16 червня у КМУ під головуванням Миколи Азарова, Прем’єр-міністра України, відбулася нарада з питань забезпечення доступності для населення якісних лікарських засобів (ЛЗ), виробів медичного призначення (ВМП) та медичної техніки. Також були присутні: Володимир Семиноженко, віце-прем’єр-міністр України, Зіновій Митник, міністр охорони здоров’я, Олександр Гудзенко, заступник міністра охорони здоров’я, Олексій Соловйов, голова Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (далі — Держлікінспекція) МОЗ України, керівники інших міністерств та відомств, а також представники фармацевтичних підприємств та професійних асоціацій.
Відкриваючи нараду, Микола Азаров зазначив, що уряд незадоволений існуючим станом галузі охорони здоров’я. Чисельність населення скорочується, що значною мірою обумовлено перевищенням показників смертності над такими народжуваності. Прем’єр-міністр зауважив, що сьогодні настав час для розробки комплексної програми подальшого розвитку галузі охорони здоров’я, розрахованої на 10 років. Її положення враховуватимуться під час формування бюджетних планів. Програма повинна сприяти вирішенню низки проблем, серед яких: низькі показники доступності та якості лікування, неконтрольована реклама ліків тощо.
За словами М. Азарова, проблема доступності медичних послуг безпосередньо стосується вартості ліків та лікування взагалі. «Чи доступне лікування для простої людини в нашій країні, особливо якщо захворювання тяжке? Я думаю, що відповідь очевидна: абсолютно недоступне», — зауважив Прем’єр-міністр.
Також М. Азаров зазначив, що існує проблема якості фармацевтичної продукції, але у держави є відповідні установи для її вирішення, а саме: ДП «Державний фармакологічний центр» (ДФЦ) МОЗ України та Держлікінспекція МОЗ України. З іншого боку, за словами Прем’єр-міністра, в Україні немає чітко регламентованої системи державного контролю за обігом фармацевтичної продукції.
Серед актуальних завдань галузі М. Азаров зупинився на необхідності державної підтримки вітчизняного фармацевтичного виробництва. Крім того, за його словами, сьогодні існує низка питань, пов’язаних із неконтрольованою рекламою ЛЗ. Проблему зростання цін на ліки М. Азаров пообіцяв вирішувати комплексно, поєднуючи ринкові механізми з державною підтримкою та регулюванням.
Крім того, Прем’єр-міністр звернув увагу МОЗ України на необхідність підготовки до осінньо-зимового сплеску інфекційних захворювань. У цьому контексті М. Азаров підкреслив важливість широкого охоплення населення вакцинацією, як це було за радянських часів. Голова КМУ не оминув увагою й дефіцит кваліфікованих кадрів для роботи на обладнанні, закупленому за державні кошти.
М. Азаров наголосив на необхідності проведення повної інвентаризації галузі охорони здоров’я. Як альтернативу розрізненим закупівлям обладнання Прем’єр-міністр запропонував створення сучасних клінік європейського зразка, користуючись послугами компанії, що займається постачанням та встановленням медобладнання «під ключ». За словами М. Азарова, для початку необхідно побудувати та обладнати 2–3 клініки в різних областях. Також він повідомив, що Європейський інвестиційний банк пропонує Україні допомогу для технічного переоснащення лікувально-профілактичних закладів.
На завершення виступу М. Азаров підкреслив необхідність відновлення керованості галузі охорони здоров’я. За його словами, сьогодні відсутня спільна спрямованість дій профільного міністерства, обласних та районних управлінь охорони здоров’я. Наявність відомчих закладів охорони здоров’я призводить до розпорошення ресурсів.
Зіновій Митник зазначив, що найважливіше завдання держави у галузі охорони здоров’я — забезпечення населення доступними та якісними ЛЗ, ВМП та медичним обладнанням.
Забезпечення населення ЛЗ має дві складові — фізичну та економічну.
Фізична доступність забезпечується наявністю препарату в аптечних закладах у різних формах випуску, дозуваннях і т.д. Сьогодні в Україні фізичну доступність ліків забезпечують 6185 суб’єктів господарювання, що займаються оптовою та роздрібною торгівлею ЛЗ. Вони мають 22 864 аптечні заклади (аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски, аптечні склади (бази). 81% (18 024) з них розташовані в містах та селищах міського типу. У середньому по Україні одна аптека разом з аптечним пунктом обслуговують 2,6 тис.осіб, що відповідає європейським показникам.
