Геннадію Іллічу, розкажіть, будь ласка, як давно Ви у професії та як давно працюєте з медичними нанобіотехнологіями?
Фармацевтичною розробкою я зацікавився ще студентом, а це було понад 30 років тому! І вже більш ніж 20 років я працюю в експериментальних лабораторіях, які займаються розробкою лікарських засобів. Мій учитель, Юрій Михайлович Краснопольський, був одним із піонерів у застосуванні нанотехнологій у фармацевтичній практиці. Робота над подібними проектами для мене розпочалась у Харкові, на підприємстві «Біолік» – тоді йшлося про створення інтерферону у формі ліпосом, який використовувався під час протипухлинної терапії. Терапевтична доза інтерферону в лікарському засобі такої форми була втричі менше, ніж у звичайних лікарських препаратах. Відповідно, це давало змогу значною мірою знизити побічні ефекти. Менша кількість діючої речовини мала й економічний результат.
Які ще переваги є у ліпосом?
Переваг дуже багато. Найголовніше, вони дозволяють досягти максимальної ефективності, адже діють із прицільною точністю, впливаючи саме на ті клітини, органи та системи, які цього потребують. Будучи подібними до природних мембран клітин, ліпосоми за умов правильного підбору компонентів не спричиняють негативних реакцій. Прямуючи до «пункту призначення», вони залишаються невидимими для імунної системи, а отже – не викликають алергічних реакцій та інших атак з боку захисних сил організму. Змінюючи розміри ліпосом, можна «доручати» їм переносити найрізноманітніші діючі фармакологічно активні речовини. Словом, ліпосома стала для мене «любов’ю» всього мого фармацевтичного життя!
У «Фармак» Ви працюєте вже 12 років. З чого розпочиналася співпраця?
Власне, із розробки ліпосомальних ЛЗ: «Лесфаль» – ін’єкційного лікарського препарату гепатопротекторної дії на основі ессенціальних фосфоліпідів, та «Ефіаль» – оригінального лікарського препарату для загоювання ран на основі біологічно активних речовин тваринного походження – низькомолекулярних пептидів. Над їх розробкою у «Фармак» почали працювати з огляду на актуальність таких лікарських засобів.
Ось тут і став у нагоді Ваш чималий попередній досвід?
Досвід досвідом, але ж розробка – це командна робота. Також вона залежить від усього наукового потенціалу «Фармак», який дорівнює потенціалу провідних підприємств Європи та виробництв інших країн із розвиненою фарміндустрією. Ми працюємо за європейськими та американськими стандартами, здійснюючи розробку, досконало вивчаємо склад оригінальних лікарських засобів, відпрацьовуємо кожний технологічний параметр, масштабуємо процеси. Велику увагу приділяємо виробникам АФІ та допоміжних речовин тощо. Тож заслуга належить усім – технологам, аналітикам, співробітникам R&D, працівникам логістичної служби, тим, хто працює у відділі клінічних досліджень, проектним менеджерам та ін. Розробка – це завжди командна робота, бо цей процес потребує колосальних обсягів знань, які неможливо охопити одній людині.
Одним із теоретичних підсумків проробленої колосальної роботи стала Ваша докторська дисертація, в якій розглядається технологія виробництва ліпосомальних ЛЗ. Що, на Вашу думку, слід вважати найголовнішим практичним результатом? І наскільки цей результат унікальний для вітчизняного ринку?
У процесі роботи над «Ефіаль» і «Л’Есфаль» ми навчилися не просто створювати ліпосоми і вводити у них діючі речовини, а й повністю контролювати весь процес, будучи впевненими у стабільності лікарських препаратів. І це дуже складний процес, що здійснюється на молекулярному рівні. Ось тому у світі не так багато країн, в яких працюють над подібними біотехнологічними рішеннями. В Україні ж наразі над створенням ліпосомальних лікарських засобів працює лише наше підприємство.
Що потрібно для того, аби зібрати команду, спроможну на такі досягнення?
Напевно, потрібно так само володіти мистецтвом добирати професіоналів, як це вміє робити Служба директора з персоналу та інші представники керівництва. І надавати їм можливості. Для розробників – це найсучасніше аналітичне та технологічне обладнання від провідних виробників. У нас є можливість створювати сучасні технології. Навіть якщо деякі дослідження, яких потребує розробка, у нас неможливі, вони обов’язково будуть проведені за кордоном. І, звісно, ще одна складова успіху це довіра – переконаність керівництва у тому, що ми зможемо досягти поставленої мети.
