Лис 30, 2010

Філя Жебровська: «Ми витримали випробування на міцність!»

Лідер ринку з обсягом продаж в один мільярд гривень, понад 50% зростання за рік, 20% експорту, виробництво за світовими стандартами якості, власна наукова база та випуск оригінальних лікарських засобів. Такий ривок лише за останніх п’ять років зробила відома компанія «Фармак», яка нинішнього року відзначає 85-річний ювілей. Що дало змогу компанії після розпаду Радянського Союзу не лише втриматися на плаву, а й вийти в лідери українського фармацевтичного ринку?

— Нове життя компанії розпочалося в 1995 році, коли група топ-менеджерів прийняла принципово нову стратегію розвитку, — розповідає генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя ЖЕБРОВСЬКА. — Ми усвідомлювали, що в центрі Києва неможливо удосконалювати хімічне виробництво, і тому вирішили демонтувати хімічні потужності й перейти на виготовлення готових лікарських засобів. Тобто ми зупинили вертикальну інтеграцію там, де не могли конкурувати з китайськими та європейськими субстанціями як щодо якості, так і щодо вартості, і пішли новим шляхом розвитку. Аби стало зрозуміло, наскільки кардинальною була зміна курсу, скажу, що до 1994 року в номенклатурі заводу налічувалося лише п’ять найменувань готових лікарських форм!

За ці 15 років ми створили 14 нових технологічних ліній, впровадили у виробництво майже 200 нових препаратів, як генеричних, так і оригінальних. З самого початку створили й обладнали нову хіміко-фармацевтичну лабораторію, в якій розробляли і відтворювали генеричні копії препаратів, що вже були на ринку. Створили хорошу мікробіологічну лабораторію — щоб можна було як забезпечити контроль якості сировини, субстанцій, матеріалів, так і створити систему забезпечення якості. Нещодавно ввели в дію біотехнологічну лабораторію, яка, думаю, буде однією з найкращих на теренах колишнього СРСР.

Але головне, що нам вдалося створити, — це команда однодумців. Коли в тебе є команда, націлена на результат, на впровадження чогось нового, особливого для цього виробництва, у всіх горять очі, — тоді можна будувати технологічні лінії, створювати нові виробництва, нові лабораторії.

— Одне з вузьких місць багатьох фармпідприємств — наукова база…

— У нас працюють три доктори наук і сімнадцять кандидатів наук, які очолюють той чи інший напрям. В цьому році ми навіть створили Вчену раду, а згодом, сподіваюся, в нас буде свій науково-дослідний інститут. Але це, звісно, не означає, що ми не співпрацюватимемо з іншими науковими інститутами, з якими у нас налагоджено плідні контакти.

Нещодавно ми підписали угоду з Інститутом біохімії ім. Палладіна НАН України, відповідно до якої нам передають ноу-хау. Ми вже розповідали, що вчені цього інституту розробили справді революційний засіб для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань — інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця. До речі, за цей винахід присуджено Державну премію в галузі науки і техніки. Ми беремо зобов’язання провести всі доклінічні, клінічні випробування, дослідити препарат і вивести його на ринок. Звісно, це недешева справа, не 200—300 тисяч, які потрібні на відтворення генеричного засобу. Це в кілька разів більше. Але, не підтримуючи науки, не маючи оригінального препарату у своєму портфоліо, компанія не буде успішною. Мабуть, тому сьогодні 95% прибутку ми спрямовуємо на впровадження нових технологій, створення нових технологічних ліній, у наукові лабораторії.

Наразі в наших лабораторіях на різних стадіях досліджень перебувають 15 препаратів. Один із них, оригінальний, вийде на світовий ринок, як ми плануємо, у 2014 році, а 2015-го ми вже зможемо запропонувати споживачам наш спільний із Інститутом біохімії кардіологічний препарат.

На черзі — створення повного циклу виробництва стерильних препаратів в ампулах, флаконах та шприцах із дотриманням усіх світових стандартів. Це виробництво налічуватиме чотири технологічні лінії й випускатиме понад 40 препаратів. У грудні ми будемо здавати дві асептичні лінії, а здача ще двох технологічних ліній — шприцової і флаконної, що дозволить перейти на випуск біотехнологічних та імуностимулюючих препаратів, відбудеться в 2011 році.

— Незважаючи на бурхливий розвиток української фармацевтичної галузі, в суспільстві досі живе упередження стосовно вітчизняних ліків, — вважається, що вони гірші, ніж закордонні аналоги. Що робить у цьому плані «Фармак»?

— Системою забезпечення якості ми почали займатися з того ж таки 1995 року, а у 1996-му вже були членами Асоціації якості. Поступово переоснащуємо виробничі лінії за правилами Належної виробничої практики (GMP), працюємо у форматі доказової медицини. Сьогодні 70% нашої продукції відповідає правилам GMP, 30% технологічних ліній сертифіковані Європейською інспекцією по GMP — PIC/S. Дуже велику увагу ми приділяємо якості ліків. Намагаємося зробити так, щоб випустити неякісний препарат було просто неможливо, тобто ми не перевіряємо препарат лише на кінцевій стадії виробництва, як було заведено на радянських підприємствах, а вбудовуємо у виробничий процес систему забезпечення якості. Сподіваюся, така система дозволить переконати споживачів, і особливо лікарів, у тому, що вітчизняне не завжди означає погане.

