Цього року «Фармак» планує інвестувати у розвиток понад 1 млрд грн. Виконавчий директор компанії Володимир Костюк поділився досвідом впровадження інновацій, заохочення культури перетворень у компанії та своєю думкою щодо змін у державній політиці, які допоможуть розвитку фармацевтики в Україні.
— Найголовніша — запуск нової дільниці з виготовлення твердих лікарських форм у грудні 2018 р. Вона унікальна, одна з найпотужніших у СНД. Ми підвищили потенціал виробництва до 3 млрд одиниць на рік. Встановлено новітнє обладнання від найкращих виробників, використані інноваційні підходи до виробництва та системи якості. Ми інвестували в проект близько €20 млн.
Друга — наш R&D-комплекс. Це 4 лабораторії або навіть кластери лабораторій, де ми займаємось розробкою та оптимізацією технологій. Можна проводити експерименти й не відволікати виробниче обладнання, яке сильно завантажене. Це дає гнучкість та можливість краще підібрати параметри нових та існуючих продуктів.
Третя — це біотехнологічна лабораторія. Ми запустили її в березні минулого року, інвестувавши близько 60 млн грн. Це “пілот” з розробки біотехнологічних активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ). Щоб зрозуміти масштаб планування: рішення щодо власного повноцінного виробництва цих субстанцій буде прийняте лише за 4-5 років. Впродовж них ми маємо напрацювати субстанції, зробити з них лікарську форму, все це охарактеризувати, дослідити, провести клінічні дослідження.
— У нових проектах зараз впроваджуємо дуже багато автоматизації. Це різні комбінації Manufacturing Execution System, електронне досьє серії продукції, штрих-кодування тощо. Ми багато зробили задля оцифрування наших процесів. Працюємо з SAP, торік запровадили сучасну систему планування виробництва та систему, що допомагає нам планувати розвиток й оцінку співробітників.
— Ми намагаємось створювати в компанії культуру, що сприяє інноваціям. Щоб топ-менеджери, фахівці середньої ланки та спеціалісти замислювались, що найефективніше можна запровадити. Україна та пострадянський простір у цілому — доволі консервативні країни. Люди побоюються змін і люблять комфорт. Але ж бачите, як розвиваються світ, європейський ринок, американський ринок — шаленими темпами! Тому потрібна культура інновацій, культура сприйняття нового. Без цього про конкурентоздатність навіть говорити не можна.
— Постійно навчаємо співробітників. Ми, всі 2,7 тис. працівників “Фармак”, постійно відвідуємо конференції, виставки, тренінги, навчання. У навчання співробітників інвестуємо значні кошти. Велику кількість заходів проводимо за кордоном, оскільки підходи та обладнання, яке використовуємо, все це іноземне. Підвищуємо рівень кваліфікації та тримаємо руку на пульсі, щоб знати, хто над чим працює, які тренди актуальні в Європі та США. Адже за кілька років ці тренди прийдуть в Україну.
Пишаємось бібліотекою: жодна компанія в Україні не має такої скарбниці науково-технічної, медичної та класичної літератури. Фонд, а це понад 7,5 тис. книжок, постійно поповнюємо останніми світовими новинками. Крім співробітників до нашої бібліотеки приходять навіть студенти фармацевтичних ВНЗ, пишуть у нас наукові праці. В нас функціонує програма IRBIS — унікальна інтегрована бібліотечно-інформаційна система, де за каталогами можна знайти будь-яку літературу. Бібліотека підключена до платних баз даних видавництва Elsevier (PharmaPendium, Embase), яке випускає 2 тис. наукових журналів і дає доступ до 9,5 млн наукових статей.
Співробітники, які працюють у підрозділах виробництва, контролю якості та інших, мають кожен квартал надавати пропозиції з вдосконалення виробничого чи управлінського процесу. Фахівці з оптимізації оцінюють, чи реалістично впровадити пропозицію, який економічний ефект, наскільки вона ресурсомістка. Так ми запроваджуємо інновації на всіх рівнях компанії. Економічний ефект від запропонованих співробітниками змін сягає десятків мільйонів гривень на рік.
