Article in the original language
Подолання викликів війни, збереження команд, фокус на внутрішні кадрові резерви, уникнення дефіциту працівників, активізація та відновлення ринку праці, покращення добробуту персоналу — головні напрями HR-розвитку у восьми ключових галузях української економіки на 2023 воєнний рік від топменеджерів найбільших компаній та дослідників людського капіталу
Галузеві диспропорції
Ринок праці в Україні поступово відновлюється. Про це кажуть профільні державні інституції, незалежні організації та спеціалізовані сервіси. Фрагментарні елементи цього тренду протягом останніх місяців фіксує й бізнес. Компанії навіть залучають вже нові таланти до своїх команд.
«Ми розширюємо команду й залучаємо нових людей», — кажуть у McDonald’s в Україні. «Компанія демонструє зростання, відкриває нові магазини, тому ми пропонуємо нові вакансії», — пояснюють у Novus. І таких прикладів від бізнесу журнал «ТОП-100. Рейтинги найбільших» має чимало.
Однак процес відновлення доволі нестійкий. Він і надалі буде супроводжуватися секторальними та регіональними диспропорціями. Нерівномірність розвитку та диспропорції навіть поглибилися порівняно з часом до повномасштабного вторгнення, наголошують у Нацбанку.
Наочним прикладом диспропорцій є розбіжності у настроях бізнесу різних галузей. Якщо у торгівлі баланс оптимістичних та песимістичних очікувань на найближче майбутнє стосовно чисельності працівників своїх підприємств вже позитивний, то у будівництві частка песимістів майже на 11 в. п. переважає частку оптимістів.
Водночас варто наголосити, що з настанням весни дослідники фіксують покращення настроїв бізнесу у більшості галузей. Приміром, частка підприємств, які очікують збільшення чисельності своїх працівників у квітні 2023 року зросла у 2-3 рази порівняно з настроями у січні. Тепер оптимістів вже по 5-11% від загальної кількості респондентів Нацбанку. Хоча й песимістів ще доволі, наприклад, у будівництві та промисловості, за даними НБУ, таких підприємств приблизно по 15%.
Динаміка індикаторів щодо працевлаштування теж суттєво різниться за галузями. Темп зростання кількості вакансій у квітні поточного року, наприклад, в охоронному та готельно-ресторанному бізнесі удвічі перевищував відповідні кадрові зрушення на транспорті та у виробництві. За статистикою Work.ua, маємо місячний приріст перших на рівні 20-21% проти 9-10% у других. Досить швидко оговтується також ринок праці у торгівлі та сфері обслуговування, тут вакансій у квітні було на 15-16% більше, ніж у березні.
Глобальні галузеві тренди
Чинників секторальних змін на ринку праці та утворення галузевих диспропорцій багато і зміни доволі динамічні. До специфічних національних додаються ще й загальносвітові тренди. Дослідити зміни та визначити конкретні секторальні тренди на найближчі п’ять років спробував нещодавно Всесвітній економічний форум, опитавши понад 800 компаній із загальним штатом понад 11 млн працівників. Оскільки Україна продовжує, попри війну, інтегруватися у глобальну економіку, світові HR-тренди присутні й у нашій країні.
За результатами дослідження 18 галузей світової економіки, з’ясувалося, що наймасштабніше зростання кількості робочих місць очікується в аграрному секторі, освіті та цифровій торгівлі. У перших двох упродовж 2023-2027 років, за прогнозами ВЕФ, з’явиться майже 6 млн додаткових вакансій для операторів сільськогосподарського обладнання, вчителів профтехосвіти, викладачів вишів та інших працівників.
Найпотужніше сприятимуть створенню нових робочих місць у світі протягом найближчих п’ятьох років такі макротренди, як перехід на зелену енергетику, впровадження стандартів ESG, локалізація ланцюжків постачання, адаптація до змін клімату і впровадження нових технологій. А серед окремих галузей найбільш сприятливими до цих макротрендів будуть енергетика та інфраструктура, а також освіта й ІТ. Майже одностайно світові бізнес-лідери оцінюють позитивний вплив локалізації логістики на ринок праці у фінансовому секторі, а також дієвість тренду зеленого переходу на появу нових робочих місць на ринку нерухомості. Частки респондентів з такою оцінкою впливу двох зазначених макротрендів на ринок праці у відповідних галузях на 80% і 73% більші, ніж тих, хто бачить протилежний ефект цих трендів.
