В українському інформаційному просторі давно існує окремий жанр – анонімні «розслідування» без фактів, документів, редакції та юридичної відповідальності. Саме в цьому жанрі вже тривалий час працюють ресурси «Нон-стоп» та «Антикор», які регулярно публікують маніпулятивні матеріали про Farmak та інших гравців фармацевтичного ринку. При цьому, офіційно притягнути до відповідальності такі ресурси майже неможливо.
Схема традиційна: гучний заголовок, емоційні звинувачення, багато пафосу – і жодних доказів.
Farmak здійснює свою діяльність виключно в межах правового поля, неухильно дотримуючись вимог законодавства України та міжнародних норм.
А фейки, як показує практика, дуже погано витримують «зустріч» із фактами.
Тому нижче – показові приклади маніпуляцій та їх спростування.
Ресурси «Нон-стоп» та «Антикор» роками просувають один із найулюбленіших фейків: нібито український виробник ліків продовжує працювати з рф. У матеріалах використовуються гучні формулювання про «схеми поставок», «обхід санкцій» та «ліки для окупантів». Щоправда, доказів традиційно немає.
Ще у 2014 році Farmak згорнув діяльність свого представництва в російській федерації після початку російської агресії проти України. З 24 лютого 2022 року Farmak не здійснив жодної поставки лікарських засобів ні до рф, ні до республіки білорусь. Усі реєстраційні посвідчення лікарських засобів Farmak у рф анульовані, що унеможливлює їх офіційний обіг на території держави-агресора у будь-який спосіб.
Автори фейків пропонують читачам повірити у багаторівневу міжнародну схему за участю країн ЄС, Білорусі, Молдови, Туреччини, десятків посередників, підставних компаній, заміни документів, передруку етикеток та навіть розрахунків через криптовалюту. Щоправда, на підтвердження всіх цих фантазій не наводиться жодного документа, жодної митної декларації, жодного номера партії, жодної транспортної накладної чи будь-якого іншого доказу.
Ба більше: експорт ліків до ЄС – надзвичайно складна процедура. Спершу українське виробництво лікарських засобів має пройти аудит європейського регуляторного органу; далі – отримати реєстрацію продукції в ЄС (процес іноді займає до кількох років); потім – посерійна перевірка партії товару на кордоні та наявність уповноваженої особи з контролю якості на території Євросоюзу. Погодьтеся, це як мінімум економічно та логістично нелогічні операції, коли вимоги рф до якості та ефективності, доказової бази ліків – явно нижчі за європейські.
Як «доказ» автори наводять закупівлю для військової частини А4615 у березні 2025 року та згадують три препарати АЛАДИН-ФАРМАК, АТОРВАКОР і ЛІПСТЕР.
Зокрема, вони заявляють, що:
На основі цих некоректних порівнянь автори роблять висновок про нібито «системне завищення вартості» у державних закупівлях.
Усі закупівлі здійснювалися відповідно до чинного законодавства України через Prozorro Market.
Фактичні ціни за договорами були нижчими або на рівні офіційно зареєстрованих в Національному каталозі цін на лікарські засоби:
Отже, заяви про «потрійні націнки» або «завищення цін» є маніпуляцією та не підтверджуються жодними фактами.
Ресурси «Нон-стоп» та «Антикор» заявляють, що Farmak нібито «контролює весь ланцюг – від виробництва до аптек» через співпрацю з дистриб’юторами ТОВ «БАДМ» та СП «Оптіма-Фарм ЛТД», «ліквідовуючи конкуренцію» та формуючи «ринок без ринку».
Farmak співпрацює з понад 300 контрагентами по всій Україні. Серед них – як великі національні дистриб’ютори, зокрема БаДМ та Оптіма, так і середні та менші компанії. Ми традиційно працюємо з широким колом партнерів. Це дозволяє забезпечувати стабільну та рівномірну доступність наших препаратів у різних регіонах країни.
Більше того, Farmak є виробником переважно генеричних лікарських засобів – тобто доступніших аналогів оригінальних препаратів. Саме генерики створюють конкуренцію на ринку та дозволяють знижувати вартість лікування для пацієнтів.
Окремо варто нагадати авторам «розслідування», що в Україні діє державне регулювання цін на лікарські засоби – Національний каталог цін, де фіксуються граничні ціни на препарати.
Тому розмови про «ручне встановлення цін» та «ринок без конкуренції» – це чергова гучна маніпуляція без жодного фактичного підтвердження.
Більше того, доля ринку компанії Farmak останні роки складала до 6%, що ніяк не корелюється із заявами про монополізацію.
Ресурси «Нон-стоп» та «Антикор» намагаються подати патентний спір у фармацевтичній галузі як чергову «гучну сенсацію». У матеріалах звучать заяви про нібито «контроль над клінічними даними», «блокування ринку» та «незаконний вихід генериків».
Автори емоційно описують ситуацію навколо препарату ривароксабан, створюючи враження, що Farmak нібито порушив законодавство під час реєстрації препарату «ФЕНІКС».
Це не відповідає дійсності. Патентний захист компанії Bayer на речовину ривароксабан завершився 11 грудня 2025 року.
Державна реєстрація активного фармацевтичного інгредієнту «Ривароксабан» та готового лікарського засобу «ФЕНІКС» була здійснена після завершення строку дії патенту.
Усі процедури, включно з поданням заяв на державну реєстрацію, були проведені відповідно до законодавства України.
Підготовка реєстраційного досьє здійснювалася із застосуванням «правила Болар» – міжнародно визнаної норми, імплементованої в законодавство України. Вона дозволяє проводити необхідні дослідження, здійснювати розробку досьє та продукту й подавати на реєстрацію генеричні препарати ще до завершення терміну дії патентного захисту.
Саме завдяки такому механізму після завершення патенту пацієнти можуть швидше отримати доступ до більш доступних генеричних лікарських засобів.
Тому спроби подати законні та стандартні для світового фармацевтичного ринку процедури як «вакханалію» чи «незаконний контроль над клінічними даними» – це чергова емоційна маніпуляція замість фактів.
Наша рубрика продовжуватиметься. Бо поки Farmak виробляє ліки, «Антикор» та «Нон-стоп» стабільно виробляють нові фейки!
