Лис 19, 2018

Керівник юрдепартаменту «Фармак» Дмитро Таранчук: ми сподіваємося на об’єктивний розгляд справи в українських судах, але, у будь-якому разі, «Фармак» не припинить захист бренда «Корвалол»

У листопаді очікується винесення рішення Верховного суду України в суперечці двох найбільших в Україні фармвиробників щодо популярного ще з радянських часів бренда «Корвалол». Українські Новини поговорили про суть і перспективи суперечки з Дмитром Таранчуком – керівником юридичного департаменту компанії «Фармак», на потужностях якого «Корвалол» виробляють із середини 20 століття. Він також розповів про те, чи були в компанії аналогічні розгляди, а також про реакцію «Фармак» на включення до російського списку санкцій.

На якій стадії зараз судовий спір щодо бренда «Корвалол» із компанією «Дарниця»?

Для початку трохи про препарат і бренд. Назва «Корвалол Corvalolum» добре відома споживачам і є позначення, яке розміщується на пачках лікарського препарату з 1991 року.

Підготовку до виробництва «Корвалол Corvalolum» почав Київський хіміко-фармацевтичний завод ім. М. В. Ломоносова, правонаступником якого є ПАТ «Фармак». Назву препарату придумали працівники ЦЗЛ заводу ім. М. Ломоносова. Перша партія лікарського засобу «Корвалол» була випущена 1960 року. Відтоді завод був єдиним виробником препарату «Корвалол» на території колишнього СРСР, а з 1991 року до сьогодні – єдиним виробником цього лікарського засобу під ТМ «Корвалол» на території країн колишнього Радянського Союзу. При цьому торгова марка «Корвалол» захищена в 14 країнах Європи та Середньої Азії.

Використання знака «Корвалол Corvalolum» загалом підтверджується упаковками за період з 1991 до 2002 рік, й інформація про нього постійно розміщувалася в спеціалізованих виданнях, енциклопедіях і довідниках.

Тепер про судові справи. Їх дві. Перша була ініційована компанією «Фармак» влітку 2017 року, і вона стосувалася скасування свідоцтва на знак товарів і послуг «Корвалол – Дарниця». Це позов «Фармак», який був поданий належним чином і відтоді ця справа розглядається господарськими судами. У відповідь на цей крок компанія «Дарниця» заявила позов до Міністерства економічного розвитку й торгівлі, де третьою особою був залучений уже «Фармак», про визнання недійсним рішення Апеляційної палати про визнання добре відомим позначення «Корвалол Corvalolum». Це позначення та рішення було однією з підстав для нашого позову до компанії «Дарниця». Відповідно оскаржуючи його, компанія «Дарниця» розраховувала й розраховує не дати нам змоги продовжити судову справу з оскарження позначення «Корвалол – Дарниця».

«Дарниці» було відмовлено в їхньому позові в повному обсязі в суді першої інстанції – у господарському суді міста Києва. На жаль, у другій інстанції, знову ж таки це наша думка, суд допустив абсолютно необ’єктивний розгляд, абсолютно заангажований, і виніс протилежне рішення. Рішення першої інстанції було скасоване, а позов «Дарниці» був задоволений і рішення Апеляційної палати МЕРТ щодо позначення «Корвалол Corvalolum» було визнано недійсним. Зараз, це було оскаржене як Міністерством економічного розвитку й торгівлі, так і «Фармак», і перебуває на розгляді у Верховному Суді.

Коли можна чекати підсумків розгляду у Верховному Суді?

Складно зараз сказати, тому що на першому засіданні у Верховному Суді з нашої касації, яке відбулося на початку жовтня, було прийнято рішення про призупинення розгляду цієї справи, оскільки Велика палата ВС мала прийняти рішення в іншій справі. У тій справі було прийнято постанову без змін щодо підсудності таких категорій справ, як наша, і на сьогодні колегією Верховного суду відновлено провадження щодо позначення «Корвалол Corvalolum» і призначено слухання на 20 листопада.

Трошки про юридичний бік питання. Що дає визнання Апеляційною палатою найменування «Корвалол Corvalolum» як добре відомої щодо ПАТ «Фармак»?

