виконавчий директор фармацевтичної компанії «Фармак» (Фото:Фармак)
Наступний, 2023 рік, має стати переможним для України. Бізнес сподівається на зростання інвестицій, доступ до інноваційних технологій та нові кроки для приєднання нашої країни до ЄС. У найважчий в історії незалежної України період — під час повномасштабної війни — фармацевтичний бізнес продовжує працювати, забезпечуючи населення і військових ліками. Як пристосуватись до нової реальності та як бізнес готується до розвитку після перемоги, розповів виконавчий директор фармацевтичної компанії «Фармак» Володимир Костюк.
— Наприкінці 2021 року вийшов Спецвипуск НВ за ліцензією британського The Economist Світ попереду 2022. Світові лідери та експерти малювали картину майбутнього постковідного року — технології, подорожі, бум демократії, інфляція. Яким ви бачили 2022‑й рік тому, до початку повномасштабної війни?
— Дуже динамічним, у нас було багато очікувань. Пам’ятаю, як обговорювали бюджет компанії на 2022 рік та амбітні плани щодо зростання, інвестиційних проєктів, стратегії виходу на нові експортні ринки. Всі ми з величезним натхненням переходили у 2022 рік. Розуміли, що COVID‑19 вже не такий, як у 2020‑му чи навіть у 2021 роках та йде на спад. Відчували, що на нас чекає динамічний приріст економіки і багато цікавого — подорожі, зустрічі з партнерами вживу, пошук нових контактів. Ділова активність мала зрости, бо запрацювало авіасполучення, готелі, відкрилася сфера послуг.
Ми прогнозували та навіть обговорювали у своїй команді, що після локдаунів у Китаї та Індії, проблем із лікуванням хворих на ковід та дефіцитом медикаментів у світі, багато країн сфокусуються на створенні власних потужностей з виробництва лікарських засобів та активних фармацевтичних інгредієнтів. І сподівались, що зможемо створити в Україні хаб, який займатиметься виготовленням ліків для європейського ринку та країн Близького Сходу й Північної Африки. Дуже оптимістичний мав бути рік.
Пам’ятаємо, що ще з кінця минулого року американська розвідка попереджала про майбутню «велику» війну. Однак, як можна повірити, що у XXI сторіччі, коли розробляються інноваційні ліки від раніше невиліковних хвороб або людство опікується проблемами сталого розвитку, хтось може використовувати методи Другої світової війни? Ніхто не вірив.
— Що змінила війна та як вона вплинула на плани розвитку?
— Війна значно вплинула на життя кожного українця. І не тільки. Багато змін відбулося в усьому світі.
Тому плани розвитку я б розділив на два етапи. Перший — це початок війни. Ніхто не був морально готовий до того, що розпочнеться повномасштабна війна. Тому першою задачею було вижити — фізично та фінансово. Потурбуватись про безпеку близьких, співробітників, підприємства. Потім стало зрозуміло, що нам необхідно забезпечувати населення і армію лікарськими засобами, тому ми досить швидко відновили виробництво.
— До вас зверталися за допомогою?
— Звичайно. Шок пройшов через тиждень, адже був вкрай потрібним інсулін та інші ліки для пацієнтів із хронічними захворюваннями, а армії — знеболюючі і кровоспинні препарати. Але в нас виникла величезна проблема — ми втратили склад під Макаровим, де зберігалася готова продукція та сировина для пакування. Збитки становили $ 50 млн — це суттєва сума. Однак і це не найгірше. До нас зверталися, а ми не могли забезпечити людей ліками. Тому й відновили роботу. Викликали співробітників, знайшли сировину та в середині березня вже мали продукцію. І в цьому велика заслуга наших працівників, які приходили на завод пішки, бо транспорт не ходив. Були випадки, коли керівники департаментів, висококваліфіковані спеціалісти, працювали «руками» на виробничих лініях. Адже на виробництві бракувало людей.
— А який тоді другий етап?
— Зрозуміли, що потрібно працювати, забезпечувати державу доходами, населення та армію — ліками, допомагати країні та суспільству. Тож вирішили рухатися вперед та розморозили значну кількість інвестиційних проєктів. Наприклад, цього року випустили 11 нових продуктів, ще шість мають вийти до кінця року.
Уявіть, у травні запустили нову лінію з виробництва ліків у формі небул. У лютому її мали встановлювати американські фахівці, але не змогли цього зробити з міркувань безпеки, тому лише консультували нас онлайн. Запустити виробництво змогли наші експерти.
— Ви згадали податки. Чи вплинула війна на їхню сплату?
— 28 лютого ми перерахували до бюджету 106 млн гривень податків із випередженням графіку. Станом на сьогодні сумлінно продовжуємо виконувати усі свої фінансові зобов’язання перед державою, розуміємо, що в бюджеті потрібні гроші від податків.
— Як це — бути компанією з українським капіталом та штаб-квартирою в Києві у розпал великої війни?