Найвпливовішими технологіями на ринку праці протягом найближчих п’ятьох років, на думку лідерів бізнесу, стануть аналітика великих даних, агротехнології, кібербезпека та технології природокористування. Завдяки їм найбільше робочих місць буде створюватися в освіті, ІТ-галузі та енергетиці. Про це свідчить позитивний баланс думок респондентів від бізнесу, згідно з дослідженням The Future of Jobs Report 2023. Частка прихильників оптимістичного впливу кожної із названих чотирьох технологій на будь-яку із названих трьох галузей на 40-63% перевищує частку песимістів.
Ринок праці вже інтенсивно трансформується. Роботодавці масово фокусуються на навичках працівників і кандидатів. Найважливішими навичками персоналу у 2023 році, за даними Всесвітнього економічного форуму, стали аналітичне та творче мислення, мотивація та стійкість із гнучкістю. А найвища затребуваність цих навичок загалом, на думку представників бізнесу, наразі сформувалася у фінансовій та інфраструктурній галузях, охороні здоров’я, освіті та ритейлі. Найбільш одностайно респонденти оцінюють надважливість аналітичного мислення співробітників для фінансового та інфраструктурного секторів, а також ІТ-галузі й енергетики. Такої думки дотримуються 71-82% представників світового бізнесу.
Макротендами, які будуть найпотужніше стримувати розвиток ринку праці протягом найближчих п’ятьох років, стануть уповільнення світового економічного розвитку та подорожчання ресурсів для бізнесу. Найбільше постраждає від потужних негативних макротрендів ринок праці у сфері логістики й транспорту, а також в агросекторі. Баланс респондентів з такими прогнозами стосовно цих індустрій становить, згідно з даними ВЕФ, 32-58% на користь, на жаль, песимістів.
[…]
Відновлення у фармацевтиці
«Наші працівники мають гідні умови праці», — каже директорка з персоналу фармацевтичної компанії «Фармак» Вікторія Кондрашихіна. «За час війни наш штат збільшився майже на 3%», — стверджує гендиректор «ІнтерХім» Анатолій Редер. «Компанія не лише вистояла у воєнний час, а й покращила результати на фармринку», — додає HR-директорка Acino в Україні та країнах СНД Наталія Снімщікова. Фармацевтична галузь продовжує відновлюватися після торішніх втрат, пояснюють експерти. Більшості компаній із топ-20 фармринку вдалося у першому кварталі 2023 року наростити обсяги продажів лікарських засобів у гривнях, фіксують дослідники.
Згідно з нещодавнім дослідженням компанії EY «Найкращий роботодавець — 2022», фармацевтика увійшла до топ-5 найпривабливіших галузей в Україні для працевлаштування кандидатів із досвідом. Привабливість роботодавців галузі респонденти оцінювали найчастіше за такими критеріями, як розмір зарплати, можливості для особистісного та професійного зростання, корпоративна культура, кар’єрне зростання і позиція компанії на ринку. Саме ці аспекти у діяльності фармацевтичних компаній можна вважати основними напрямами вдосконалення EVP роботодавців галузі, принаймні за версією EY та її досвідчених респондентів.
«Ми підняли зарплати усім співробітникам. Також продовжуємо виплачувати бонуси, забезпечуємо соціальний пакет, проводимо навчання для працівників. «Фармак» започаткував наукове партнерство з понад 50 компаніями та науково-дослідними закладами світу. Тому нашим працівникам не складно отримати роботу за кордоном, але вони мають гідні умови праці й вдома. І значного відтоку кадрів через війну у нас не відбулося. Наукомістким галузям ніколи не було легко знаходити співробітників. Через це «Фармак» уже багато років виховує майбутні кадри ще з університету. У нас для цього є чимало програм. Ми хочемо надати молоді можливість розвиватися в Україні попри будь-які обставини. Також «Фармак» розпочав розробляти програму з інтеграції наших співробітників-ветеранів, хочемо, щоб їхня адаптація до звичайного життя була максимально комфортною», — Вікторія Кондрашихіна, директорка з персоналу фармацевтичної компанії «Фармак».