Це захист прав на позначення, на торговельну марку. Він складається з декількох частин: є право на торговельну марку, безпосередньо реєструється патентними відомствами тих чи інших країн, і тому в нас позначення «Корвалол Corvalolum» захищене ще з 1993 року. Отже, ми розширюємо свою географію, реєструємо ці позначення в інших країнах.

Але є процедура, у межах якої кожна держава вводить процедуру визнання добре відомого, якогось позначення, як вищий ступінь впізнаваності бренда щодо якогось конкретного власника, виробника того чи іншого товару. Це передбачено як українським законодавством, так і міжнародним, і захищене Мадридською угодою про захист прав на торговельні марки. Є багато позначень визнаних добре відомими в інших сферах – «Coca-Cola», «Nike», «Adidas», «Lexus». Тобто, у кожній сфері є якісь позначення, які заслужили право на таке визнання.

Тому для «Фармак» це не перший добре відомий знак. У нас уже є «Корвалол», який був визнаний у 2004 році, але в кирилиці. Зараз у нас застосовується на пачці й кирилиця, і латиниця як міжнародна назва, яка увійшла в усі міжнародні фармакопеї. Й у 2017 році ПАТ «Фармак» отримав уже визнання добре відомим бренда «Корвалол Corvalolum» і тому рішення Київського апеляційного господарського суду для нас абсолютно абсурдне. Тому що позначення відповідає 100% критеріїв високої популярності. Був єдиний виробник препарату, це завод ім. Ломоносова із 60-х років 20 століття. З 1993 року його наступник ПАТ «Фармак» і в тому ж цеху, на тому ж місці, за тією ж технологією продовжує випускати препарат під цим самим брендом. «Фармак» вкладає кошти в збереження якості та ефективності препарату. Жодного іншого виробника не було, щоби можна було говорити про якісь сумніви, що це не бренд компанії «Фармак».

У юридичному плані – визнання препарату «добре відомим» дає змогу встановити захист на бренд?

Не встановити, а посилити захист. Є торгова марка, і зазвичай вона має обмежені класи, на які вона поширюється. З лікарських препаратів це 5-й клас Ніццької кваліфікації за видами діяльності або сфер, де ця торгова марка застосовується. Добре відомий – він покриває всі класи і його не потрібно окремо реєструвати в кожному з них. Тому що це важливий торговий знак. Є дві полярності «добре відомий» і «загальновживаний». «Загальновживаний» – це той, який не має взагалі жодної диференційної здатності, це те, що увійшло в побут, всі його застосовують – термос, ламінант, паркет… Колись це були бренди, які виробляла тільки одна компанія. Але зараз ми не скажемо, що лінолеум – це конкретний знак, всі розуміють, що лінолеум є лінолеум. Тому що були сотні виробників такого покриття, і всі почали називати це лінолеумом.

Натомість «Корвалол» виробляє «Фармак». Це бренд, який нас відрізняє від інших будь-яких аналогічних брендів.

Що ще юридично важливо. Судова суперечка ведеться саме за позначення. Тобто не йдеться про монополію на сам препарат. Тому що сам препарат з усіма складовими, він не захищений, він не охороняється. Його може виробляти будь-хто, хто налагодить і доведе ефективність, і пройде всі потрібні процедури, але під своїм брендом.

Натомість тут ідеться про використання бренда «Корвалол», він дає величезні переваги іншим виробникам, які не хочуть вкладати десятиліттями в його якість, ефективність, а хочуть одразу ж отримати й використовувати той самий бренд.

Що з другою справою? За вашим позовом про скасування свідоцтва…

Вона зараз на етапі апеляційного оскарження. Суд першої інстанції прийняв очікуване для нас рішення, що оскільки був скасований добре відомий знак «Корвалол Corvalolum», і нам у позові було відмовлено. Ми розуміємо, що щойно Верховний Суд встановить якусь об’єктивну істину в цьому питанні, а визнання бренда добре відомим буде відновлено, то суд продовжить розгляд далі і вже по суті. Враховуватиметься думка експертів з інтелектуальної власності, які робили висновок про схожість, про введення в оману. Ми взагалі не розуміємо аргументи наших опонентів, адже «Фармак» 58 років виробляв цей препарат, під цим брендом.

А коли «Дарниця» почала виробляти «Карвалол»?

