Працівники сфери охорони здоров’я через війну виїжджають за кордон, але працевлаштовуватися там не поспішають.
Як повідомив Український центр охорони здоров’я (УЦОЗ) за результатами свого дослідження «Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров’я України», у якому, зокрема, було використано дані Національної служби здоров’я України (НСЗУ), що враховують лише тих медиків, які працювали в законтрактованих із нею медзакладах, загальна кількість медиків: лікарів, середнього і молодшого медперсоналу в Україні у 2022 році знизилася на 14% порівняно з 2021 роком.
При цьому найбільше скоротилася кількість молодшого медперсоналу (на 16,5% порівняно з довоєнним рівнем). Найбільше скоротилася кількість медпрацівників у регіонах, де точаться активні бойові дії або на тимчасово окупованих РФ територіях.
Водночас в УЦОЗ зазначили, що на тлі скорочення кількості медперсоналу в прифронтових і на деокупованих територіях помітного припливу медичних працівників у тилових регіонах не відбулося, окрім Полтавської області, де дещо збільшилася кількість лікарів.
Водночас аналітики центру звернули увагу на те, що, зокрема, у Польщі станом на кінець лютого 2023 року працевлаштувалися трохи більше 2,3 тис. лікарів і понад 1060 медсестер і санітарок за майже 1,8 млн зареєстрованих у Польщі, згідно з офіційними даними, українських біженців.
«У Польщі працевлаштувалися менше 1% довоєнної кількості українських медиків», — констатують в УЦОЗ.
Своєю чергою, як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в медичній мережі «Добробут», приблизно 350, або понад 10%, співробітників мережі, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення, на сьогодні не повернулися.
При цьому, як повідомила агентству HR-директор медичної мережі «Добробут» Ольга Луштей, на початку повномасштабного вторгнення виїхали більше половини з 3 тис. працівників медмережі, проте за кілька місяців значна кількість повернулася.
«Велика кількість фахівців виїхала за кордон — деякі повертаються, але все ж таки багато залишаються там», — сказала вона.
За оцінкою Луштей, незважаючи на повернення частини співробітників, які виїхали, «певний відтік кваліфікованих кадрів стався».
Зі свого боку, агентству у фармкомпанії «Фармак» повідомили, що за кордоном залишилися менше ніж 5% співробітників компанії, які виїхали з України після початку повномасштабного російського вторгнення.
За словами директора з персоналу Вікторії Кондрашихіної, остання хвиля міграції спостерігалася в листопаді 2022 року, коли почалися блекаути.
«Є випадки, коли люди восени звільнилися, а зараз повертаються в Україну і хочуть знову працювати на «Фармак», — сказала вона агентству.
При цьому, за її словами, завдяки науковому партнерству компанії з більш ніж 50 компаніями та науково-дослідними установами в різних країнах світу, працівникам «Фармака» «нескладно отримати роботу за кордоном, але значного відтоку кадрів через війну не сталося», основна група менеджерів, які займаються розвитком міжнародного бізнесу, працюють у Києві, а в більшості з шести міжнародних представництв і компаніях «Фармака» працюють локальні експерти.
Водночас Кондрашихіна вважає, що повномасштабна війна позначилася на загальній картині кадрового потенціалу України, і молодь, яка емігрувала, може не повернутися в Україну.
