Оксене Васильовичу, який, на Вашу думку, наразі стан української науки?
Складно оцінювати науку загалом, адже кожна галузь має свої особливості. Проте один спільний момент я б відзначив: ідеться про проблему «старіння» нашої науки, що безпосередньо впливає, зокрема, на здатність генерувати інноваційні ідеї. Це явище, як на мене, обумовлене здебільшого недостатньою привабливістю і престижністю наукової роботи, низькою оплатою та відсутністю програм підтримки молодих учених, які через це часто змушені робити вибір на користь інших сфер діяльності.
Які кроки потрібно зробити для того, щоб талановита молодь могла реалізувати свій науковий потенціал?
Тут доречно виокремити три основні напрями: зацікавлення дітей наукою, комплексні програми підтримки молодих учених і концепт Citizen science (так званої «громадянської науки»).
По-перше, в умовах децентралізації місцева влада має виділяти достатньо коштів на фінансування програм із позашкільної освіти, спрямованих на залучення школярів до наукової діяльності. По-друге, Україні вкрай необхідна комплексна програма підтримки молодих учених, яка вирішить низку принципових питань: проблему житла, гідної оплати праці тощо. Крім того, вітчизняні наукові установи повинні мати можливість нетворкінгу зі світовими науковими центрами, адже наука не має кордонів!
Не менш важливий і концепт Citizen science. Люди щодня користуються безліччю звичних для них речей, навіть не замислюючись над тим, що мають цю змогу завдяки численним дослідженням і винаходам науковців. Концепція «громадянської науки» передбачає залучення до проведення наукових досліджень добровольців-аматорів, які не обов’язково мають спеціальну наукову освіту. Такі заходи спрямовані на розуміння суспільством практичного значення науки й усвідомлення владою необхідності достатнього фінансування актуальних наукових розробок.
А які можливості мають учні МАН, яку Ви очолюєте, аби впливати на розвиток вітчизняної науки?
Мала академія наук, яка підпорядкована Національній академії наук України та Міністерству освіти і науки України, забезпечує організацію науково-дослідницької роботи учнів, створює умови для їх професійного самовизначення. Так МАН протидіє вже згаданому вище «старінню» науки. Останнім часом держава достатньо фінансує діяльність нашої Академії, утім, силою однієї лише організації неможливо охопити всіх талановитих юних українців. Нині МАН об’єднує до 250 тисяч учнів, з яких на постійній основі гуртки та секції відвідують лише 90 тисяч, а це становить менше 20 відсотків школярів України.
АТ «Фармак» і НЦ «МАНУ» підписали Меморандум про співпрацю. Розкажіть, яка його мета і чому вашим партнером стала саме фармацевтична компанія?
Успішні наукомісткі підприємства зацікавлені у співпраці з кваліфікованими молодими вченими, тому мають сприяти тому, аби «засівати поля» заздалегідь. Ось, скажімо, у Німеччині компанії на кшталт «Фольксваген» і «Байєр» створюють спеціальні дитячі лабораторії. Представники української бізнес-сфери зазвичай рекрутують уже готових фахівців, тоді як школярі практично наосліп обирають дисципліни для ЗНО десь у класі десятому. Звідки ж їм узяти мотивацію і любов до професії? Тут у гру неодмінно має вступити наукомісткий бізнес. Так, підтримуючи талановиту молодь, компанії стимулюють інтелектуальний розвиток та сприяють нарощуванню наукового потенціалу країни, тим самим готуючи і для себе майбутніх кваліфікованих фахівців.
Крім того, важливо розвивати в Україні культуру наукового підприємництва. Ми часто спостерігаємо, як школяр витрачає кілька років на свій проект, який, на жаль, не може бути реалізований, адже ніша, на місце в якій він претендує, повністю зайнята або ж запропоновані рішення не діють на практиці. Зорієнтуватися в актуальності проектів допоможе підтримка з боку бізнес-сектору. «Фармак» є однією з небагатьох компаній, які готові інвестувати в наукове майбутнє – як свого підприємства, так і країни загалом.
У чому полягає ваша співпраця з Компанією?
На сьогодні нас цікавлять три напрями: експертиза, профорієнтація і спільна реалізація проектів освітнього спрямування у галузі хімії, фармакології та медицини. Нещодавно ми організували профорієнтаційний вебінар: провели діалог з дітьми щодо різноманітних аспектів роботи у фармакології. У подальшому чекаємо на експертну оцінку робіт наших учнів від фахівців дослідницьких підрозділів Компанії та допомогу з упровадженням освітніх проектів, пов’язаних із фармакологією. Співпраця з «Фармак» допомагає орієнтуватися в актуальності нових тем і розробок, за які беруться учні нашої Академії, а підтримка Компанією наших юних дослідників уселяє надію на піднесення вітчизняної науки.
