Вторгнення рф в Україну значною мірою вплинуло на вітчизняний фармацевтичний ринок. Станом на серпень, за останніми підрахунками Proxima Research, обсяги продажів ліків у гривневому вираженні зменшились на 8% порівняно з минулим роком. Тоді як ще у січні та лютому 2022-го фармринок зростав на 31 і 45% відповідно. У натуральному вираженні він просів приблизно на 30%.
Попри складнощі та руйнування українські виробники ліків продовжують роботу та навіть виходять на довоєнні обсяги з випуску продукції. Так, компанія «Фармак» – лідер вітчизняного фармацевтичного ринку* – втратила центральний склад із пакувальними матеріалами і готовою продукцією на 1,5 млрд грн, але вже на початку березня відновила роботу на 100%, продовжує розробку нових препаратів, а також передала допомогу Збройним силам на понад 30 млн грн.
Mind поспілкувався із виконавчим директором компанії Володимиром Костюком і з’ясував, як «Фармаку» вдалося зберегти команду і відновитися після знищення складу росіянами, які знакові проєкти підприємство запровадило за час війни та чим його бомбосховище вразило столичних рятувальників.
У компанії серйозно ставилися до повідомлень від іноземної розвідки про можливість повномасштабного вторгнення росії в Україну. Процесно, функціонально і технічно «Фармак» готувався до різних варіантів розвитку подій, розробивши план безперервної роботи бізнесу. Компанія також мала декілька дизельних генераторів для забезпечення функціонування критичних виробництв і приміщень, а після тривожних попереджень почала облаштовувати бомбосховище та запасатися сировиною.
«Ми прийняли рішення, що збільшуємо запаси готових ліків та нашої стратегічної сировини. Зрозуміло, що ми не можемо зберігати великий запас по всіх наших продуктах (у портфелі компанії понад 400 лікарських засобів, – Mind), але є такі стратегічні медикаменти, які мусять бути на ринку постійно, тому що це ліки для забезпечення хворих, які страждають на хронічні захворювання, й інші препарати, які потрібні пацієнтам на постійні основі», – розповідає Володимир Костюк.
СЕО додав, що хоч технічно у «Фармаку» до вторгнення готувалися, розуміли, що країна перебуває у стані війни з 2014 року, проте морально і ментально до такої широкомасштабної агресії готовий був мало хто.
Із 24 лютого через відсутність розуміння того, як розгортатимуться події навколо Києва, виробництво на підприємстві було призупинено. «Фармак» законсервував обладнання та енергетичну інфраструктуру, а співробітників відпустив з роботи і забезпечив їхнє перебування вдома або в більш безпечних місцях. Під час простою компанія підтримувала усю команду фінансово.
У перші дні війни на «Фармак» чекало ще одне потрясіння: окупанти знищили центральний склад компанії, розташований недалеко від селища Макарова Київської області. У величезному комплексі, яким фармвиробник користувався з 2018 року, зберігалися уся готова продукція та пакувальні матеріали. Ліків було втрачено на 1,5 млрд грн. Для розуміння масштабів збитку: за весь 2021 рік компанія продала продукції на 9,3 млрд грн.
Деякий час «Фармак» не мав доступу до складу і дізнавався про його долю лише телефоном від військових, які повідомляли, що у районі Макарова йде танкова битва з ворогом. «Пам’ятаю перші дні березня, коли до нас зверталися волонтери, ЗСУ, Міністерство охорони здоров’я і просили надати певну продукцію… І дуже важко морально було мені, керівництву відповідати, що ми сьогодні не можемо дістатися до нашого складу, бо там постійно обстріли», – згадує Володимир Костюк.
«24–25 лютого, коли все почалося, наші співробітники вже заготували палети, зняли зі стелажів ту продукцію, яка максимально потрібна була для хворих і для армії: знеболювальне, той же інсулін, L-Тироксин (препарати для лікування захворювань щитоподібної залози. – Mind).
І воно стояло, а ми просто не могли туди приїхати. Хоча ми зібрали автомобілі, знайшли водіїв, які готові були туди їхати, знайшли навіть озброєний супровід, який поїде з нашими водіями. Але військові телефонують і кажуть: ні, танковий бій, не можна. Потім авіація літала там», – додає він.
