Народився 15 січня 1976 року в Києві.
Здобув освіту в Національному транспортному університеті, де отримав ступінь магістра з транспортних технологій. Відданість своїй професії та прагнення постійного розвитку завжди вирізняли Олександра серед інших.
У 2002 році одружився, а невдовзі став батьком. Син Руслан і донька Надія були для нього найбільшою радістю і гордістю. У родині був люблячим чоловіком і турботливим татом.
Свій професійний шлях у Farmak розпочав у 2005 році на посаді слюсаря з ремонту автомобілів. Колеги цінували Олександра за щирість, відкритість і готовність допомогти у будь-якій ситуації.
24 лютого 2022 року він став на захист України.
4 січня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання біля села Роботине Запорізької області.
Олександр залишив по собі світлу памʼять — надійного друга, щирого колегу та мужнього захисника України.
Його життя — це приклад любові до родини, Батьківщини та своєї справи. За проявлену відвагу та самовідданість нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Олександр був чуйною й доброзичливою людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Він мав власні переконання та принципи, які викликали повагу й симпатію в колег. У колективі був джерелом енергії та підтримки — надійною опорою і частиною нашої великої родини. Олександр умів знаходити спільну мову з усіма, незалежно від віку чи посади, тому його щиро цінували й поважали. У нашій пам’яті він назавжди залишиться усміхненим, добрим та щирим.
