснаціональними фармкомпаніями?
Фото: Володимир Костюк з керівником відділу контролю якості у лабораторії контролю якості Farmak
У нас є стратегічний план до 2030 року. Ми хочемо стати впізнаваною міжнародною компанією, яку добре знають щонайменше в Центральній і Східній Європі. Водночас не забуваємо про український ринок. Він залишається пріоритетним.
Як вдається адаптуватися до такої великої кількості ринків?
У нас є підрозділ у групі компаній, який управляє портфелем. Ключовий фактор – комерційна привабливість певного лікарського засобу. Інвестиції в один продукт складають від одного до десятків мільйонів доларів. Термін від ідеї до комерціалізації – від трьох років і більше.
Тому зважуємо все: патентну ситуацію, комерційну привабливість, технологічні можливості виробництва, вільні потужності. На основі цього приймаємо рішення, включати продукт на певній території чи ні. Це громіздка процедура, але необхідна, коли працюєш на стількох ринках.
У 2022 році Farmak оголосив про будівництво власного виробництва в Іспанії з інвестиціями понад 30 млн євро. Чому вирішили будуватися в Європі і на якому етапі зараз завод?
Фото: Виробництво Farmak Group в Іспанії
Перша причина – це диверсифікація ризиків. Якщо потенційний партнер бачить, що в твоїй країні війна і постачання під ризиком, він з великою ймовірністю піде до виробників з Індії, Китаю чи Європи. Можливо, для нього це буде дорожче, але з меншими ризиками. Коли ми показували партнерам, що маємо завод в Іспанії, домовлятися ставало набагато легше.
Інший момент – переваги локального виробництва. В ЄС, особливо в Іспанії, держава надає додаткові преференції локальним виробникам, оскільки вони створюють робочі місця, платять податки. Завод уже працює. Він сертифікований, має всі необхідні дозволи.
Які потужності має завод та які ринки він обслуговуватиме?
Завод постачатиме продукцію в країни Азії, Європи, в перспективі обговорюємо США і Південну Америку. Можливо, щось постачатимемо і в Україну – продукти, які не маємо технологічної можливості виготовляти тут.
В Іспанії ми побудували дві виробничі лінії. У той час як в Україні у нас 25 виробничих ліній з різними формами випуску – таблетки, капсули, розчини, спреї, супозиторії, ліки у шприцах, ампулах тощо.
Подальше розширення в Іспанії залежатиме від успішності бізнесу – якщо зароблятимемо там кошти, готові інвестувати в розвиток.
На початку 2025 року уряд запровадив державне регулювання цін на ліки. Як це вплинуло конкретно на Farmak, і чи довелося коригувати стратегію розвитку?
Нормальною є практика, коли держава регулює те, що закуповує за кошти бюджету. Це програми реімбурсації, державні закупівлі. Український фармринок завжди був конкурентним. І коли держава фактично створює бар’єри для нормального функціонування й розвитку, я не розумію, навіщо це робиться.
Як на мене, це може призвести до того, що деякі продукти зникнуть з українського ринку. У нас є продукт, який не потрапив до національного каталогу, і його просто немає на аптечних полицях. За цінами, які нам вказують, часто продавати просто комерційно недоцільно – з усіма витратами, включаючи дороговартісні дослідження і розробку тощо.
Крім того, реформа не враховує, що в країні йде війна. Ми постійно працюємо з обмеженнями електроенергії, інвестуємо в енергостійкість, імпортуємо електроенергію за підвищеними тарифами, перериваємо виробничі процеси через повітряні тривоги. За такого підходу український фармбізнес може стати нерентабельним, і система охорони здоров’я України стане цілком імпортозалежною.
Наразі імпорт на фармринку складає близько 66% в грошах (роздрібний ринок лікарських засобів – ред). За період реформи частка українських виробників впала на 4% – до 34%. Таким чином, Україна може залишитися без ефективної фармацевтичної індустрії.
Що могла би зробити держава для підтримки фармацевтичної галузі?
По-перше, домагатися від Європи взаємного визнання GMP-сертифікатів. Європейські сертифікати дійсні в багатьох країнах. Натомість сертифікація українських органів не визнається.
Щоб отримати європейський сертифікат, треба запрошувати іноземних інспекторів, які не приїжджають, а проводять дистанційні інспекції. Це забирає багато часу та зусиль. У разі досягнення мети із взаємним визнанням, український фармсектор зможе реалізувати свій потенціал і збільшити експорт.
Також держава могла б стимулювати інвестиції в розробку нових продуктів – це поширена практика розвинених країн. Фармгалузь – інтелектуальна, в ній багато інновацій. Податкові преференції на інвестиції в дослідження та розробки показали б, що держава думає про науковий потенціал країни.
Добре було б надавати певні преференції українським компаніям, які виготовляють продукт в Україні – важливо не плутати з частковою локалізацією, коли готовий продукт з інших країн-виробників просто пакують.
Виробничі компанії створюють значно більше робочих місць. Наприклад, у нас три тисячі співробітників. Без виробництва вистачило б 300-400. Держава могла б враховувати це і давати кращі умови в державних програмах. Наприклад, у програмах реімбурсації.
Які основні пріоритети розвитку Farmak на найближчі роки?
Фото: R&D-лабораторія Farmak
Український ринок – надзвичайно конкурентний. На ньому працює близько сотні українських фармкомпаній плюс тисячі імпортерів. Ми – лідери з часткою лише 6%. Тому є, куди зростати.
Український ринок у нас залишається у пріоритеті: формуємо портфель, в першу чергу, під його потреби. Щороку інвестуємо близько 750 млн грн в дослідження, наступного року суму не плануємо зменшувати, навіть збільшуємо. Інвестуємо в інфраструктуру, особливо енергетичну автономність – наше виробництво високотехнологічне, кожне переключення електроенергії критичне. На 2026 рік заплановано багато додаткових проєктів. Також будемо продовжувати експансію на міжнародні ринки.
