Алло Петрівно, на Вашу думку, чи має Україна достатній науковий потенціал у контексті розвитку світової науки?
Потенціал, безумовно, потужний, однак для того, щоб він був реалізованим, Україні вкрай потрібні державні програми з підтримки науковців. Особливо, коли йдеться про науку прикладну, для розвитку якої необхідне сучасне обладнання, реактиви тощо. Позитивні зрушення все ж є – так, в Україні стартував проект із надання науковцям ґрантів на конкурсній основі. Сподіваємося, що віднині втілення інновацій стане можливим не лише за кордоном.
Та не все можна зробити відразу. Приміром, візьмемо факультет біотехнологій, відкритий у КПІ. Його студенти мають можливість впроваджувати певні новації у галузі харчової промисловості, однак медичний напрям – виготовлення вакцин, створення діагностичних препаратів – у нашій країні поки що залишається недостатньо розвиненим, тому ми змушені купувати необхідне в інших країнах.
Тож саме за біотехнологіями – майбутнє?
Так, такі напрями, як вірусологія, молекулярна біологія, клітинні технології, генетика – дуже актуальні. Адже у світі набирає обертів система лікування, що базується на індивідуальному підході до кожної окремої людини та враховує її генетично обумовлені схильності до тих чи інших захворювань.
Ви працюєте над вивченням вірусів уже понад 40 років. Тож дуже хотілося б почути думку авторитетного фахівця стосовно новітньої загрози сьогодення – коронавірусу. Що про нього відомо?
Він має тваринне походження, адже на 96% його геном збігається з геномом коронавірусу, що виявляється у кажанів. На 80% він подібний до вірусу, що викликав спалах SARS, який циркулював у 2002–2003 роках. На відміну від тодішнього вірусу, що практично завжди давав чітку клінічну картину, нинішній винуватець пандемії часто викликає захворювання із безсимптомним або легким перебігом. Крім того, він має незвично довгий інкубаційний період: від тижня до двох, і навіть більше. Тож навряд чи вдасться викорінити захворювання найближчим часом. Втім, є надія, що тваринний вірус, адаптуючись до людського організму, знизить свою агресивність – бо ж йому також потрібно виживати.
Існує припущення, що коронавірус гине за високих температур. Чи це дійсно так? І чи можливий новий спалах захворюваності з настанням осінніх холодів?
Влітку збудники ГРВІ, які швидше гинуть під дією сонячного світла, традиційно «поступаються місцем» кишковим інфекціям, викликаним ентеровірусами, що передаються через воду. Втім, набагато більше, ніж на віруси, погодні умови впливають на поведінку людей, які влітку більше перебувають на свіжому повітрі, адже це період канікул та відпусток. Восени ж, коли школярі та студенти повернуться до навчання, а працівники – з відпусток, дуже ймовірний новий спалах захворювання. І друга хвиля може бути потужнішою: перша хвиля відбувалася за умов досить жорсткого карантину, тому надто мало людей встигли сформувати імунітет проти нового вірусу.
Чи справді працюють засоби індивідуального захисту і як довго нам належить ними користуватися?
Імовірно, вони стануть невід’ємними аксесуарами років зо два. Адже маски, за умов правильного їх використання, зменшують поширення мікрокраплин, із якими може поширюватися вірус. Носити їх надворі повсякчас не потрібно, а ось у магазинах, в аптеках, у транспорті та в інших місцях скупчення людей вони необхідні.