У 2016 році. І відтоді ми з ними перебуваємо в судових суперечках.

А що буде, якщо раптом Верховний Суд ухвалить рішення не на вашу користь?

Безумовно «Фармак» не припинить захист цього позначення. У будь-якому разі, ми не беремося прогнозувати результат, але, все-таки, розраховуємо, що реформований Верховний Суд винесе об’єктивне рішення. Якщо буде щось інше, ми будемо шукати інші способи захисту. Аж до Європейського суду і т. д. Україна, як країна, що приєдналася до всіх конвенцій щодо захисту інтелектуальних прав, підписала угоду щодо Асоціації з ЄС. Є багато міжнародних механізмів. Але поки ми думаємо, що нам вдасться домогтися справедливості і правосуддя в наших українських судах.

«Дарниця» – це єдине підприємство, яке почало виробляти цей препарат «Карвалол», крім вас?

Так.

Інші не чіпали ваш препарат?

Ні. Адже чому це недобросовісна конкуренція? Є звіт про патентний пошук за 2004 рік, тоді було зареєстровано позначення. Було багато заявок компанії «Дарниця» – «Корвалмінт», «Корвадолум», «Корваломікс», «Карвіол»…«Корвалол – Дарниця», «Корвалол – Новий – Дарниця». У них були варіанти, не схожі зі словом «Корвалол», і «Дарниця» могла вкласти в нього власні зусилля з розкручування. Усі експерти знають, що має бути відмітна особливість, і перевіряють, наскільки вона схожа або несхожа. «Карвіол», наприклад, це дійсно не «Корвалол». У них був такий вибір, але коли було отримано реєстрацію максимально схожого з нашим «Корвалол – Дарниця», то інші заявки були відкликані, як уже не потрібні…

Але в усьому світі є охорона й захист прав інтелектуальної власності. Якщо ти робиш «Coca-Cola», то це винятковий бренд, він всесвітньо відомий. «Coca-Cola», «Lexus», «Аспірин», «Но-шпа» і всі інші всесвітньо відомі бренди так само захищають свої права й інтереси. Уявіть, якби хтось називав мобільний телефон «iPhone – Meizu»? Але ні, «Huawei», «Samsung», «Meizu» роблять прекрасні телефони, але в них своє найменування, свій бренд, і вони його розвивають. І вони працюють як сумлінні конкуренти.

А ви оцінили збитки, завдані вам?

Ми поки бачимо, що препарат «Дарниці» продається й забирає ринок у нас. Збиток безумовно є, але його неможливо поки ще порахувати в цифрах. Ми хочемо закінчити всі судові питання, отримати фінальне рішення – захистили ми свій бренд або продовжуємо його далі захищати. І тоді ми будемо ставити питання про завдані збитки. На сьогодні наш конкурент без нашої згоди зареєстрував і використовує позначення «Корвалол – Дарниця», отримує конкурентну перевагу на ринку. Тому що увійти швидко в цей ринок із не розкрученою назвою важко й дорого. Тому ми розуміємо, що він по суті отримує конкурентні переваги. Можливо, Антимонопольний комітет України зацікавиться цим.

А інші схожі суперечки у вас є в Україні?

Зі схожих можемо навести приклад, який пов’язаний із компанією «Здоров’я». У компанії «Здоров’я» немає й не було торгової марки, але вони подали й зареєстрували лікарський препарат під назвою «Корвалол – Здоров’я». Абсолютно аналогічний підхід із позначенням «Корвалол-Дарниця». Так само вони зареєстрували свій препарат. Щодо нього ми теж маємо судовий процес саме про скасування державної реєстрації. Але їх немає й не було на ринку. Тому тут є просто факт реєстрації.

Вони його не випустили?

Ні. Такого препарату немає. І ми сподіваємося, що вони з ним не вийдуть, а ми зі свого боку через судові процедури скасуємо його реєстрацію. Але підхід аналогічний. Коли до добре відомого позначення, яке захищене й охороняється, додане якесь слово, яке їх нібито ідентифікує.

У вас тільки щодо «Корвалолу» були такі випадки, або є приклади щодо інших препаратів?

На сьогодні більше нічого немає.

