Вишиванка — як українська душа навиворіт. Якими різними ми б не були, у день, коли всі вдягають по-рідному вишиті сорочки, ми всі відчуваємо і бачимо на власні очі те, що нас міцно поєднує. Українці завжди закладали глибокі сенси у кожний орнамент, який прикрашав вишиванку, а саме її виготовлення — потребувало чимало часу, терпіння і цілеспрямованості.
Як хрестик за хрестиком наші попередники вишивали візерунки на любому нашим серцям вбранні, ми маємо крок за кроком, рішуче і впевнено відстоювати вільне та світле майбутнє для України. Щоб всі прийдешні роки кожний міг у цей день вдягнути вишиванку, знявши свою форму.