Бер 19, 2018

Філя Жебровська: “Доступні ліки” – чудова програма і вона має продовжуватися”

Як ви оцінюєте підсумки 2017 року?

Усе йде своєю чергою, ми рухаємося згідно з планами нашого розвитку та вже підбили підсумки 2017 року. І вони нас тішать. Ми показали 21% зростання продажів нашої продукції на роздрібному фармацевтичному ринку в грошовому вираженні. Вже восьмий рік поспіль ми залишаємося лідером на фармацевтичному ринку України.

Я задоволена тими кроками, які робить компанія для розвитку нашого експортного потенціалу. Якщо 2016 рік ми закінчили з часткою експорту в наших продажах 24,7% (у грошовому вираженні), то у 2017 році експорт становив 25,2%, а у 2018 році ми запланували вже – 27%. Наша мета — до 2020 року довести частку експорту в наших продажах до 40%, залишаючись водночас лідером на фармацевтичному ринку України.

Ми хочемо збільшити свою присутність на закордонних ринках. Мене радують успіхи, яких ми досягли за кордоном. Наприклад, ми вийшли на третє місце серед усіх фармацевтичних компаній, присутніх в Узбекистані, посідаємо десяте місце в Киргизії. Це свідчить про те, що ми є сильним гравцем на ринку СНД. Я поки що не можу похвалитися подібними досягненнями на європейських ринках, але ми бачимо, що йдемо у правильному напрямку, розробляємо досьє, орієнтуючись на європейський ринок. Так, протягом першого кварталу цього року на європейську реєстрацію має бути передано три нових препарати. Для нас це дуже важливо.

Також у роботі перебуває низка проектів із розвитку виробництва. Вже у 2018 році буде завершено проект “Тверді лікарські форми № 2”. Нова виробнича дільниця реалізується на базі німецького та італійського технологічного обладнання. Після введення його в експлуатацію наші сукупні потужності з виробництва таблетованих лікарських засобів мають зрости удвічі – до 3 млрд дозованих одиниць на рік.

Крім того, ми почали будівництво і концептуальний проект нового виробництва рідких асептичних лікарських засобів. Це вже буде третє таке виробництво на “Фармак” – перше ми здали в 2001 році, у 2010 – друге, але на сьогодні ми знову відчули брак таких високотехнологічних потужностей.

Де будуть розташовуватися ці нові лінії?

У Києві, на території нашого заводу. Корпус буде завершено в 2018 році, а в 2019 року розпочнеться монтаж технологічного обладнання.

Щодо корпоративного управління в нас теж є новини. Великою несподіванкою для всіх нас стало те, що з 16 березня компанію залишив виконавчий директор Августін Дубнічка. Таке рішення він прийняв за сімейними обставинами. І ми опинилися перед вибором нового виконавчого директора.

У нас є кандидат, якого ми багато років готували до цього — Володимир Костюк. Наразі він обіймає посаду операційного директора. Він пройшов великий шлях від простого економіста, очолював кілька підрозділів компаній, зокрема розвивав інформаційні технології, проходив стажування у виробничому департаменті, очолював цехи. Володимир брав участь у проведенні клінічних досліджень препаратів виробництва ПАТ “Фармак” у Європі, Канаді та США.

Попри молодий вік, він не раз довів усій команді свій професіоналізм. У нього є бажання — горять очі. І я вірю, що все вдасться. Ми поставили перед ним низку завдань. Якщо він зможе вирішити їх за півроку і його рішення нас задовольнять, ми його призначимо. Поки ж він буде виконувачем обов’язків виконавчого директора. Це серйозні зміни в структурі управління, але, я гадаю, ми впораємося, і наші рішення будуть ефективними.

Що стосується Августіна Дубнічки, то минулого року ми запросили його на роботу у “Фармак” для того, щоби він перевів бізнес-процеси компанії на європейський рівень, щоби вони були зручними та зрозумілими європейським менеджерам. За вісім місяців роботи він високо оцінив те, що в нас уже було. Не відбулося жодних кардинальних змін, оскільки він вважав, що “Фармак” розвивається правильно. Він також високо оцінив роботу наших менеджерів. Ми завершили бюджетне планування на 2018 рік, успішно завершили 2017 рік.

А от кардинально нове, що привніс Августин у компанію — це новий рівень спілкування. Він приїхав в Україну без знання російської чи української мови. Тому наші топ-менеджери були змушені спілкуватися з ним англійською. Тепер англійська стала для них робочою практикою, і вони набагато впевненіше почуваються і в самому “Фармаку”, і на міжнародних ринках. Августин підтвердив високий рівень їхніх знань.

