“Як в аптеці” – кажемо ми, коли йдеться про щось дуже точне. Порівняння вдале, бо приготування ліків справді потребує високої точності. Так було завжди, але сучасні ліки потребують – навіть більшої – сучасної точності. Адже найменше відхилення у складному процесі приготування може знизити їхню ефективність. А це означає, що під загрозою може опинитися здоров’я і навіть життя людини, яка на ці ліки покладається.
Проблема в тому, що людині властиво помилятися. Комусь може не подобатися цей факт, але комп’ютери вже давно виграють в шахи у найсильніших із нас, моделюють структуру білкових молекул краще і швидше за досвідчених науковців, і автомобілі вони також водять краще за нас.
Провідні фармацевтичні компанії світу сьогодні добре розуміють, що максимальної точності і надійності можна досягнути там, де людський фактор зводиться до мінімуму, а натомість запроваджується діджиталізація, або цифровізація усіх процесів.
Про те, як вона працює і чому важлива, ми дізналися у лідера фармацевтичного ринку України – компанії “Фармак”. Саме вона сьогодні має унікальний як для нашого ринку досвід діджиталізації виробництва.
Завдяки цифровізації компанія прагне зберегти і посилити свої ринкові позиції. Сьогодні “Фармак” випускає понад 400 найменувань ліків, причому щороку виводить на ринок близько 20 нових препаратів. Її продукція користується попитом не лише в Україні, але й експортується в понад 30 країн світу. В тому числі й до таких країн, як Великобританія, Франція, Швеція, Ізраїль, Австралія та Сінгапур. Сьогодні компанія експортує близько чверті своєї продукції, але прямує до того, щоб цей показник сягнув 40%. До 90% прибутку “Фармак” інвестує у розвиток.
Але повернімося до того, як і навіщо тут запроваджується цифровізація. На приклад, безпосередньо у процесі виробництва ліків. Як і в аптеці, це робиться за рецептом – інструкцією, що вказує послідовність дій, необхідних для виготовлення препарату. В епоху до діджиталізації кожну з цих дій оператор виконував в ручному режимі – запускав їх одна за одною, попередньо встановлюючи потрібні параметри.
Завдяки цифровізації процес сильно змінився. Тепер рецепт створюється в цифровому вигляді, а функція оператора зводиться до того, щоб обрати потрібний рецепт і запустити його виконання. Людині залишається лише контролювати цей процес. Коли виготовлення серії препарату завершується, оператор підтверджує, що все пройшло без порушень і на цьому його участь вичерпується – можна брати в роботу наступний рецепт.
“Завдяки цьому ми отримуємо стовідсоткову повторюваність технології, що дуже важливо. Також це дає змогу мінімізувати можливість людської помилки і гарантувати високу якість наших ліків, – пояснює Андрій Гой, технічний директор компанії “Фармак”.
Такі зміни підвищують продуктивність компанії, витрати при цьому зменшуються на 10-20%. А споживачі отримають гарантію того, що сьогодні вони купують точно такий якісний препарат, як і рік тому.
Ще одна сфера, де “Фармак” запровадив цифровий підхід – це контроль за процесами. З цією метою у виробничому цеху встановили 15 технологічних робочих станцій. Кажучи простими словами, це комп’ютери, за допомогою яких управлінський персонал – майстри, технологи, начальник цеху та інші можуть побачити виробничі процеси, як їх бачить оператор – працівник, що безпосередньо і особисто контролює ці процеси.
“Начальник цеху може зі свого кабінету слідкувати, чи оператор обрав потрібний рецепт, як змінюються параметри і так далі”, – розповідає Андрій Гой.
На додачу до цього “Фармак” розгорнув систему відеоспостереження. Вона включає в себе 132 камери, розташованих таким чином, щоб можна було бачити різні ділянки виробництва, в тому числі і в так званих, чистих зонах, де виготовляються ін’єкційні препарати.
Дані такого відеоспостереження зберігаються упродовж одного місяця, щоб при потребі до них можна було звернутися і знайти відповіді на ті чи інші питання. Що стосується критичних виробничих операцій, то їхні відеозаписи зберігаються півроку.
Контроль за повітрям та мікрокліматом на виробництві
Наступний приклад діджиталізації пов’язаний з інженерними системами на виробництві, наприклад, тими, що відповідають за мікроклімат чи склад повітря. Персонал цеху зі свого робочого місця може контролювати стан усіх таких систем. Це дуже важлива складова фармацевтичного виробництва, яка безпосередньо впливає на якість та безпеку препаратів.
Наприклад, у випадку з препаратами для ін’єкцій дуже важливо, щоб повітря там, де вони виробляється було дуже чистим. Якщо фільтри, які за це відповідають, виходять з ладу, або інші інженерні системи працюють неправильно, то виробництво препарату припиняється, поки проблема не буде вирішена.
Дуже цікаві можливості “Фармак” отримав завдяки програмному забезпеченню SIMIT, призначеному для моделювання технологічних процесів в режимі реального часу. Уявіть, наприклад, що у вас є потреба модернізувати певні етапи вашого виробництва. Раніше для цього потрібно було зупиняти виробництво, вносити в нього зміни і далі спостерігати, до яких результатів це призведе. Тепер все це можна спочатку змоделювати у віртуальному просторі і потім вже впевнено переносити на реальне виробництво. Очевидно, що в такий спосіб компанія заощаджує час для модернізації діючих процесів, чи запуску нових. І це лише один з прикладів застосування SIMIT.
Останній в нашій розповіді, але не останній в практиці компанії “Фармак” приклад діджиталізації стосується так званого безпаперового виробництва. Річ у тім, що фармацевтичний бізнес дуже зарегульований, а це означає, що виробництво кожної серії препарату супроводжується цілим стосом документів, звісно ж, у паперовому вигляді.
А всі разом вони потребують цілих окремих приміщень для зберігання роками, як того вимагають діючі правила. Натомість компанія “Фармак” запустила пілотний проєкт системи електронного досьє. Він передбачає, що вся “паперова” інформація про той чи інший препарат тепер буде зберігатися в цифровій формі.
Цей проєкт, як і решта попередніх “Фармак” реалізує на платформі від компанії SIEMENS – SIMATIС IT. Вона дозволяє запроваджувати цифровізацію окремими блоками, чи етапами, як це сьогодні робить “Фармак”.