Перші фотографії, на яких видно, як димить склад, у компанії побачили на початку березня. Пізніше українські військові потіснили ворога і записали відео. Тоді стало зрозуміло, що все зруйновано: приміщення, упаковка і готові медикаменти, які там зберігалися, повністю вигоріли. «Крім того, що ми втратили продукцію, ми ще й втратили можливість допомагати суспільству, допомагати армії. Морально це було дуже важко і болісно», – зізнається топменеджер.
Втрата складу змусила підприємство дуже швидко відновити виробництво та повернутися на рівень довоєнної продуктивності. СЕО пояснює, що «Фармак» як соціально відповідальна компанія не міг залишити українців без необхідних їм ліків.
«Зважаючи на те, що не було готової продукції, а нам потрібно було забезпечити нею пацієнтів, 8–9 березня ми відновили виробництво», – згадує виконавчий директор.
Насамперед взялися виготовляти лікарські засоби, які були конче необхідні населенню і армії: знеболювальні, кровоспинні, наркози та медикаменти для лікування хронічних захворювань. Зараз виробництво працює на повну.
«Сьогодні майже всі цехи завантажені на 100%, тому що нам вкрай важливо було відновити асортимент. Ми виготовили за період війни стільки ж продукції, скільки виготовили минулого року, коли війни не було», – зазначає Володимир Костюк.
«Фармак» – не лише лідер фармацевтичного ринку України останні 12 років*, але і найбільший експортер лікарських засобів. Компанія продає в понад 50 країн світу 25–30% виготовленої продукції.
Медикаменти, призначені для експорту, зберігалися на тому ж складі під Макаровим і, відповідно, були втрачені. Однак коли підприємство знову запрацювало після простою, то передовсім відновлювало вітчизняний асортимент. «Ми вирішили, що спочатку забезпечуємо Україну і наше населення, армію ліками, і тільки потім будемо напрацьовувати продукцію, яка експортується. Локальне виробництво в такі часи вкрай важливе для держави», – зауважує Володимир Костюк.
Продукцію для України швидко відновили, а за останні два місяці майже закінчили напрацьовувати асортимент для експортних ринків та продовжили продажі партнерам за кордон. Але не всім: до білорусі, куди «Фармак» постачав доволі велику кількість ліків, він припинив експорт 24 лютого, а представництво там ліквідував.
«23 лютого автомобіль з білоруською продукцією на майже $200 000 їхав до кордону та зупинився на ночівлю в Чернігові. 24 лютого, відповідно, почалося вторгнення російських військ, у тому числі з території Білорусі. До кордону наша продукція вже не їхала. Ми розвернули машину, а всі ліки передали бійцям ЗСУ, які знаходилися в Чернігівській області», – згадує Володимир Костюк.
З логістикою, за словами СЕО, серйозні проблеми постали ще з початком пандемії коронавірусу в 2020 році. «Коли почався ковід, величезні проблеми з логістикою в нас як почалися, так і не закінчувалися. А коли почалася війна і зупинилось авіасполучення, не стало морського сполучення – задача помножилась ще на декілька разів», – ділиться він.
«Перші місяці війни було дуже і дуже важко. Ми відчували, що не можемо все вчасно доставляти в Україну, привозити для забезпечення плану виробництва. Із затримками відвантажували певну продукцію на експорт, коли ця продукція з’являлася. Але професіоналізм наших логістів допоміг нам більш-менш стабільно пройти цей час. Важко, але стабільно», – згадує Володимир Костюк.
За його словами, зараз ситуація з логістикою трохи покращилась: маршрути відлагодилися, черги на кордонах можна пройти швидше. Водночас вартість транспортування вантажів зросла приблизно вдвічі (цифра залежить від конкретного маршруту).
Суттєво були пошкоджені ланцюги постачань, адже деякі фармацевтичні дистриб’ютори втратили свої склади, а власники аптек – заклади (за останніми підрахунками Proxima Research, з 24 лютого в Україні закрилось близько 22% аптек).
За словами СЕО, ускладнювало роботу також те, що в перші місяці війни почали з’являтися прострочені платежі від дистриб’юторів. «У перші місяці було дуже важко щодо повернення заборгованості, можливості постачати продукцію в деякі регіони, особливо туди, де були активні бойові дії. Зараз фармацевтичний ринок адаптувався і великих проблем ми не відчуваємо», – говорить він.