Можливо, і хотілося б якихось значних кроків або великих проектів під його керівництвом, але на це, на жаль, немає часу. Проте я дуже задоволена своїми менеджерами й бачу, що ми йдемо правильним шляхом, правильно працюємо й будемо рухатися далі.

Чи не змінить “Фармак” стратегію розвитку разом зі зміною виконавчого директора?

Ні, ми зберігаємо нашу стратегію. Ми сподівалися, що співпраця з менеджером із Європи, яким був Августін Дубнічка, прискорить нашу присутність на європейському ринку. Але розуміємо, що на європейський ринок за один день не виходять. Ми це усвідомлюємо і продовжуємо роботу в цьому напрямі.

Чи важливими для “Фармак” є східні ринки та ринки країн Азії?

Кожен ринок для нас важливий. Ми знаємо, що присутність наших ліків на азійських ринках — це, крім іншого, і додаткові робочі місця в Україні, це отримання кваліфікації, збільшення обсягів, ефективність виробництва. Хочу наголосити, що продукція, яку ми відправляємо на різні ринки — чи то український ринок, узбецький, казахстанський, киргизький чи європейський — за рівнем якості абсолютно однакова. Для мене будь-який ринок важливий, усі 20 ринків, де ми присутні, для мене це насамперед відповідальність перед пацієнтом, а потім уже всі економічні показники. Для “Фармак” на першому місці завжди стоїть якість та ефективність.

Чи легшими є “східні” ринки, якщо порівняти із західними? Чи правда, що в країни Азії легше зайти, зареєструватися, простіше контролювати якість?

І в Узбекистані є мами й дітки, які хочуть отримати якісне лікування, і в Польщі, і в Україні, і у В’єтнамі. У різних країнах є свої особливості регуляторної політики, а високих стандартів якості ми дотримуємося скрізь, і в Австралії, куди 2017 року вперше постачили препарати. Скрізь пацієнти хочуть, щоби препарат був якісним, тому ми до всіх ринків ставимося абсолютно однаково — та сама серія препарату може піти на різні ринки.

Які нові ринки “Фармак” освоїв 2017 року?

Цілковито новим для нас у 2017 році став ринок Австралії, у 2018 році плануємо збільшити свою присутність. А загалом щодо експорту ми збільшили постачання до Іраку, В’єтнаму та Польщі.

На 2018 рік у нас великі плани. Ми, як і раніше, плануємо вивести на ринок приблизно 20 нових препаратів, але яких саме суттєво залежатиме від того, як і в якому напрямі буде розвиватися фармацевтичний ринок і система охорони здоров’я зокрема.

Українські фармвиробники традиційно скаржаться на брак підтримки з боку держави. Наскільки потрібна така держпідтримка вітчизняному виробнику? Чи слід, наприклад, якось стимулювати експортний потенціал вітчизняної фарми?

Можу сказати, що українська фарма розвивається, вдосконалює систему якості та інноваційність не завдяки держдопомозі, а незважаючи на дії нашого уряду, держави. Від цього нікуди не дінешся. Це правда, і я про це чітко кажу, щоб усі розуміли. Ми поки що не відчуваємо допомоги, попри те, що ми напевно потрібні навіть тим трьом тисячам людей, яким ми створили робочі місця. Ми потрібні і українським вченим, визнаним і молодим, які з великим задоволенням працюють у наших науково-дослідних лабораторіях.

Це соціальна відповідальність, яка, на нашу думку, має відповідати бізнесу, розвитку та інноваційності компаній. І таких компаній в українській фармацевтиці не так мало — я кажу не тільки про “Фармак”, а і про інші провідні вітчизняні компанії. Ми багато робимо того, про що держава навіть не знає. Наскільки це необхідно? Життя покаже.

Як Ви оцінюєте кроки, які наразі робить держава щодо лікарського забезпечення, наприклад, як ви оцінюєте програму реімбурсації (відшкодування вартості) “Доступні ліки”?

Це чудова програма. Про мене, то й медична реформа сьогодні вкрай необхідна. Але про медреформу, напевно, краще розкажуть медики, я ж хочу зазначити, що “Доступні ліки” — дуже добра програма. Потрібно, щоб кількість молекул, які беруть у ній участь, збільшувалася, щоби кількість нозологій розширювалася. Це необхідно людям. І дуже важливо, що держава на це пішла, що програма стимулює звернення до лікаря, щоби люди не просто брали гроші на ліки, а щоб вони лікувалися.

Ми проаналізували участь у цій програмі на засіданні Наглядової ради. У програмі беруть участь сім наших молекул, і ми хочемо в ній бути, попри те, що на деякі препарати довелося знизити ціни. Але ми готові йти на це, щоб програма продовжувала роботу.