— Кілька місяців тому мав виступ у Гарвардській бізнес-школі. Ніхто з іноземних колег не міг зрозуміти, як ми тримаємося, як працюємо. А ми пристосовуємось. Немає електроенергії — переходимо на генератори, втрачений час надолужуємо роботою вночі. Лунає сирена повітряної тривоги — співробітники спускаються у сховище. Постійно виникають труднощі з постачанням сировини та матеріалів. Коли Київ намагалися оточити ворожі війська, теж приємного було мало, але це не зупинило нашої роботи.
Операції з постачання продукції в країну, де йде війна, не страхуються. Тож наші партнери готові працювати лише за передоплатою. Дехто піднімає ціни, адже і в Європі фіксують інфляцію. А в Україні ще й гривня девальвувала. Якщо говорити про експорт нашої продукції, якого у нас значна частка, партнери вивчають, наскільки спроможним є «Фармак» забезпечити стабільні поставки за кордон через місяць, два або три. Нові контракти взагалі отримати дуже важко.
Але хочу відзначити, що вкотре впевнилися — ми живемо в найкращій країні з найкращими, найсміливішими людьми, які здатні на все. Хто б міг сказати на початку війни, що ми витримаємо та підемо в контрнаступ, відвойовуватимемо свої території. Я відчуваю велику гордість за країну та за українців.
— Чи відчувають українські підприємці свою відповідальність перед державою та якою є зараз роль бізнесу?
— Так. У ситуації, що склалася, усі мають об’єднатися навколо єдиної мети — перемоги. Конкуренти працюють разом. Усі розуміють, що єдиний можливий сценарій — це підтримувати нашу державу, підтримувати Збройні Сили та одне одного. І це — персональна відповідальність кожного.
Приємно, що нам також допомагають, нас чують. Наприклад, у перші тижні війни Міністерство охорони здоров’я налагодило комунікацію з усіма учасниками ринку: дистриб’юторами, аптечними мережами, виробниками та імпортерами, що дозволило не допустити дефіциту ліків.
— Експерти багато говорять про відновлення країни та бізнесу після перемоги. Яким є ключ до розвитку?
— Багато про це думаю. Сподіваюся, ми доб’ємося репарацій, отримуватимемо гранти, і загальна підтримка України продовжиться. Однак без фундаменту жодна фінансова допомога нічого не змінить у довготерміновій перспективі. Тому найперше — варто сфокусуватися на освіті. Починаючи зі школи та вищих навчальних закладів. Кадровий потенціал та конкурентоспроможні умови роботи — основа економіки будь-якої успішної країни. Відповідно, потрібно створити умови, щоб бізнес хотів приходити в Україну, інвестувати та розвиватися тут.
Володимир Костюк, виконавчий директор фармацевтичної компанії «Фармак» / Фото: Фармак
— Тим більше зараз до України прикуті очі всього світу.
— Після перемоги настане зірковий час для України. Такий шанс мало в кого був. Важливо стимулювати розвиток міжнародного партнерства. Це, думаю, буде в тренді і відкриє нам доступ до нових знань та технологій. Україну обіцяють прийняти в ЄС, а це зніме усі бар’єри — від митниці до подвійного контролю, реєстрації, інспектування, як у нашій галузі.
— Наскільки важливою для українського бізнесу є підтримка з боку міжнародних інституцій, урядів інших держав, іноземної ділової спільноти? Як це впливає на галузь та на вашу компанію?
— Без підтримки України міжнародними партнерами — постачання зброї, гуманітарної та фінансової допомоги — зараз нам було б дуже важко. Добре, що така підтримка є. Важливо, щоб великі іноземні гравці були присутні в Україні. Це створює конкуренцію, і в такому випадку локальні виробники завжди прогресують. В історії нашої компанії було декілька випадків, коли великі міжнародні компанії ставали нашими партнерами і передавали нам технології. Ці продукти продаються, і вони інноваційні. Тому сподіваємося, що такі партнерства продовжаться, і українські компанії зможуть технологічно розвиватися разом із ними.
— Яким ви сьогодні бачите 2023 рік?
— Я думаю, війна закінчиться у 2023 році нашою перемогою. І після цього розпочнеться інвестиційний бум, а ми всі відчуватимемо гордість за країну. Це означатиме, що цивілізація перемогла варварський світ.
У Плані відновлення України міститься частина щодо відновлення та подальшого розвитку фармацевтичної галузі. Фокус — на стимулювання інвестицій у дослідження, прискорення виходу нових генеричних препаратів в Україні через вдосконалення патентного законодавства, освоєння нових технологій — власних та отриманих за рахунок міжнародного співробітництва.
— Що найголовніше хочете зробити до кінця наступного року?
— У мене є мрія завершити будівництво нашого інноваційного комплексу, що розташований у Києві. Але до грудня наступного року ми, очевидно, вже не встигнемо. І ще хотілося б домовитися з якоюсь іноземною компанією про локалізацію або трансфер технології виробництва інноваційних продуктів. Можливо, навіть біотехнологічних. Це була б задача із зірочкою для нас.
