ПАТ «Фармак» готує до відкриття нову інноваційну лабораторію. У чому її особливість і що робитимуть вчені?
— Після розпаду Радянського Союзу ми зрозуміли, що на застарілих технологіях хімічного синтезу наш великий завод не виживе. У 1992-му в нас у скарбничці було 5–7 добре відомих молекул, на базі яких ми і працювали. Щоби розвиватися далі, ми відкрили лабораторію з розробки та впровадження готових лікарських форм. «Фармак» у співпраці з провідними науковими інститутами України розпочав розробляти та впроваджувати в промислове виробництво конкурентоспроможні генеричні лікарські препарати.
Але прийшов той час, коли фармацевтика зробила крок далеко вперед і почалася ера прискореного розвитку біотехнологій. Так, наприклад, з’явилося асептичне виробництво готових форм інсуліну. ПАТ «Фармак» інвестував у навчання своїх фахівців у компанії Eli Lilly, у виробничу лінію.
Розвиваючись, ми примножували наш інтелектуальний капітал. Сьогодні тільки 4% прибутку «Фармак» витрачає на виплату дивідендів, решта — інвестиції в розвиток та інновації. Два роки тому «Фармак» відкрив одну із сучасних дослідницьких лабораторій в Україні з готових лікарських форм. Ми усвідомили, що можемо впоратися не тільки з лікарськими препаратами на основі хімічних і рослинних субстанцій, а й із повним циклом біотехнологічних продуктів. Зараз готуємося до відкриття дослідної дільниці та лабораторії з виробництва біофармацевтичних субстанцій. Вона буде відповідати всім загальноприйнятим вимогам світової фармацевтичної практики.
«Необхідно змінити філософію споживання національного продукту»
Якою є репутація вітчизняних ліків на локальному та міжнародному ринках сьогодні?
— Щоби бути допущеними на добре регульовані ринки (ЄС, США, Канади, Японії, Австралії то ін.), лікарським препаратам необхідно пройти експертизу за міжнародними стандартами, а виробництво має бути сертифіковане на відповідність правилам GMP європейським регуляторним або іншим компетентним органом. Сьогодні більш ніж 10 ліків фірми «Фармак» зареєстровані та продаються в країнах ЄС (Німеччини, Нідерландах, Польщі). Наші препарати доступні європейському споживачеві, тому що відповідають регуляторним вимогам цих країн.
А ось в Україні процес набагато складніший. Проблема в ставленні до українського продукту. Нам не один десяток років нав’язували думку, що вітчизняні препарати неякісні. Але за останні 15 років ми зробили величезний крок до розробки та доведення ефективності лікарських препаратів, що підтверджується темпами зростання продажів ПАТ «Фармак» із 2010 року. Уже 8 років поспіль ми займаємо провідні позиції на вітчизняному ринку.
Що повинен зробити національний виробник, щоби змінити репутацію своїх продуктів?
— Шлях до одужання починається з відвідування лікаря. На фармацевтичному ринку лікар — це головний помічник у виборі лікарських препаратів для пацієнта. «Фармак» вкладає мільйони в інновації, у фахівців, які вміють робити високоякісні препарати, і ми б хотіли, щоби лікарі теж розвивалися — отримували гідну заробітну плату, підвищували свою кваліфікацію за підтримки держави.
Тому робота повинна вестися відразу в декількох напрямах: поліпшення соціальних умов для лікарів, зміна філософії споживання локального продукту. Друге залежить від кожного з нас, тут точно не потрібна постанова Кабміну або той самий законопроект «Купуй українське». Завдання національних виробників — показати свій продукт якомога більшій кількості українців, розповісти про його користь і переваги. Законами нікого не змусиш любити або не любити.
Фундамент ПАТ «Фармак» — це інновації й кадри. Багато вкладаєте в розвиток фахівців?
— У нас якраз закінчилися два гранти від американських лабораторій, за якими наші фахівці стажувалися на їхній базі. Вони приїжджали та працювали з іноземними колегами. Ми доросли до такого рівня, хоча на це знадобилося дуже багато часу.
В Україні не вміють цінувати свою інтелектуальну спадщину. Я їздила до Європи на навчання до вченого, який розробив методику отримання та очищення біологічно активного інтерферону людини, синтезованого в рослині тютюну (Nicotiana benthamiana). Він українець, який виїхав свого часу з країни. І таких прикладів безліч.
Ми гостро відчуваємо брак вчених, які могли б свої розробки впроваджувати в Україні. Кілька років тому компанія ініціювала проект «Школа молодого вченого». Спочатку це був локальний проект, торік ми отримали більш ніж 200 заявок від студентів київських, львівських, харківських вишів. Це молода еліта, яка хотіла б поділитися своїми науковими напрацюваннями. Такі проекти обов’язково повинні бути в усіх виробничих компаніях, це надихне й нас, і молодь.
Молоді фахівці виїжджають, бо в них банально немає практичної бази для реалізації ідей. Тому, коли вони приходять у лабораторії ПАТ «Фармак» на стажування, у них горять очі.
95% прибутку ПАТ «Фармак» інвестує в розвиток
Бізнес активно інвестує в стартапи, шукає ідеї для розвитку в молодих підприємців. Не плануєте попрацювати в цьому напрямі?
— Ми дуже зацікавлені в таких проектах. В останні півроку я захопилася проектами у сфері штучного інтелекту. Думаю про роботизацію виробничих процесів і використання штучних нейронних мереж у дослідницьких лабораторіях, оптимізацію виробничих процесів, прогнозування продажів. У нас встановлена роботизована лінія на асептичних умовах, але хочеться піти далі й полегшити людську працю. Так що я відкрита до ідей. Ба більше, я готова профінансувати будь-який проект, який принесе користь компанії.
ЕКОШКОЛА — проект для дітей, спрямований на вирішення екологічних проблем. Чи буде він масштабуватися на всю Україну?
— Зараз ЕКОШКОЛА працює в Шостці, місті хіміків. Поняття «еко» всеосяжне й не стосується окремого міста чи виробництва. Екологічне споживання має стати способом життя людини, і вчити цих принципів треба ще в дитячому садку. Починати потрібно з банального: не можна в один кошик викидати папірець і батарейку. Еконавчання має бути повсюдним. Сьогодні міжнародна організація допомагає нам розробити навчальну програму для шкіл, і ми хочемо реалізовувати цей проект в інших містах, де є наші підприємства. Шостка — тільки початок.
Що заважає українському бізнесу стати привабливим для міжнародних інвесторів?
— Корупція, про яку зараз говорять повсюдно і звинувачують у всіх бідах, заважає найменше. Бар’єром стає нерозуміння проблем бізнесу в системі державного управління. Спираючись на свій досвід спілкування з чиновниками, можу сказати, що вони не зацікавлені, щоби в Україну заходили інвестиції.
Філя Іванівна Жебровська, Голова Наглядової Ради ПАТ “Фармак” спеціально для журналу “Фокус”
https://focus.ua/repactiv/394505/