З погляду бізнесу це вигідно для вашої компанії? Чи це все-таки соціальний проект, благодійність?

Я не можу сказати, що це благодійність, це початок кардинальної зміни ринку, те, до чого ми маємо прийти. Уже зараз ми бачимо, що частка рецептурних та госпітальних препаратів у нас суттєво збільшується, оскільки це саме ті препарати, які лікують хвороби й рятують життя. Нам в Україні треба буде дуже багато чого змінити, щоби повернутися до виробництва саме таких препаратів. Якщо порівняти топ-10 препаратів, які є на українському і, наприклад, польському ринках, то ми побачимо, що це зовсім різні списки. У Польщі, у Європі є протоколи лікування, є програми 100-відсоткової компенсації вартості ліків за тим чи іншим профілем, там є страхова медицина. Вона змушує людей стежити за своїм здоров’ям і допомагає працювати фармацевтичним компаніям. Звісно, безрецептурні (ОТС) препарати — це вигідно для фармбізнесу, але якщо ти хочеш бути гідною компанією, з доброю репутацією, яка дійсно відповідає назві “фармацевтична”, то ми повинні нарощувати частку рецептурних та госпітальних препаратів. На сьогодні в обсягах продажів на ринку України ми маємо 56% госпітальних препаратів, і 40% ОТС, ще приблизно 4% — це вітаміни та біодомішки.

Що, на вашу думку, стало основною подією або тенденцією фармринку 2017 року? Що прогнозуєте на 2018 рік?

Напевно, основна подія — це програма “Доступні ліки”. Що буде у 2018 році, поки що не можу сказати. Ми ще не зовсім розуміємо, що буде з Національним переліком основних лікарських засобів, прийнятим 2017 року, як він буде формуватися й розвиватися. Це шлях, яким іде ринок, Нацперелік необхідний, але до нього є багато запитань, які поки що залишаються без відповіді. Ми сподіваємося, що в Україні, завдяки медреформі, все-таки почнуть діяти протоколи лікування, тоді ми зможемо планувати й робити те, що потрібно для пацієнта.

Що для цього потрібно?

Насамперед, щоби почала працювати система фінансування охорони здоров’я, система підготовки лікарів, система, яка допомагала лікарю працювати. Медреформа має багато нюансів, ми бачимо велику кількість тих, хто задоволений медичною реформою, але є й ті, хто не задоволений. На мою думку, реформа потрібна і державі, і президенту, і уряду, але найголовніше — вона потрібна пацієнту. Зміни не відбуваються за один день, “прийшов, побачив, переміг”, система змінюватиметься поступово. Гадаю, що упродовж трьох років ми будемо постійно говорити про медреформу, вона буде постійно вдосконалюватися, але ми постійно критикуватимемо її. Хоч там як, але програма «Доступні ліки» як частина реформи має працювати, вона приносить користь нашим пацієнтам. Але все можна вдосконалити.

Наскільки жорсткою є сьогодні конкуренція на фармацевтичному ринку?

Я не знаю жодної сфери господарства, більш конкурентної, ніж фармацевтична сфера. Особливо це стосується відносин вітчизняних та іноземних виробників. Український ринок відкритий для всіх, починаючи з 1992 року й до сьогодні. У нас є навіть спеціальний окремий закон, згідно з яким ліки, зареєстровані в країнах із суворою регуляторною системою, реєструються в Україні за 17 днів. А якщо такий препарат вироблятиме чи завозитиме in-bulk український виробник, то реєстрація займе не менше одного року. Яка ж це конкуренція?

Або взяти хоча б ситуацію з Нацпереліком. Попри те, що в ньому закладено не лікарські засоби, а молекули, саме фактичні привілеї закордонним препаратам під час реєстрації, про які я говорила вище, створюють дискримінаційні умови для українських фармвиробників.

Тому українським виробникам не вигідно привозити нові препарати, технології. Держава цього не розуміє, у результаті в Україні немає, наприклад, власних вакцин і інших життєво важливих препаратів. Вирішити проблему можна було доволі просто, зрівнявши вітчизняних та іноземних виробників. Наприклад, ми не відмовляємося від можливостей виробництва вакцин, але для цього потрібен конструктивний діалог із державою, адже вакцини — це препарати, які не підуть у роздрібну мережу, для вакцин потрібні бюджетні програми.

Філя Іванівна Жебровська, Голова Наглядової Ради ПАТ “Фармак” спеціально для агентства “Інтерфакс-Україна”

http://ua.interfax.com.ua/news/interview/492966.html

Назад до Farmak у ЗМІ

Ще більше публікацій