Мікотичні ураження шкіри людини, особливо мікози стоп і гладенької шкіри, нині є найактуальнішою проблемою дерматології [1, 2, 3, 5]. Це зумовлено поширеністю і великою різноманітністю чинників, що сприяють їх виникненню, збільшенням частоти розвитку грибкових асоціацій, швидкою адаптацією збудників до лікарських засобів, резистентністю перебігу, що нерідко розвивається, і рецидивами захворювання [3, 7, 9].
Усе перераховане зумовлює складність лікування цих захворювань, ефективність якого не завжди задовольняє лікарів і пацієнтів [2, 4, 5]. У зв’язку з цим, незважаючи на велику кількість наявних протигрибкових препаратів, існує необхідність у подальшому вдосконаленні методів лікування мікозів, а також у розробці та створенні нових антимікотичних засобів.
Одним із найефективніших антимікотичних препаратів є, на думку багатьох учених, синтетичний аліламін широкого спектра дії – тербінафін, що має високу активність відносно більшості дерматофітів, пліснявих і деяких диморфних грибів. На дріжджові гриби він чинить фунгіцидну та фунгістатичну дію [6, 7, 9]. Механізм специфічної дії препарату досить докладно описаний у літературі [6, 8, 9]. Тербінафін був синтезований у 1983 р. швейцарською фірмою Sandoz і отримав торговельну назву “Ламікон“. Може використовуватися як системний антимікотик для лікування мікозів шкіри, оніхомікозів. Однак останнім часом стали дуже популярними форми місцевого застосування препарату – 1% крем, 1% спрей, 1% гель.
Під час лікування хворих на мікози шкіри ми зупинили свій вибір на новому вітчизняному якісному генерику тербінафіну, розробленому фірмою “Фармак®” (Україна), – препараті “Ламікон®”. Він випускається в таблетованій формі по 250 мг, а також у вигляді 1% крему, 1% спрею. Під нашим наглядом було 35 хворих віком від 23 до 72 років, які страждали на мікози шкіри. Серед них було 15 чоловіків і 20 жінок. У 8 із них було діагностовано різнобарвний лишай, у 6 – мікотичне ураження великих складок і у 21 – мікоз стоп.
Системно “Ламікон” призначили п’ятьом пацієнтам, які страждають на поширену, часто рецидивуючу форму різнобарвного лишаю, по 250 мг один раз на день після їди протягом двох тижнів. Клінічна ремісія у всіх хворих відзначена на 8-10-й день лікування. “Ламікон” у вигляді 1% крему отримували 6 хворих із мікотичним ураженням ділянки пахових складок і 12 – із мікозом стоп (сквамозна та інтертригінозна форми). Препарат застосовували двічі на день протягом тижня. Перед нанесенням тонкого шару крему шкіру у вогнищах ураження очищали і підсушували. Слід зазначити, що поліпшення спостерігалося вже після 4-5 днів терапії: бліднули еритематозно-ерозивні ділянки шкіри в ділянці пахових складок, швидко епітелізувалися тріщини в міжпальцевих складках стоп, зменшувалося лущення шкіри підошовних поверхонь стоп. Суб’єктивні відчуття, що відзначалися у пацієнтів, – болючість, свербіж, запалення – швидко зникали. Здебільшого у всіх хворих (у 16 із 18) до 7-го дня лікування прояви мікозу клінічно вирішувалися. У двох пацієнтів, які страждають на сквамозну форму мікозу стоп із явищами вираженого гіперкератозу, протягом такої тривалості терапії досягти клінічного одужання не вдалося, у зв’язку з чим курс лікування було продовжено.
Трьом пацієнтам, які страждають на різнобарвний лишай, і дев’ятьом – на мікоз стоп (сквамозна та інтертригінозна форми) було призначено “Ламікон” у вигляді спрею двічі на добу. Тривалість лікування становила тиждень. При цьому було відзначено швидке поліпшення стану ураженої шкіри: зменшилися явища лущення, спостерігалася швидка епітелізація тріщин у ділянці уражених міжпальцевих складок стоп, зник свербіж.
Подразнення шкіри або інші алергічні реакції при місцевому застосуванні “Ламікону” в усіх формах ми не відзначали. Таким чином, “Ламікон” національної компанії “Фармак” добре переноситься, не спричиняє якихось побічних явищ і є високоефективним засобом.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
