29 січня за участі представників виробників лікарських засобів, ЗМІ, профільних асоціацій та експертів ринку у прес-центрі інформаційного агентства «УНІАН» відбувся круглий стіл на тему «Концепція відповідального самолікування та реформа у сфері охорони здоров’я», організований Індустріальним Телевізійним Комітетом (ІТК). Під час заходу обговорено пріоритетність та шляхи імплементації концепції відповідального самолікування як рекомендованої ВООЗ стратегії розвитку державних систем охорони здоров’я і роль ЗМІ у цьому процесі; питання задекларованої в Коаліційній угоді заборони рекламування усіх лікарських засобів.
Виконавчий директор ІТК Ігор Коваль повідомив, що реформа системи охорони здоров’я, яку планується запровадити, прямим чи опосередкованим чином впливатиме не тільки на пацієнтів чи інших членів сектору охорони здоров’я, а й на ринок реклами. «Ми вважаємо, що маємо прийняти участь в обговоренні концептуальних моментів, які виникнуть унаслідок запровадження цієї реформи і вважаємо, що концепція відповідального самолікування має бути ключовою», — зазначив доповідач.
Олег Курченко, співзасновник компанії «ОмніФарма» закликав українську спільноту проаналізувати наслідки заборони реклами ліків і не штовхати фармацевтичні компанії перерозподіляти рекламні бюджети на користь стимулювання лікарів чи провізорів призначати або рекомендувати ті чи інші препарати.
Олег Добранчук, керівник відділу аналітики компанії «Proxima Research» зазначив, що в разі заборони реклами лікарських засобів ціни на них замість того щоб знизитися, можуть, навпаки, зрости. «Що станеться у разі скасування телевізійної реклами? У виробника не залишиться засобів комунікацій зі споживачем. Відповідно, він піде до лікаря… Для виробника робота з лікарями — більш дорогий інструмент, ніж телевізійна реклама, і це буде проявлятися у вартості лікарських засобів», — підкреслив спікер.
З ним погодився радник з правових питань групи «1+1 Медіа» В’ячеслав Мієнко. «Це міф, що без реклами ліків подешевшають. Рекламні бюджети фармкомпаній просто перерозподіляться і підуть в інші сфери», — зазначив він.
На думку Віктора Чумака, члена Правління Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України, експерта фармринку, доцільніше не забороняти рекламу лікарських засобів, а почати її контролювати з боку відповідних органів.
Світлана Калініна, медіа-аудитор експертної групи Kwendi Media Audit повідомила, що у деяких країнах ЄС дозволена реклама не лише безрецептурних препаратів, а й рецептурних. «Навіщо? Концепція відповідального самолікування, запропонована ВООЗ, передбачає індивідуальне обговорення лікарем з пацієнтом шляхів його лікування. Передбачається, що пацієнт знає про той чи інший препарат», — зазначила С. Калініна.
За словами начальника відділу маркетингу безрецептурних препаратів компанії «Фармак» Юрія Маркевича, реклама ліків є інструментом підвищення конкуренції на ринку серед вітчизняних виробників, а заборона на неї стане обмеженням права громадян на отримання інформації.
«Заборона реклами фармацевтичних виробів не є стандартом Європейського Союзу. В ЄС відпрацьовано законодавче регулювання фармацевтичної реклами. Більш глибокі обмеження в Україні будуть суперечити зобов’язанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом», — зазначив генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що заборона реклами безрецептурних ліків суперечить умовам підписаної Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