За словами міністра охорони здоров’я, показники рентабельності фармацевтичних підприємств за роки кризи суттєво знизилися, а тому внутрішніх резервів для стримування росту цін на тлі загального підвищення цін на складові фармацевтичного виробництва залишилося небагато.
У 2009 р. темп приросту обсягу продажу вітчизняної продукції у грошовому вираженні становив 38,8% і був вище, ніж такий зарубіжної (24,1%) та фармацевтичного ринку в цілому (26,1%). Темпи зростання цін на вітчизняну продукцію були значно меншими, ніж на зарубіжну. Така ситуація дозволила збільшити питому вагу вітчизняної продукції на ринку у грошовому і натуральному вираженні — відповідно до 25,7% і 58%. Це свідчить про те, що ціни на вітчизняну продукцію суттєво нижчі у цілому по ринку.
Щодо проблеми якості ЛЗ міністр охорони здоров’я зазначив, що в Україні створена дієва система контролю якості ліків, який здійснюється ДФЦ на стадії реєстрації препаратів та Держлікінспекцією МОЗ України після реєстрації. З. Митник нагадав, що такі висновки зробила міжвідомча комісія, створена у 2007 р. за дорученням М. Азарова.
На сьогодні в Україні створено та впроваджено ефективну систему реєстрації ЛЗ, яка визнана ВООЗ як така, що максимально наближена до вимог ЄС і є кращою серед країн СНД. ДФЦ має власну лабораторну базу, яка побудована на кошти підприємства і спроможна виконувати відповідно до міжнародних стандартів усі методи контролю якості ЛЗ, у тому числі дослідження з біоеквівалентності методами in vitro та/або in vivo, визначення активності антибіотиків тощо. Лабораторія фармацевтичного аналізу ДФЦ пройшла прекваліфікацію ВООЗ та увійшла до переліку лабораторій, які мають право здійснювати контроль якості ЛЗ у міжнародних програмах прекваліфікації ВООЗ. Таким чином, рівень діяльності лабораторії визнано у світі.
На сьогодні в Україні зареєстровано 13 873 ЛЗ, з яких близько 28% — вітчизняного виробництва.
Нині є всі підстави стверджувати, що населення України забезпечене широким асортиментом ЛЗ українського та зарубіжного виробництва, що дозволяє забезпечувати лікувальний процес за всіма нозологічними групами у повному обсязі.
Щодо економічної доступності — то вона частково забезпечується регуляторним впливом держави на процес обігу ЛЗ на ринку, державною митною та податковою політикою, обмеженнями торговельних надбавок та, безумовно, — ринковими засадами функціонування ринку.
Ефективність використання ресурсів охорони здоров’я особливо актуальна в умовах, коли видатки галузі покриваються за рахунок бюджетних коштів на 50–70%, і, зокрема, видатки з бюджету на придбання ЛЗ становлять 15–30%. Так, наприклад, в Одеській області потреба в онкологічних лікарських засобах у 2009 р. була забезпечена всього на 15,1%, у Рівненській — на 20%, у Вінницькій — 12%.
На вкрай низькому рівні знаходиться забезпечення потреби населення у знеболювальних препаратах, насамперед наркотичних і психотропних ЛЗ, а особливо мешканців сільських населених пунктів та міст районного значення. Основною причиною такого стану речей є те, що на сьогодні тільки 693 аптеки різних форм власності з 12 602 наявних в Україні отримали ліцензії і, відповідно, мають право відпускати наркотичні (психотропні) ЛЗ населенню на підставі виписаних лікувально-профілактичними закладами спеціальних рецептурних бланків ф-3. Окрім цього, такі аптеки розміщені в 409 населених пунктах, тоді як за адміністративно-територіальним поділом України нараховується тільки 669 районів та міст (обласного і республіканського значення, державного підпорядкування) , не враховуючи інших населених пунктів.
Також З. Митник відзначив негативний вплив на рівень доступності та повноти забезпечення населення ЛЗ різкого скорочення мережі державних та комунальних аптечних закладів.