З дистриб’юторами, які мають російську частку бізнесу, «Фармак» співпрацю припиняє.
Дефіциту сировини, яку для виготовлення ліків «Фармак» закуповує переважно за кордоном, компанія не відчуває, однак постачальники переглянули умови роботи. «Змінилось ціноутворення, наприклад, дні відтермінування. Україна у війні, і постачальники на нашу компанію, нашу країну дивляться як на дуже ризикову. Вони не готові постачати сировину, а потім через 30–60 днів отримувати гроші, вони хочуть передоплату», – пояснює Володимир Костюк і додає, що через це вартість сировини росте.
Ціни на ліки «Фармак» з початку війни довгий час взагалі не переглядав, розуміючи, що виготовляє соціально важливий продукт. Лише у серпні підвищив їх в середньому на 13,7%. «Є певні компанії, які суттєво вище піднімали ціни, ніж ми», – зауважує СЕО.
Основними причинами збільшення вартості фармпродукції стали: здорожчання логістики, енергетична криза в Європі, через яку європейські постачальники піднімають ціни на сировину, а також додаткове збільшення вартості імпортних інгредієнтів для ліків через коригування Національним банком України офіційного курсу валют (21 липня, зокрема, долар США по відношенню до гривні подорожчав на 25% – з 29,25 грн до 36,57 грн).
Після вторгнення рф споживання фармацевтичної продукції дещо змінилось. За словами Володимира Костюка, збільшився попит на знеболювальні та неврологічні препарати, на більш-менш сталому рівні споживаються медикаменти для лікування хронічних захворювань (серцево-судинних, ендокринних тощо).
Виробництво переорієнтувалось на воєнні потреби, тому окрім згаданих вище «Фармак» передовсім випускає препарати, які використовуються під час невідкладної госпіталізації, кровоспинні ліки, наркози.
Суттєво зменшилось споживання біологічно активних добавок, вітамінів, засобів профілактики. «Українці почали економити. Середній дохід населення впав, і люди купують тільки найнеобхідніші лікарські засоби. Додатковим фактором ще є те, що велика кількість наших громадян виїхала за кордон. Це зменшує загальний ринок країни», – пояснює СЕО.
До вторгнення рф у «Фармаку» працювало 3000 співробітників, які через два тижні після початку бойових дій почали повертатись до роботи. «В компанії величезна кількість патріотів, які телефонували на початку війни і казали: я хочу вийти, дайте мені роботу. На жаль, на той час в перший тиждень роботи не було, але начальники цехів, я, директор виробництва отримали величезну кількість дзвінків. Всі хотіли допомогти», – згадує Володимир Костюк.
СЕО пояснює таку лояльність тим, що компанія піклується про співробітників: вони мають гарний соцпакет, страхування, конкурентну заробітну плату. «У нас є програми мотивації, цікаві проєкти з викликом, де люди можуть розвиватися, навчальні програми, і люди це цінують», – додає він.
На підприємстві були приклади, коли в перші тижні керівники високого рівня ішли працювати на виробництво, бо хотіли допомогти. На зараз у «Фармаку» приблизно стільки ж працівників, як і до війни. «Сьогодні в компанії майже 3000 людей так і працює. Ясно, що є ті, хто виїхав, це зрозуміло, це скрізь є. Є працівники, які не збираються повертатися, але таких небагато», – уточнює топменеджер.
Договори із співробітниками якщо й призупиняли, то робили це в динаміці, щоб максимально ефективно задіяти персонал та давати всім можливість працювати. А от зарплатню не зменшували. «Не варто забувати, що компанія втратила склад, і це сильно вплинуло на рішення, які ми приймали. Тому договори призупинялися, але корелювання заробітних плат в бік їх зменшення не було», – зауважує Володимир Костюк.
Щороку підприємство виводить на ринок близько 20 нових препаратів. Попри війну розробку нових продуктів компанія не припиняє, а також продовжує реалізовувати важливі проєкти.
Так, у травні «Фармак» відкрив нову дільницю з виготовлення ліків у небулах. Виробництво вдалося запустити без особистої присутності іноземних інженерів. Вони консультували спеціалістів компанії онлайн.