Якщо вдасться домогтися скасування реєстрації торгової марки, то які будуть подальші ваші дії? Препарат продається. Його відкличуть?

Ми будемо забороняти використання, вимагати зміни назви. Ми не маємо претензій до самого препарату як такого. Препарат прекрасний, потрібний.

Ви будете вимагати в судовому порядку відкликання цього товару і вже випуску його під іншою назвою?

Безумовно.

«Карвалол», «Діазолін», «Нафтизин» – це старі радянські бренди. Наскільки велику частку вони займають в економіці компанії й чи є резон за них дуже активно боротися?

Але ми не ділимо препарати на старі та нові. Ми їх ділимо за певними терапевтичними групами тощо. Так, деякі бренди ми виробляли й у Радянському Союзі, продовжували виробляти з часів незалежності України й будемо виробляти ще дуже довго. Тому, вони в нас усі захищені. У нас є всі торгові марки й на «Нафтизин», і на «Діазолін», і на «Валідол» і на «Корвалол». Усі наші бренди захищені від початку 90-х років, коли в Україні запрацювало патентне відомство й було прийнято Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Ми генерична компанія, ми виробляємо і продаємо генерики, які вийшли з-під патентного захисту, але ми довели еквівалентність, терапевтичну ефективність, безпечність препарату, вибрали свій бренд, у який уже вкладаємо кошти, доводимо якість і ефективність саме нашого бренда. Ми можемо говорити тільки за свій бренд. Саме бренд відрізняє наш генерик від іншого генерика. І тому це так важливо для нас.

Розкажіть про суть суперечки з компанією «Байєр» в Україні, на якій вона стадії?

Суть суперечки полягає ось у чому: компанія «Байєр Інтелектуал Проперті ГмбХ» звернулася з позовом до «Фармак» про припинення порушень прав на один із патентів компанії Байєр в Україні, оскільки «Фармак» здійснив ввезення 9 кг зразків субстанції (АФІ) з науковою метою для аналізу потенційної можливості розробки генеричного лікарського засобу.

Позицією «Фармак» є те, що ввезення зразків субстанції з науковою метою для аналізу можливості розробки не є порушенням прав власника патенту.

Після тривалого судового розгляду суд виніс рішення на користь «Фармак» і в позові компанії Байєр Інтелектуал Проперті ГмбХ відмовив.

Питання про російські санкції. 1 листопада з’явилася постанова російського уряду про санкції, які введені проти українських як фізичних осіб, так і компаній. І «Фармак» у цьому переліку. Санкції практично заморожують майно компанії й не дають виводити. Чи зможе «Фармак» далі працювати з Росією? Наскільки я пам’ятаю інтерв’ю вашого власника – ви вже не виводите на російський ринок нові лікарські препарати, але й не готові моментально згорнути свою діяльність, оскільки це економіка компанії.

Безумовно. Ми всюди й завжди заявляли, що в нас європейський вектор розвитку експорту. Наша компанія експортно-орієнтована, ми розширюємо географію присутності наших препаратів, відкриваємо нові ринки, сприяємо збільшенню українського експорту загалом, що важливо для зовнішньоторговельного сальдо країни. І в основному для нас важливим є європейський вектор. Ми розраховуємо на Східну, Західну Європу, і зараз саме туди прикладаються основні зусилля й там наші ринки, паралельно з тими, що є в колишніх країнах СНД. Тому вектор нашого розвитку інший, він не спрямований на Росію. На сьогодні на нас ці санкції активно не вплинуть через те, що наша стратегія – це освоювати нові ринки. Крім Європи, є Бразилія, Аргентина, В’єтнам. Поки важко оцінити точний вплив цих санкцій на нашу економічну та фінансову діяльність. Поки що думка компанії така, що сильного впливу санкції на нас не матимуть.

Ці санкції роблять вашу роботу в Росії неможливою?

Я, юридично, так не вважаю, ми аналізуємо практику застосування, згодом буде зрозуміло, як вони будуть працювати. Але істотного впливу ми не відчуємо.

https://ukranews.com/interview/2086-dmytryy-taranchuk-my-nadeemsya-na-obektyvnoe-rassmotrenye-dela-v-ukraynskykh-sudakh-no-v-lyubom

 

Назад до Фармак у ЗМІ