З метою забезпечення ефективного використання державних ресурсів МОЗ продовжує роботу над створенням в Україні формулярної системи. Нині відбувається створення її структурних одиниць на регіональному рівні.
Наступним кроком до оптимізації витрат коштів Державного бюджету у галузі охорони здоров’я є запровадження в Україні системи державної реєстрації цін на ЛЗ, які закуповуються за бюджетні кошти. Запровадження державної реєстрації цін на ЛЗ дозволить отримати об’єктивні дані про вартість необхідного фармацевтичного забезпечення. Пріоритетами на сьогодні є лікування серцево-судинних, онкологічних захворювань, туберкульозу, СНІДу та надання екстреної медичної допомоги населенню.
У результаті запровадження державної реєстрації цін на ліки МОЗ матиме обґрунтований перелік ЛЗ з визначенням їх вартості для закупівель за кошти Державного бюджету. Сьогодні МОЗ ведеться робота з удосконалення переліку засобів, що закуповуються за бюджетні кошти для того, щоб він чітко відповідав затвердженим формулярам лікування. Це дасть змогу приступити до введення в Україні першого етапу страхової медицини, який являє собою запровадження страхування забезпечення ЛЗ населення країни при амбулаторному лікуванні.
Стосовно просування фармацевтичної продукції в нашій країні З. Митник зауважив, що під впливом неконтрольованої реклами ЛЗ в останні роки набуло великого поширення самолікування громадян. Отже, нині має місце невідповідність структур захворюваності та споживання ліків.
Крім того, до МОЗ надходять чисельні скарги громадян України, пов’язані з біологічно активними добавками. Їх аналіз свідчить про великі обсяги та асортимент цих засобів, що рекомендуються до вживання з метою профілактики та лікування захворювань різної етіології, враховуючи їх позитивний вплив на імунну систему організму, метаболізм тощо.
Тому МОЗ України, усвідомлюючи, що позитивний вплив продукту спеціального харчування потребує обов’язкової перевірки ефективності, а сам продукт повинен бути оцінений щодо його безпеки, якості та потребує обов’язкової оцінки за кожним задекларованим терапевтичним чи профілактичним показником, підготував проект урядового документу щодо впорядкування обігу харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок.
Крім того, МОЗ розроблено законопроект щодо запровадження процедури погодження змісту реклами фармацевтичної продукції, який на сьогодні погоджено з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади, крім Мінфіну та Держкомпідприємницва.
Не вирішеним на сьогодні залишається питання щодо компенсації виробникам додаткових витрат, пов’язаних з підвищенням з 1 січня 2004 р. ставки акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виготовлення ЛЗ.
Державним бюджетом на 2009 р. були передбачені кошти у розмірі 22,675 млн грн. для здійснення компенсації вітчизняним виробникам ЛЗ. Фактично Державним казначейством України було профінансовано та сплачено — 13,55 млн грн. Загальна сума кредиторської заборгованості, зареєстрована в Державному казначействі України, становить більше ніж 6,8 млн грн. Міністр охорони здоров’я звернувся з проханням доручити Мінфіну передбачити кошти на погашення вищезазначеної заборгованості при опрацюванні проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Олексій Соловйов повідомив, що на виконання рішень уряду за 3 міс діяльності Держлікінспекцією МОЗ України здійснено заходи щодо відновлення ефективності роботи системи державного контролю якості ЛЗ, що була розбалансована внаслідок непродуманих регуляторних рішень, які мали місце протягом останніх 2 років.
Проте залишається низка проблемних питань, які потребують негайного вирішення. Перше з них стосується вітчизняного виробництва ЛЗ. О. Соловйов нагадав, що ще в 2004 р. урядом було прийнято рішення про запровадження в Україні обов’язкового дотримання вимог належної виробничої практики під час виробництва ЛЗ. Сьогодні на 13 вітчизняних підприємствах за стандартами належної практики виробляється 588 препаратів, тобто 16,5% загальної кількості зареєстрованих ліків вітчизняного виробництва.
О. Соловйов також зазначив, що Держлікінспекцією МОЗ України під час інспектування вітчизняних виробництв постійно встановлюються факти недодержання вимог належної виробничої практики, які, до речі, з березня 2009 р. є обов’язковою частиною Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Заважають впровадженню стандартів належної практики деякі чинники, серед них:
Гарантія належної якості вироблених ЛЗ потребує комплексного врахування вимог GMP та GDP.
