Жов 23, 2009

Застосування Діаліпону в комплексній терапії у пацієнтів із гострою церебральною недостатністю

Основними причинами, що спричиняють гостру церебральну недостатність (ГