Бізнес йде в університети: як компанії зі студентських лав вирощують майбутніх лідерів

Після початку великої війни компанія “Фармак” започаткувала новий освітній проєкт – курс-інтенсив для підготовки хіміків Farmak ChemPRO. “Це чотиримісячна інтенсивна програма навчання для студентів провідних вишів, створена в партнерстві з Київським університетом технологій та дизайну. Інтенсив покликаний дати студентам можливість відточити навички проведення хімічних аналізів на найсучаснішому обладнанні. По закінченню курсу студенти матимуть реальний досвід роботи в лабораторії, а компанія буде впевнена в рівні практичної підготовки своїх майбутніх працівників”, — зауважила Фокусу Вікторія Кондрашихіна, директорка з персоналу фармацевтичної компанії “Фармак”.

Іншим форматом кооперації навчальних закладів і бізнесу є впровадження дуальної форми освіти, яка передбачає поєднання теорії в аудиторії з навчанням на робочому місці. “Приміром, компанія МХП має проєкти дуальної освіти, де до співпраці залучено 25 закладів освіти, більше 300 студентів, з яких компанія обирає найкращих для розвитку, працевлаштовує всіх за напрямками навчання”, — розповіла Фокусу Наталья Слинько. ДТЕК також реалізує проєкт “Дуальна освіта” для студентів енергетичних спеціальностей 2-4 курсу навчальних закладів-партнерів. Частина з них потім отримують запрошення на постійну роботу в компанії.

“Особливо активною є співпраця в ІТ секторі — великі компанії запускають спільні проєкти з навчальними закладами, діляться практичним досвідом, який необхідний бізнесу”, — зауважила Слинько.

Спільні наукові розробки дозволяють бізнесу розпізнати таланти на ранньому етапі й виростити собі лідерів. Яскравий приклад науково-технічної кооперації між вишами й бізнесом — це проєкт “Насіння майбутнього” від “Хуавей Україна”, про який вже згадувалося вище. Так, у межах цьогорічної освітньої програми три команди-учасниці розробили стартапи, які змагатимуться за перемогу в міжнародному конкурсі Tech4Good StartupSprint з призовим фондом у $100 000 на реалізацію ідей.

Ці проєкти націлені подолати виклики у сферах екології та сталого розвитку суспільства. У межах першого стартапу було розроблено дрони для збирання розлитої нафти з поверхні води. “OilEye — це комплексне рішення для ліквідації численних розливів нафти по всьому світу шляхом впровадження групи дронів для спостереження та збору нафти на основі технологій Інтернету Речей та Штучного Інтелекту”, — пояснила лідерка першої команди Тамара Берестяна.

Друга команда, лідеркою якої є Анастасія Мазур, розробила ідею нової системи моніторингу безпеки праці та діагностики процесів на підприємствах. За словами Анастасії, нині існує величезна проблема із періодичною переоцінкою безпеки на виробництвах, оскільки бізнес досі збирає та обробляє дані вручну, що є малоефективно та потенційно небезпечно для працівників і компаній. “Ми хочемо створити цілісну систему, певні елементи якої патентуватимуться і впроваджуватимуться поступово”, — сказала вона.

Учасники третьої команди проєкту “Насіння майбутнього” розробили робота-помічника для дітей з інвалідністю. Він покликаний допомогти батькам та опікунам дітей з інвалідністю полегшити їхній побут. “Наша розробка — це девайс, що керується за допомогою застосунку, зрозумілий та простий у використанні. Він спрямований на те, щоб полегшувати життя людей з ментальными проблемами, допомагати пристосовуватися та взаємодіяти краще не тільки з людьми, але і з самим собою”, — розповіла лідерка команди Катерина Давиденко.

Університети відкривають двері: які перспективи співпраці освіти і бізнесу

“Великі компанії завжди зацікавлені в наймі молодих спеціалістів, у яких “горять очі” та є бажання швидко опанувати професію і будувати успішну кар’єру в майбутньому”, — каже Фокусу Олена Скиба, директор департаменту управління персоналом АТ “Кредобанк”. З боку бізнесу бажання співпраці посилюється, зауважила Домініка Іванова-Бекар. “Проте більшість закладів вищої освіти — це досить консервативні структури, які поволі та досить обережно ставляться до нових методів співпраці”, — додала вона.

Утім через руйнування будівель у зв’язку з бойовими діями, а також втрату абітурієнтів, які вирішили здобувати освіту за кордоном, з боку навчальних закладів простежується все частіше зацікавленість у співпраці з бізнесом. “У освітніх закладах потроху починають бачити в бізнесі партнерів, які можуть не тільки допомогти відновити інфраструктуру та необхідну матеріально-технічну базу, а й осучаснити навчальні програми, збагативши бізнес-кейсами, використанням сучасних технологічних інструментів, наближаючи таким чином студентів до реального життя, підвищуючи конкурентоздатність українських ЗВО в очах майбутніх студентів”, — наголосила Іванова-Бекар.