О. Соловйов підкреслив, що доцільно запровадити систему забезпечення якості ЛЗ під час оптової та роздрібної торгівлі. Її впровадженню заважає занадто велика диверсифікація оптового ринку України, проте діяльність більшості оптових компаній не відповідає сучасним вимогам та не забезпечує достатнього рівня доступності ліків. Десять найбільш потужних оптових компаній забезпечують 85% обсягу постачання ЛЗ до аптек.
Таким чином, вже фактично сформовані національні дистриб’юторські компанії, діяльність яких є основою для забезпечення доступності ліків. Це підтверджується світовим досвідом. Зокрема, в країнах ЄС три компанії забезпечують 85% обсягу роздрібного фармацевтичного ринку.
Досвід цих країн продемонстрував, що така концентрація дозволяє забезпечити якість фармацевтичної дистриб’юторської послуги, а саме:
Головний державний інспектор МОЗ України зазначив, що невід’ємним компонентом забезпечення ліками є роздрібна торгівля. Він акцентував увагу на важливості забезпечення ЛЗ та ВМП сільського населення. Для цього Держлікінспекція МОЗ України розглядає можливість створення і запровадження спеціальної програми для розвитку сільських аптечних закладів.
Загалом, питання фізичної доступності ліків в Україні на сьогодні вирішено, проте залишається велика проблема якості роздрібної реалізації, тобто постає завдання — перейти від кількісних до якісних показників забезпечення населення ЛЗ.
Аналіз ситуації довів, що після прийняття постанови КМУ від 03.02.2010 р. № 259 «Деякі питання діяльності, пов’язаної з торгівлею лікарськими засобами» ліцензування фармацевтичної діяльності як механізм державного регулювання зведено нанівець. І відповідальність органів місцевого самоврядування за аптеку як заклад охорони здоров’я на території певної громади відсутня. Згідно з цією постановою для отримання ліцензії необхідні лише заява та паспорт аптечного закладу за підписом заявника.
Негативні наслідки цього кроку вже відчутні. Тільки за 2 міс кількість оптових складів необґрунтовано збільшилася на 5%, аптек — на 3%. Підстав для відмови у видачі таких ліцензій у Держлікінспекції МОЗ України не було. Але й перевірити їх відразу після отримання ліцензії неможливо. При цьому після включення до плану перевірок 20% ліцензіатів надали заяви про анулювання ліцензій.
Стосовно стану державного контролю якості ЛЗ О. Соловйов зазначив, що ситуація у цій сфері досить скрутна. Після прийняття в лютому цього року змін до Порядку здійснення державного контролю за якістю ліків, що ввозяться в Україну, 90% препаратів ввозиться без лабораторного контролю. Особливу увагу слід звернути на те, що і якість ліків, які закуповуються за кошти Державного та місцевих бюджетів, практично не контролюється.
На даний час Держлікінспекція МОЗ України не має законних підстав для проведення контролю таких ліків, оскільки вони фактично відразу постачаються до лікувальних закладів. При цьому часто ці ЛЗ зареєстровані без належного інспектування виробництва. Отже, нині доцільно запровадження обов’язкової процедури відповідності для ВМП та посерійний контроль для ЛЗ.
Крім того, значні порушення були виявлені при ввезенні фармацевтичної сировини та продукції in bulk. До 40% суб’єктів господарювання ігнорує норму щодо проведення повного лабораторного контролю субстанцій при ввезенні. Таким чином, виробляються ліки, які потрапляють в аптеки як продукція вітчизняного виробництва.
Заборона обігу в цьому році проводиться за результатами лабораторного аналізу як якісного показника. У минулому році більшість приписів про заборону та вилучення з обігу надано за показником «маркування», тобто за формальними ознаками.
Для забезпечення проведення контролю якості в структурі Держлікінспекції МОЗ України працюють 27 територіальних лабораторій та Центральна лабораторія контролю якості, прекваліфікована ВООЗ. Але існують проблеми щодо матеріально-технічного забезпечення проведення лабораторного контролю якості ЛЗ. Заміна морально, фізично та технічно застарілого обладнання лабораторій територіальних інспекцій хоча би в семи регіонах потребує невідкладної підтримки держави.