Проєкт стартував ще у 2021 році, тоді ж почалася розробка продуктів на небульну дільницю. «А потім наші партнери, американські постачальники обладнання (ми використовуємо американське обладнання в тому числі) сказали: вибачте, ми до вас в лютому не приїдемо, тому що нам забороняє держава. І ми без їхньої фізичної присутності запустили виробництво. Воно сьогодні працює, продукт уже зареєстрований і продається в Україні», – розповідає Володимир Костюк.
Інший важливий проєкт підприємства, реалізований за час війни, – встановлення нових систем очищення промислових стічних вод. «В лютому на етапі пусконалагоджувальних робіт на допомогу нам мали приїхати спеціалісти з Європейського Союзу. І теж вони сказали: нам рекомендують не їхати в Україну. На початку війни ми зупинили цей проєкт, але в червні таки запустили системи очищення самостійно», – ділиться СЕО, уточнюючи, що європейські інженери консультували співробітників дистанційно.
За його словами, зараз багато таких випадків, бо іноземні компанії не ризикують відряджати співробітників до України. «Ми використовуємо в основному європейське й американське обладнання, і завжди його запуск, запуск оснастки або інших допоміжних речей відбувався з представниками цих компаній на «Фармаку». Зараз такої можливості немає, але бачте, ми не страждаємо від цього. Можливо, іноді це трошки довше відбувається, але ми вчимося, і в майбутньому це все буде, я думаю, як по маслу йти», – сподівається Володимир Костюк.
На початку лютого, коли іноземні розвідки оприлюднили дані щодо можливого вторгнення рф, у «Фармаку» прийняли рішення навести лад в старому бомбосховищі площею 720 кв.м.
Витрати на це склали близько 8 млн грн.
Укриття здатне витримати бомбовий чи ракетний удар, воно містить два входи (виходи) та один аварійний вихід. Тут є ліжка, місця для сидіння, запас питної води та продуктів харчування, санітарний блок (5 біотуалетів), медпункт, протипожежні засоби, опалення, резервна дизель-генераторна установка, засоби зв’язку (телефон, радіоприймач, мережа Wi-Fi), вентиляція, в т.ч. режим фільтровентиляції для очищення повітря від газоподібних отруйних речовин, аерозолів, хімічної, бактеріологічної та радіаційної небезпеки.
«До нас приїздили представники ДСНС і сказали, що в нас одне з найкращих бомбосховищ, які є в місті Києві та взагалі в Україні», – з усмішкою додає він.
СЕО згадує, що на початку війни, в перші кілька тижнів багато співробітників ночували в ще не до кінця обладнаному бомбосховищі, приходили цілими родинами, з дітьми. Під час повітряних тривог люди боялися залишатися у багатоповерхівках, хтось не міг повернутися додому, наприклад, в окуповані на той час Бучу чи Ірпінь. В укритті тоді ще не було ліжок, працівники та їхні рідні спали на розкладачках, матрацах, готували їжу прямо на місці на електричній плитці.
«До стабілізації ситуації в Києві та Київські області на підприємстві також ночували начальники цехів, начальник охорони, логісти, а також 3-4 директори», – розповідає Володимир Костюк.
Він додає, що постійне перебування топменеджменту на підприємстві в особливо кризовий період додавало співробітникам позитиву, впевненості в майбутньому і підіймало їм моральний дух.
«З деякими співробітниками я рідко спілкувався до війни, а коли почалося вторгнення, ми постійно були разом тут. По-іншому з людьми спілкуєшся, більше про них дізнаєшся», – ділиться виконавчий директор.
«Фармак» регулярно проводить для співробітників фундаментальні навчання з охорони праці та домедичної допомоги.
Після початку повномасштабної війни на підприємстві проходять ще й навчання з цивільного захисту, щоб персонал знав, як діяти у разі авіаційного або ракетного удару, хімічної чи радіаційної небезпеки. До тренувань у якості лекторів та інструкторів залучають київських рятувальників.
Компанія також розробила план безперервності бізнесу та критичних виробництв і приміщень (зі зберігання продукції, сировини тощо), який враховує не лише воєнні умови, а і можливу енергетичну кризу в Європі та Україні. Він включає закупівлю додаткових дизельних генераторів та власне дизелю, щоб були потужності в разі перебоїв з електроенергією чи газом (на підприємстві зараз майже всі котли газові).
«Я не скажу, що ми будемо повністю енергетично незалежні, але якийсь місяць ми зможемо працювати», – зазначає СЕО.