— Цього року ми плануємо інвестувати 1,045 млрд грн. Будуємо новий виробничий цех, який запустимо 2020 р., і новий 8-поверховий офісно-лабораторний комплекс. Загалом 95% прибутку компанія реінвестує в розвиток. Це безпрецедентний для України рівень.
“Фармак” системно підтримує збереження довкілля та прагнення до здорового способу життя. У Києві та Шостці реалізується проект “Екошкола”, спрямований на підвищення екологічної свідомості молоді. Завдяки проекту “Зелений офіс” у “Фармак” було зібрано та утилізовано понад 200 кг батарейок, зекономлено більше 20 т паперу та збережено близько 300 дерев. З 2017 р. “Фармак” проводить масштабний захід “Біг для здоров’я”, що об’єднує всіх, хто веде здоровий спосіб життя. Також ми пишаємося, що “Фармак” — перша вітчизняна фармкомпанія, що приєдналася до Мережі Глобального договору ініціативи ООН.
— Ми використовуємо обладнання найкращих виробників — німецьких, італійських, американських. Регулярно проходимо європейські інспекції GMP: у нас 14 дільниць з 20 сертифіковано європейськими регуляторними органами. Решта дільниць не сертифікуються тільки тому, що на них поки не виробляється продукт для європейського ринку. Тільки-но з’являться клієнти з ЄС, які захочуть отримати продукцію з цих дільниць, ми без проблем пройдемо інспекцію. Йдеться про міжнародну сертифікацію, адже всі 20 дільниць сертифіковані українським GMP.
— Фармацевтика завжди пов’язана з судами, тому що є процедура патентування. Це постійна боротьба між оригінаторами, які намагаються якнайдовше тримати патенти, і компаніями — виробниками генеричних ліків, які хочуть випускати такі самі за характеристиками лікарські засоби, але доступніші для пацієнтів.
“Гаряче” для нас — зміни до Закону “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”. Є положення про те, що коли оригінатор винайшов молекулу та провів дослідження, він отримує на неї патент, який зазвичай діє 20 років. Ми, як компанія — виробник генериків, хочемо мати можливість розробляти ці продукти до закінчення терміну дії патенту. В Європі це працює так: поки діє патент, ти можеш розробляти продукт, але не продавати. За два роки до закінчення строку дії патенту можна купувати субстанцію та займатись розробкою. В Україні ми не можемо навіть ввезти зразки субстанції, бо митниця все заарештує.
— Компанії-оригінатори. Ввезти зразки субстанції та почати розробку можна лише тоді, коли закінчився патент. Два роки на це, потім ще рік — реєстрація. Три роки українці не можуть отримати доступ до дешевших та ефективних лікарських засобів. В Європі, коли патент закінчився, наступного дня на полицях аптек можуть стояти продукти від виробників генеричних лікарських засобів. Уявіть: ми змушені вести розробку одного з нових продуктів у Франції. Але так ми зможемо розробити продукт раніше та вийти з ним у 2020 р.
Торік ми брали участь у розробці законопроекту, який було внесено до Верховної Ради. Його підтримав Комітет ВР з питань науки і освіти. Але депутати не проголосували.
— Запровадити преференції для локального виробника як у Польщі. Там місцеві виробники можуть робити націнку на лікарські засоби до 15-20% більше, ніж іноземні, в державних програмах реімбурсації. Це логічно. Минулого року ми заплатили понад 600 млн грн податків — найбільший платник в Україні серед “фарми”. Українські компанії, які працюють прозоро, повинні мати преференції, якщо ми прагнемо побудувати сильну та незалежну державу.
Андрій Морозовський
https://business.ua/special/100-innovatsii-vyidy-za-ramky-i-zminy-svit/5711-efekt-vid-zaproponovanikh-spivrobitnikami-zmin-syagae-desyatkiv-miljoniv-griven-na-rik?fbclid=IwAR3OdXvAukOs3X3ZErw8Tz0qR8x71o9xrQOa7QGK-fFk8qwwwNKGDGCStuc
