В останні десятиліття відзначено суттєве зростання поширеності печінкових патологій серед населення України: зростання хронічних гепатитів у 2,2 рази, цирозів печінки — на 60% серед осіб віком від 15 років [1, 2]. Така статистика підтверджує актуальність пошуку ефективних та доступних засобів та способів лікування захворювань печінки.
Увагу практичних лікарів — гастроентерологів, гепатологів, терапевтів — привертають широкі можливості та сприятливі результати використання в терапії хронічних гепатитів Антраля — оригінального вітчизняного препарату, створеного на основі координаційного з’єднання алюмінію з амінокарбоновою кислотою [3]. При широкому доклінічному і клінічному вивченні Антраля повністю підтвердилася авторська концепція про те, що комплексам металів з біологічно активними органічними лігандами притаманні високий рівень і пролонгування лікувального ефекту, а також низька токсичність і відсутність виражених побічних проявів [4]. Слід особливо наголосити, що високий позитивний ефект Антралю при призначенні дітям та дорослим при гострих та хронічних гепатитах різного генезу встановлено незалежними дослідниками та клініцистами у різних регіонах України [5-11].
При вивченні механізмів фармакологічної дії Антраля встановлено, що його гепатопротекторна активність обумовлена вираженими антиоксидантними і мембраностабілізуючими властивостями, а також пов’язана з імунокоригуючою, протизапальною та аналгезуючою дією [6, 7, 12-14]. Конкурентний гепатопротекторний ефект Антралю встановлений в експерименті [15] і підтверджений при клінічному вивченні у пацієнтів з токсичними і вірусними ураженнями печінки [5, 6, 10, 11, 15-18].
Включення Антралю до схеми лікування хронічних гепатитів токсичного генезу покращує суб’єктивні та об’єктивні показники стану хворих: зникали больові відчуття та важкість у правому підребер’ї, нудота, гіркота в роті, загальна слабкість, зменшувалися розміри печінки, вона ставала м’якшою та еластичнішою, різко зменшувалися жовтяниця та прояви астеновегетативного синдрому [6, 16]. Лікування Антралем пацієнтів із токсичним ураженням печінки сприяло прискоренню нормалізації біохімічних показників, зокрема, активності сироваткових амінотрансфераз (АлАТ і АсАТ), показника тимолової проби, альбуміно-глобулінового коефіцієнта, останнього – за рахунок підвищення синтезу альбумінів у печінковій паренхімі [3, 6, 16].
Позитивний ефект Антралю відзначено при лікуванні уражень печінки алкогольної етіології [8, 10, 13]. Призначення Антралю за хронічного алкогольного гепатиту зумовлювало поліпшення самопочуття хворих, прискорення ліквідації жовтяниці та синдрому ендогенного токсикозу, зменшення розмірів печінки та селезінки (УЗД органів черевної порожнини), ліквідацію больових відчуттів під час їх пальпаторного дослідження. Характерним є позитивний вплив Антралю на біохімічні показники у хворих на хронічний алкогольний гепатит: чітка тенденція до нормалізації активності маркерних ферментів (АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТП), рівня білірубіну, альбуміно-глобулінового коефіцієнта мала місце в 84% пацієнтів, що зумовлювало досягнення в них клініко-біохімічної ремісії [10]. За використання інших гепатопротекторів повноцінна клініко-біохімічна ремісія досягалася тільки у 33% пацієнтів [10].
Слід відзначити позитивний вплив Антралю на показники імунологічного гомеостазу. У хворих на хронічний алкогольний гепатит, які отримували Антраль, відбувалася ліквідація Т-лімфопенії, підвищення кількості лімфоцитів із фенотипом СD4 (Т-хелпери-індуктори) за їхнього початкового зниженого рівня, зменшення рівня ЦІК, зокрема їхньої найбільш токсичної середньомолекулярної фракції (11S-19S), зростання фагоцитарної активності нейтрофілоцитів та макрофагів [8, 10, 16, 19]. Одночасно спостерігався позитивний вплив Антралю на показники енергетичного метаболізму, що проявлялося підвищенням рівня АТФ у плазмі крові та еритроцитах, збільшенням енергетичного заряду клітин, зниженням початково підвищеного вмісту пірувату і лактату в крові в поєднанні з поліпшенням мікрогемодинаміки [10, 16].
Спеціальному вивченню було піддано питання про ефективність Антралю за вірусних гепатитів (ВГА і гепатитів мікст А+В) у дорослих і дітей віком старше 6-ти років [5, 11, 17, 20]. У дітей, які приймали Антраль, достовірно скорочувалися тривалість жовтяничного періоду гепатиту, тривалість гіпербілірубінемії та гіпертрансфераземії, без загострень перебігав період реконвалесценції, не відмічено затяжного та хвилеподібного варіанту перебігу гепатиту, істотно скорочувалася частота ураження жовчовивідних шляхів [11, 20].