Важливою складовою доступності ліків є ціна на них. О. Соловйов нагадав, що в минулому році на Держлікінспекцію було покладено повноваження щодо моніторингу цін на ЛЗ. У цьому контексті доповідач зазначив, що законодавством України чітко визначений орган державного контролю за цінами — Держцінінспекція.
О. Соловйов зауважив, що ефективна діяльність системи державного контролю якості ЛЗ потребує адекватного фінансового забезпечення. У більшості країн це питання вирішується за рахунок сплати реєстраційного внеску, значна частина якого спрямовується на заходи з контролю якості ЛЗ. Такої малої суми реєстраційного внеску, як в Україні — в 100 євро, немає у жодній країні світу. Наприклад, у Російській Федерації вона становить 10 тис. євро, у країнах ЄС — до 50 тис. євро.
Розуміючи скрутне фінансове становище у державі, що не дозволяє виділити кошти Державного бюджету на проведення державного контролю якості, Держлікінспекція МОЗ України пропонує збільшити реєстраційний внесок, передбачивши цільове направлення його частки на забезпечення контролю якості ліків. Реалізація цих пропозицій дозволить забезпечити адекватне фінансування системи контролю якості ЛЗ як органічної функції держави без додаткового навантаження на бюджет України.
Серед першочергових завдань Держлікінспекції МОЗ України О. Соловйов визначив такі:
Філя Жебровська, генеральний директор ВАТ «Фармак», зазначила, що в жодній країні держава не намагається забезпечити громадян лише вітчизняними ЛЗ. З іншого боку, доповідач підтримала необхідність формування державного замовлення на виготовлення вітчизняних ліків відповідно до державних програм. У цьому контексті генеральний директор ВАТ «Фармак» зауважила, що підприємство готове до виготовлення деяких вакцин, але необхідно визначитися, чи готова галузь охорони здоров’я забезпечувати їх споживання у відповідному обсязі. Це ж стосується і біотехнологічних препаратів, налагодження випуску яких також можливе на вітчизняних підприємствах.
Ф. Жебровська зазначила, що найпотужніші вітчизняні виробники здійснили переобладнання підприємств та привели виробництво у відповідність до вимог GMP. За словами генерального директора ВАТ «Фармак», вітчизняні виробники готові до діалогу з регуляторними органами.
Стосовно державного регулювання цін вона зазначила, що вітчизняні виробники готові до регулювання, контролю та моніторингу цін. Але потрібно розробити та запровадити дієвий механізм розрахунку вартості ліків, що відшкодовуватиметься державою, та контролю за цим процесом.
На завершення Ф. Жебровська звернулася до віце-прем’єр-міністра України з проханням сприяти відміні постанов КМУ від 30.10.2009 р. № 1152 «Про запобігання поширенню грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 і гострих респіраторних захворювань серед населення», від 30.10.2009 р. № 1154 «Про встановлення граничних рівнів цін на окремі лікарські засоби і вироби медичного призначення».
Володимир Семиноженко пообіцяв сприяти вирішенню останнього питання та звернув увагу на те, що МОЗ України доручається за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади, представників громадських організацій, науковців та інших фахівців підготувати проект урядового рішення щодо створення міжвідомчої експертної комісії з питань забезпечення доступності ЛЗ, ВМП та медичного обладнання для населення. Вона займатиметься моніторингом виконання рішень цієї наради та тих, що прийматимуться надалі.
Віце-прем’єр-міністр України поставив таке запитання: чи сприятиме надання державної гарантії щодо державного замовлення на 3 роки зниженню цін під час державних закупівель?
Ф. Жебровська відповіла, що у такому випадку зниження цін на ЛЗ під час державних закупівель можливе.
Починаючи виступ, Світлана Пасталиця, генеральний директор Чернігівського обласного КП «Ліки України», висловила побажання щодо підбору кадрів на посади у регуляторні органи виключно за професійним принципом. Співробітники органів влади, задіяні у сфері контролю якості ліків, повинні мати відповідну освіту.
Крім того, С. Пасталиця зауважила, що законодавство визначає аптеку закладом охорони здоров’я. При цьому держава не надає аптечному закладу підтримки для того, щоб він міг виконувати соціальну функцію. На думку генерального директора КП «Ліки України», держава має надавати пільги по сплаті податків, комунальних платежів, орендній платі аптечним закладам, які виконують соціальну функцію.
