Сто років тому 54 спеціалісти в невеликій будівлі на Подолі випускали діючі речовини для потреб інших підприємств. Зараз на цьому місці — надсучасне виробництво ліків, які рятують життя пацієнтів більш ніж у 60 країнах світу
У 20‑х роках минулого століття фармацевтична промисловість в Україні тільки формувалася. Тож сто років тому, в 1925‑му, в Києві на Подолі відкрився Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М. Ломоносова (нині — Farmak), який випускав синтетичні лікарські засоби. Спочатку це були хлороформ (анестетик) та саліцилова кислота (протизапальний засіб). Асортимент поступово розширювався, і згодом підприємство виробляло ще й ментол, який активно використовувався у медицині в ті часи. А у 1937 році підприємство розробило один із найвідоміших лікарських засобів того часу для заспокоєння нервової системи та зменшення больових відчуттів у ділянці серця.
Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М. Ломоносова (нині — Farmak), 1925 рік / Фото: Farmak
Новатор у радянській фармацевтиці
Підприємство швидко стало інноваційним на теренах Радянського Союзу і випускало популярні та ефективні на той час ліки. Наприклад, у 60‑х це був препарат для лікування гострого риніту. А вже у 70‑х роках минулого століття українські ліки експортувались у 20 країн світу, серед яких були Німеччина, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Болгарія тощо.
Розпад Радянського Союзу в 1991 році став ще одним викликом для підприємства. Першим в українській фармацевтичній галузі воно стало акціонерним товариством і було перейменовано в АТ «Фармак». Менеджменту підприємства, а його в той час очолила Філя Жебровська, довелося перебудовувати систему постачання, вирішувати проблеми дефіциту сировини та інфляції, а також перелаштовуватись із планової на ринкову економіку. Завод почав випускати офтальмологічні препарати, антибіотики, лікарські засоби у формі мазей, ліки для щитоподібної залози.
Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М. Ломоносова, 1970-ті роки / Фото: Farmak
А наприкінці 90‑х Farmak уклав угоду з одним зі світових лідерів у розробці та виробництві інсулінів — американською корпорацією Eli Lilly — про трансфер виробництва готових лікарських форм інсулінів.
«Це було велике досягнення, адже на той час важко було уявити, що така потужна міжнародна компанія, як Eli Lilly, зверне увагу на українського виробника. Але співпраця стала реальністю, і завдяки цьому Farmak запустив виробництво генно-інженерних інсулінів, — згадує Філя Жебровська, голова Наглядової ради Farmak. — Це зробило препарати для лікування діабету доступнішими для українських пацієнтів і стало важливим кроком у розвитку вітчизняної фармацевтики».
У 2003 році Farmak зробив ще один важливий крок — отримав український сертифікат GMP (Good Manufacturing Practice, українською — Належна виробнича практика), а вже за два роки був сертифікований за стандартами GMP ЄС. Це означає, що виробництво відповідає суворим міжнародним стандартам якості на кожному етапі. А це — контроль за сировиною, температурний режим, вологість, стерильність виробничих приміщень, автоматизація процесів і перевірка готової продукції.
Лідер сучасності
Перші працівники заводу з гордістю поглянули б на теперішній Farmak. Зараз це — надсучасне фармацевтичне підприємство із двома заводами в Києві та Шостці, а також власним виробничим майданчиком в Іспанії. А ще — 11 міжнародних представництв і маркетингово-дистриб’юторських компаній у Польщі, Чехії, Словаччині, Великій Британії, ОАЕ, В’єтнамі, Швейцарії, Казахстані, Узбекистані, Киргизстані та Молдові. Відомий фармацевтичний виробник долає вже нові виклики, серед яких повномасштабна війна та економічна невизначеність.
«100 років — це історія наполегливої праці, сміливих рішень і відповідальності перед пацієнтами. Сьогодні ми працюємо в умовах війни. Це випробування, яке вимагає від нас гнучкості, швидкості ухвалення рішень і ще більшої відповідальності, — зазначає Володимир Костюк, генеральний директор Farmak. — Ми щодня підтримуємо виробництво, попри ризики забезпечуємо безперервний ланцюг постачання сировини для наших ліків з-за кордону, дбаємо про безпеку кожного співробітника. І найважливіше — продовжуємо створювати ліки, які покращують та рятують життя».
Небульна дільниця Farmak, виробництво ліків від захворювань дихальних шляхів, 2025 рік / Фото: Farmak
Farmak інвестує у свій розвиток до 90 % прибутку. У 2022 році виробник відкрив нову дільницю з виробництва ліків у небулах для лікування захворювань дихальних шляхів. А у 2024‑му компанія направила на R&D 757 млн грн. Дослідження проводяться у 13 лабораторіях, ще сім контролюють якість виробленої продукції перед тим, як вона потрапить до споживачів.
Зараз портфель Farmak нараховує понад 450 позицій лікарських засобів у всіх терапевтичних напрямах: гінекології, урології, офтальмології, ендокринології, гастроентерології, кардіології, неврології тощо. Щороку він розширюється — компанія випускає близько 20 нових ліків. Farmak експортує лікарські засоби у понад 60 країн світу.
Виробництва компанії диджиталізовано, тож оператор не втручається у процес виготовлення ліків, а лише контролює його на цифровій панелі. За точність на кожному етапі — від дозування активних речовин до пакування готової продукції — відповідають роботизовані лінії та цифрові системи контролю якості. Цілодобово відслідковується мікроклімат на кожній дільниці: температура, вологість, перепади тиску між приміщеннями. Це — критично важливо у фармацевтичній промисловості.
Виробництво біотехнологічних субстанцій / Фото: Farmak
Лабораторії контролю якості та розробки ліків Farmak теж цифровізовано. Видалити інформацію про пробу або результати контролю із системи неможливо — усі зміни фіксуються. Споживачі можуть бути впевнені в тому, що вони отримують ліки найвищої якості.
Farmak не планує зупинятися — компанія і надалі буде працювати над розробкою нових лікарських препаратів, які допоможуть українцям бути здоровішими та насолоджуватися життям.