Результати цих досліджень послугували підставою для лікувального та профілактичного застосування Антралю під час великого регіонального водного спалаху гепатитів А і Е [21]. Встановлено, що призначення Антралю в переджовтяничному періоді та в перші дні жовтяничного періоду сприяло істотному полегшенню перебігу гепатиту, скорочувало тривалість синдрому інфекційного токсикозу та жовтяниці, прискорювало одужання хворих [20].
У патогенетичному плані препарат забезпечує зниження рівня “середніх молекул” і, насамперед, пептидів середньомолекулярної маси, тим самим приводячи до зменшення вираженості ендогенного (“метаболічного”) токсикозу. Відзначено також позитивну дію Антралю на імунологічні показники та стан енергетичного метаболізму, зниження у хворих, які отримували препарат, початково підвищеного рівня циклічних нуклеотидів із тенденцією до нормалізації коефіцієнта цАМФ/цГМФ [20].
Профілактичне призначення Антралю у вогнищах ВГА і ВГЕ знижувало захворюваність у 2,8 раза, порівняно з аналогічними вогнищами, де препарат не використовували, причому серед осіб, які приймали Антраль, мали місце тільки легкі випадки гепатиту з коротким жовтяничним періодом [21].
Індивідуальний аналіз показав, що не було жодного випадку захворювання на гепатит через 7 днів і більше від початку прийому Антралю, тобто коли профілактичний курс препарату був значною мірою завершений. У патогенетичному плані встановлено, що призначення Антралю протягом 10-ти днів сприяє підвищенню рівня інтерферону в сироватці крові в середньому в 3,5-4,6 раза [20]. Саме виявленим інтерфероногенним ефектом Антралю можливо пояснити профілактичну дію препарату в осередках вірусних гепатитів.
Аналогічні результати застосування препарату отримано для динаміки клініко-біохімічних показників за гострого та хронічного ВГВ [5, 7, 22], хронічних токсичних гепатитів у гірників і робітників коксохімічних виробництв [16, 23], хронічних гепатитів та цирозів печінки у дітей [9, 18]. Поряд з ефективністю при хронічних дифузних захворюваннях печінки, відзначено позитивний ефект Антралю на перебіг хронічної супутньої патології шлунково-кишкового тракту. Антраль покращує клініко-біохімічні показники у пацієнтів із супутнім хронічним панкреатитом, сприяє ліквідації загострення патологічного процесу при пептичних виразках дванадцятипалої кишки (ДПК), репаративній регенерації слизової оболонки ДПК і досягненню стійкої ремісії виразкової хвороби [24, 25].
Антраль проявив активність при очних патологіях у хворих із фоновими хронічними захворюваннями печінки [19, 26, 27]. При цьому повною мірою реалізовувалася його протизапальна, антиоксидантна, імунокорегуюча дія.
Протизапальна та жарознижувальна дія Антралю зумовила перспективність його застосування при інфекційних захворюваннях із вираженим запальним компонентом – ангіні, бешисі, черевному тифі, хронічному тонзиліті, частих повторних ГРВІ [3]. При цьому відзначено позитивний вплив препарату на функціональний стан печінки, у тому числі її антитоксичну функцію.
Антраль добре сумісний з іншими препаратами – антибактеріальними та детоксикаційними, зокрема, ентеросорбентами, що дає змогу включати цей препарат у різноманітні лікувальні комплекси. Так, встановлено взаємне потенціювання при комбінованому застосуванні Антралю, Тимогену або Ербісолу під час лікування хронічних гепатитів [28, 29], позитивний вплив Антралю та його комбінації з Ербісолом на показники системи антиоксидантного захисту й енергетичного метаболізму у хворих із гнійно-запальними процесами на тлі цукрового діабету [30], за істотного поліпшення функціонального стану паренхіми печінки, підвищення її антитоксичної й білково-синтетичної функцій. Порівняльне вивчення ефективності Антралю в комплексній терапії хворих на хронічні гепатити обґрунтовує конкурентоспроможність цього препарату по відношенню до відомих гепатопротекторів [3, 15].
Досвід клінічних досліджень Антралю охоплює понад три тисячі спостережень у пацієнтів (дорослих і дітей) із захворюваннями печінки, у тому числі на тлі супутньої хронічної патології шлунково-кишкового тракту. Слід особливо підкреслити, що не виявлено жодного випадку розвитку побічних реакцій при застосуванні Антралю як у вигляді монотерапії, так і в комплексних схемах лікування. Препарат добре переноситься хворими.
Узагальнення результатів застосування Антралю свідчить про доцільність і перспективність його широкого використання в клінічній практиці для лікування захворювань печінки різного генезу.
Література:
