Другий день Спецкурсу для адвокатів фармацевтичного сектору стартував з лекції про тенденції податкових та митних спорів за участю фармацевтичних компаній, з якою виступив Дмитро Таранчук, директор з правового забезпечення АТ «Фармак».
На сьогодні, за словами лектора, сфера податкового та митного права є досить складною, з різною судовою практикою, різними підходами податкових та митних адміністративних органів до тих чи інших питань. Зокрема, найпоширенішими питаннями, щодо яких виникають спори, є такі: коригування митної вартості товарів, що ввозяться на територію України, зміна кодів УКТЗЕД у разі ввезення складного технологічного обладнання для виробництва лікарських засобів або субстанцій для виготовлення лікарських засобів; проблеми з правозастосуванням норм податкового законодавства щодо нульової ставки акцизного податку на спирт етиловий, що використовується для виробництва лікарських засобів; протиправне встановлення податковими органами завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ. І останній пункт — це новий тренд, який спостерігається останнім часом.
Дмитро Таранчук підкреслив, що питання визначення митної вартості актуалізувалося років п’ять тому. Фактично, цю вартість визначає декларант під час декларування, а Митний кодекс встановлює чіткі методи визначення митної вартості. «У нашій практиці дуже часто траплялися випадки, коли відповідно до основного методу була визначена митна вартість товару, обраховані митні платежі, проте митний орган мав певні сумніви в достовірності визначення митної вартості та здійснював коригування шляхом винесення відповідного рішення. Це рішення може оскаржуватися в судовому порядку», — зазначив лектор. На його думку, митні органи підходять досить формально до застосування свого права на коригування митної вартості товару і зловживають ним.
За словами лектора, чимало спорів (хоча значно менше, ніж спорів щодо визначення митної вартості) виникають щодо зміни кодів УКТЗЕД. «Часто це виникає в тих випадках, коли до віднесеного того чи іншого коду УКТЗЕД застосовується пільговий режим, наприклад нульова ставка митних зборів. Відповідно, митний орган намагається винести рішення про застосування повної ставки митних зборів і платежів», — розповів пан Таранчук. Фармацевтичне обладнання зазвичай виготовляється на замовлення, може поставлятися певними вузлами, що в цілому складає комплекс обладнання, і в митних органів немає прецедентів ввезення такого товару в Україну, тому, звісно, у них виникають сумніви. «У разі виникнення таких спорів стратегія декларанта повинна полягати в поданні повного комплекту документів від виробника, поданні висновків від Торгово-промислової палати про застосування коду УКТЗЕД і висновків товарознавчої експертизи про віднесення того чи іншого товару до конкретного коду», — зазначив лектор.
Проблема із правозастосуванням норм податкового законодавства щодо нульової ставки акцизного податку на спирт етиловий, що використовується для виробництва лікарських засобів, — не нова. І ця проблема є актуальною більше для виробників. З 2006 року в Україні застосовувалися різні підходи до ставки акцизного податку на етиловий спирт, і тільки з 2011 року було прийнято норму про застосування нульової ставки акцизного податку на спирт для виробництва лікарських засобів. У 2017 році компанія «Фармак» зіштовхнулася з неоднозначним застосуванням і тлумаченням податковими органами норм підзаконних нормативно-правових актів щодо дії пільги на акцизний податок для виробництва лікарських засобів. Основна норма у цьому контексті — пункт 229.1.1 статті 229 Податкового кодексу України, а постанова уряду, прийнята на виконання цієї норми ПК України, містила певну колізію: норма про нульову ставку застосовується тільки щодо тих лікарських засобів, які зареєстровані в Україні. Але ті ліки, які виробляються на експорт до інших країн, реєструються в іноземних країнах і не реєструються в Україні. Свого часу в компанії «Фармак» була проведена податкова перевірка і податкова винесла рішення про нецільове використання етилового спирту. Це рішення податкового органу було оскаржене в адміністративному суді, а в постанову КМУ №19 були внесені уточнення. Наразі більшість спорів завершені на користь АТ «Фармак», але практика правозастосування вже сформована: норми ПК України мають вищу юридичну силу, ніж постанови уряду.
