Саме слово соціальний передбачає певне соціальне значення проекту для суспільства. Тобто проект має бути застосовним – впливати, поліпшувати, змінювати, створювати, підвищувати. І, якщо ми говоримо про бізнес, то, звичайно ж, цей проект має відповідати запиту бізнесу. Показувати його соціальну роль у житті суспільства. Можна скільки завгодно вкладати гроші в одноденні проекти, які змінюють щось тут і зараз, але це – гроші на вітер. Ідеальний соціальний проект – системний. Той, який міняє підхід, простір, ставлення, мислення, думку. Це вудка, а не риба. Кінцевий результат ефективного проекту – зміна свідомості, довгострокова користь, підвищення знань, поліпшення якості життя людей. Тобто користь у довгостроковій перспективі. Наприклад, школа. Завжди школі потрібні нові вікна, нові меблі, новий піддашок тощо. Аргумент – діти мерзнуть, дах тече, меблі – старі. Взяти й дати гроші – найпростіший спосіб, найлегший, а ось провести еко-, енерго- або теплоаудит, показати реальні проблеми школи. Розповісти, як ефективно витрачати природні ресурси й економити кошти – це вже довгостроковий соціальний проект, який змінює свідомість і спосіб мислення.
Важливо, щоб у соціальному проекті брали участь громада та влада. Така команда набагато ефективніша, і результат соціального проекту, де беруть участь влада та люди, цінується набагато сильніше. Погодьтеся, набагато приємніше гуляти в парку, у якому ти сам посадив дерево та поставив лавочку. Тоді в тебе не виникне бажання зламати плід твоєї праці і включається творча функція. Загалом, синергія бізнесу, влади та суспільства дає гарний результат у довгостроковій перспективі.
Говорячи про соціальні проекти, хочеться зупинитися на питанні дослідження соціальної проблеми, щоб не вкладати гроші хаотично, потрібно зосередитися на 2–5 напрямах і працювати з ними. Звичайно ж, ці напрями мають відповідати сфері бізнесу та стратегії його розвитку. Але соціальна проблема, яку хоче розв’язати бізнес, має бути ретельно вивчена. Роль бізнесу в її розв’язанні – теж.
З огляду на це, критеріями правильного соціального проекту, є:
– системність, тобто системне розв’язування проблеми. Робота на випередження.
– синергія бізнесу, влади та суспільства. Залучення громад.
– дослідження, ретельне вивчення проблеми.
Говорячи про тренди в КСВ-стратегії хочеться зазначити, що сама наявність КСВ-стратегії в сучасних українських компаніях – вже тренд. Ще 5 років тому КСВ-стратегії розробляли тільки великі компанії з іноземним капіталом. Вони ж і стали законодавцями моди в Україні.
Бізнес з активами в регіонах потурбувався про питання створення нових робочих місць. Це важливий проект для розвитку сучасного суспільства. Також останнім часом спостерігається багато проектів, спрямованих на підтримку людей з особливими потребами. І це не точкове фінансування, а системні проекти – працевлаштування, навчання, створення потрібної інфраструктури.
Екологічні проекти – теж тренд. Компанії нарешті зрозуміли, що зміни в суспільстві починаються зі зміни свідомості. Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Цю культуру потрібно прищеплювати з дитинства, зі садка, школи. Суспільство має бути екологічно грамотним і соціально відповідальним. Добре, що деякий бізнес взяв цю функцію на себе.
Отже, корпоративна соціальна відповідальність бізнесу – невіддільна частина ділової репутації. На заході стейкхолдерів цікавить передусім те, що являє собою компанія, яку соціальну функцію виконує й тільки потім – який продукт вона виробляє. Нефінансова звітність – норма на заході. Тому українські компанії з наявністю програм у сфері сталого розвитку мають пріоритет. Їм простіше адаптуватися до західного ринку, простіше спілкуватися з іноземцями, для яких проекти у сфері сталого розвитку – усталена норма.
Вже багато українських компаній почали розуміти, наскільки важливою є корпоративна соціальна звітність із погляду підвищення вартості бізнесу. Впровадивши її, можна, по-перше, легко простежити динаміку розвитку власного бізнесу, по-друге – це публічний інструмент інформування акціонерів, робітників, партнерів, клієнтів і всієї спільноти про те, як і якими темпами компанія реалізовує свої цілі сталого розвитку й екологічної безпеки. Така звітність вирівнює західні й українські компанії, є додатковою вартістю й каталізатором ділової та соціальної репутації бізнесу.