Тим більше що за кордоном наші ліки вже визнали. Понад 20% виготовленої продукції відправляється у країни СНД, Балтії та Європи. З 1999 року ми співпрацюємо зі світовим лідером із розробки та виробництва інсулінів — транснаціональною корпорацією «Елі Ліллі» (США). Спільний проект було реалізовано у два етапи: спочатку виробляли фармасуліни з ін-балку компанії «Елі Ліллі», а потім, у 2006 році ввели в дію сертифіковану згідно з правилами GMP інсулінову лінію для виробництва інсулінів із субстанції за повним циклом. Торік ми пройшли черговий аудит «Елі Ліллі» і підписали додаткову угоду про трансфер технологій роботи «Розлив і виробництво препаратів у картриджах».

Паралельно займаємося аналогами інсулінів, це найновіші інсуліни, які є сьогодні у світі. Також тісно співпрацюємо з рядом виробників біотехнологічних препаратів — як індійських, китайських, так і корейської компанії. Вважаю, ми витримали випробування на міцність. У нас це вийшло. І я пишаюся тим, що маю таку команду професіоналів.

— Ви кажете, «Фармак» вийшов у лідери фармгалузі, а який відсоток ринку припадає на його частку?

— Близько 4%! Але ми вважаємо, що це зовсім мало, і сподіваємося зростати так, як три останніх роки, — тобто швидше за весь ринок. За прогнозами наших аналітиків, вітчизняний фармринок ще як мінімум років п’ять нарощуватиме свої обсяги. Сьогодні в Україні одна людина в середньому витрачає на ліки близько 100 доларів на рік, а, скажімо, в сусідній Польщі — 1000 доларів.

— Нарощування обсягів може відбуватися й за рахунок імпортних препаратів…

— Справді, сьогодні лише 25% у загальному обсязі лікарських засобів на нашому фармацевтичному ринку належить вітчизняним лікам. Вважаю, можна досягти рівня 40—50%, але держава нам повинна допомогти. В нас діє політика підтримки закордонного інвестора, — це добре, проте ми вкладаємо 95% прибутку в розвиток, у нові технології, підтримку вітчизняної науки, беремо активну участь у соціальних програмах і теж претендуємо на звання інвестора й чекаємо дієвої підтримки. Ми відтворюємо генерики останніх поколінь, і, хто б що не казав, вони набагато дешевші, ніж аналогічні генеричні копії європейських та азійських країн. Тому ми могли б значно активніше включитися в реалізацію державних програм.

Сьогодні «Фармак» бере важливу участь у державній програмі лікування хворих на діабет. На її реалізацію виділяються значні кошти, а оскільки МОЗ нинішнього року почало регулювати закупівлю ліків, віддаючи перевагу інсулінам у флаконах як якісним і більш доступним лікам, то можна забезпечити необхідними інсулінами всі 100% хворих. Займаємо ми певні позиції у державній програмі боротьби з онкозахворюваннями, — 12% ліків, які випускаємо, закуповуються за кошти місцевих бюджетів. У нас є чим похвалитися в кардіології, але цей напрям не охоплений державною програмою, і тому лише невелику частку лікарських засобів у нас закуповують за гроші місцевих бюджетів.

На мою думку, коли буде запроваджено медичне страхування, почнеться реімбурсація (часткове відшкодування коштів), тоді більше дивитимуться на співвідношення якості та ціни ліків, тоді наші підприємства — маю на увазі провідні підприємства, котрі вкладають гроші в технології, систему забезпечення якості, норми і правила GMP, яких вимагає сьогодні наше законодавство, — будуть у більш виграшній ситуації.

— Два роки тому, коли починалася криза, багато хто вважав, що українські фармпідприємства не витримають конкуренції з транснаціональними гігантами. Але, як показала практика, споживання українських ліків істотно не знизилося…

— Якщо брати обсяги продажів в упаковках, то минулого року споживання трохи знизилось, але вже у 2010 р. воно зросло більш ніж на 20% (весь ринок, якщо не помиляюся, — приблизно на 7%).

— Завдяки чому це стало можливо?

— Наш рецепт успіху досить простий і складається з кількох «інгредієнтів». Це вертикально інтегрована стратегія, послідовне інвестування в модернізацію, розвиток та персонал, розробка оригінальних препаратів і відтворення генериків останніх поколінь, підтримка та покращення традиційних соціальних ліків, перенесення ліцензійних технологій, стандартів якості та ділових практик від найкращих світових компаній. А головне — безперервний пошук і реалізація нових можливостей у цьому турбулентному світі!..

Назад до Фармак у ЗМІ