Компанія «Фармак» і Благодійний фонд родини Жебрівських (правонаступник Благодійного фонду «Фармак») розпочали допомогу армії ще у 2014 році, закуповуючи засоби індивідуального захисту, необхідне обладнання, надаючи медикаменти шпиталям, і зараз продовжують це робити ще активніше.
«Після початку повномасштабної війни ми передали на потреби Збройним силам вже 30 млн грн, закупили велику кількість безпілотних літальних апаратів, бронежилетів, касок. Звичайно, ліками теж допомагаємо, тому що це наша головна спеціалізація», – розповідає Володимир Костюк.
Також на потреби фронту «Фармак» і Фонд Жебрівських закуповують генератори, квадрокоптери, автомобілі, військову амуніцію, тепловізори, приціли тощо. Близько 60 співробітників компанії перебувають зараз в лавах ЗСУ і ТрО, і вона допомає їм з усім необхідним оснащенням.
«Така допомога системна, і ми розуміємо, що, мабуть, кожен свідомий українець, кожна компанія в Україні мусить це робити зараз. Тому що від цього залежить майбутнє України і наскільки швидко Україна здобуде перемогу та мир», – вважає СЕО.
Прямі збитки компанії на сьогодні – це ті 1,5 млрд грн, які вона втратила через знищення центрального складу. Непрямі збитки більші, але їх «Фармак» ще не підрахував.
Із втратою складу у компанії з’явився касовий розрив, бо для відновлення виробництва довелось закупити велику кількість сировини та матеріалів. Тоді було прийнято рішення про залучення кредитних коштів.
«Ми звернулися до Європейського банку реконструкції та розвитку за кредитом та екстраординарно швидко отримали цю допомогу, навіть в тій ситуації, що країна знаходиться у війні. Вони нам допомогли, і сьогодні касового розриву в компанії немає», – розповідає Володимир Костюк.
«Фармак» зазвичай реінвестує в розвиток бізнесу до 90% прибутку, і за останні 20 років ці інвестиції склали близько $400 млн.
Влітку 2021 року підприємство провело стратегічну сесію, на якій оновило стратегію на 7 років. В планах було стати міжнародною компанією, розвивати експорт, вийти на американський ринок з певним продуктом. Війна ці плани трохи відкоригувала і продовжує коригувати.
«Деякі плани переглядаємо. Але загалом наша стратегія залишається така, яка й була, – стати міжнародною компанією. Ми для цього багато робимо. Розвиваємо бізнес за кордоном, створюємо потужності за кордоном. Дійсно, це нелегко, але це стратегія і важливо її продовжувати. Не можна на один рік написати один план, а на наступний його змінити», – наголошує Володимир Костюк.
Щоб мати сталий бізнес в кризових ситуаціях, особливо в ситуації війни, на думку СЕО, передовсім потрібно дбати про команду: приділяти їй достатньо уваги, мотивувати, давати гарний соціальний пакет. «Це дуже важливо, тому що можна купити класне обладнання, можна налаштувати класні бізнес-процеси, але якщо не буде сильної, монолітної команди, результату не буде. Потрібно з цією командою постійно комунікувати, особливо в кризові часи. Ми це робили і продовжуємо робити: пояснюємо, яка стратегія, які плани компанії», – ділиться він.
Володимир Костюк радить також ні на секунду не зупинятися і не думати, що «все пропало», втілювати стратегічні плани. «Ясно, що стратегію потрібно коригувати, але її потрібно виконувати. Бо будь-яка зупинка, якась пауза – це вже втрати», – пояснює топменеджер та додає, що найголовніше на сьогодні – допомога ЗСУ.
Після перемоги, на переконання СЕО, «Фармак» залишиться лідером галузі в Україні та за наступні два роки подвоїть кількість зареєстрованих в ЄС продуктів (зараз таких лікарських засобів у підприємства 25).
«Загалом, щодо «Фармак», в майбутньому це – міжнародна компанія, яка активно присутня на різних ринках, в тому числі ЄС та США. Для цього ми мусимо зробити декілька значних проєктів, зареєструвати декілька складних, але дуже потенційних препаратів на тих ринках», – ділиться планами Володимир Костюк.
«Ну і, звичайно, будемо розвивати економіку України, в тому числі і в першу чергу», – підсумовує він.
*За даними Proxima Research у грошовому вираженні у першому півріччі 2022 року.