За словами С. Пасталиці, занепокоєння викликають темпи зростання кількості аптечних закладів. При цьому їх кількість збільшується в містах та зменшується в сільській місцевості. Внаслідок відсутності ефективного законодавчого регулювання все частіше мають місце факти недобросовісної конкуренції.
Генеральний директор КП «Ліки України» зазначила, що сьогодні аптечні заклади працюють у різних економічних умовах. У той час, коли юридичні особи мають встановлювати касові апарати, фізичні особи звільнені від цієї необхідності.
Державної підтримки потребує розвиток аптечної мережі в сільській місцевості, адже нині діяльність аптечного закладу в сільських регіонах нерентабельна. Також потребує вдосконалення процедура реалізації медикаментів через фельдшерсько-акушерські пункти.
С. Пасталиця зупинилася на питанні, що стосується ціни на ЛЗ. В умовах відсутності державних гарантій щодо безоплатного лікування пацієнтів в стаціонарах, як це передбачено Конституцією України, та в амбулаторних умовах згідно з постановою від 17.08.1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», вартість лікування буде високою навіть за умови відсутності роздрібних націнок на ліки. У контексті вартості лікування С. Пасталиця зауважила, що введення ПДВ на ЛЗ однозначно призведе до їх здорожчання у роздрібній мережі.
Також у ході наради виступив Валерій Печаєв, генеральний директор АТ «Лекхім». Він зазначив, що запровадження державної реєстрації цін на ЛЗ, що закуповуються за бюджетні кошти, сприятиме підвищенню ефективності використання державних ресурсів. Також В. Печаєв звернув увагу на необхідність удосконалення механізмів державного регулювання просування ЛЗ. На завершення виступу він подякував Олександру Гудзенку за сприяння у вирішенні актуальних проблем галузі, зосередивши увагу на високому рівні професіоналізму та компетентності заступника міністра охорони здоров’я у сфері фармації.
Галина Яцишина, заступник голови Держкомпідприємництва, повідомила, що з початку року до установи надійшли для погодження 7 проектів нормативних документів від Держлікінспекції МОЗ України та профільного міністерства. Відмовлено в погодженні 6 проектів. Серед причин Г. Яцишина виокремила: недотримання норм Закону України «Про дозвільну систему», створення засад недобросовісної конкуренції, ускладнення або дублювання процедур та ін. Доповідач звернула увагу, що після зауважень Держкомпідприємництва ці проекти не були доопрацьовані.
На завершення наради виступила Тетяна Бахтеєва, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Вона нагадала, що згідно із ст. 49 Конституції України медична допомога населенню повинна надаватися безоплатно, але ця норма не виконується. В Україні переважно реалізуються генеричні препарати, оскільки оригінальні дорогі. Т. Бахтеєва зазначила, що наша країна — єдина у європейському регіоні, де не запроваджено механізму компенсації вартості лікування для населення з боку держави. Отже, вирішення цього питання — одне з найактуальніших завдань для держави у сфері охорони здоров’я. Також Т. Бахтеєва звернула увагу на необхідність призначення керівників регуляторних органів та відомств відповідно до їх освіти.
На завершення наради М. Азаров зазначив, що вивчення урядом піднятих питань продовжуватиметься і надалі. Серед найважливіших проблем, які потребують негайного вирішення, Прем’єр-міністр України виокремив: необхідність державної підтримки розвитку аптечної мережі у сільській місцевості; приведення технічного рівня обладнання лабораторій з контролю якості ЛЗ Держлікінспекції МОЗ України у відповідність до вимог, встановлених ВООЗ до національних лабораторій; забезпечення рецептурного відпуску ЛЗ з аптечних закладів; забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних вимог у державних та комунальних лікувально-профілактичних закладах; підготовка до сезонних спалахів інфекційних хвороб.
Залишається додати, що найближчим часом буде опрацьовано рішення наради з питань забезпечення доступності медичних послуг та ліків, в якому будуть відображені основні напрямки подальшої діяльності зацікавлених державних установ, громадських організацій, професійних об’єднань у напрямку вдосконалення системи охорони здоров’я.
За даними видання «Аптека №745» (24) 21.06.2010
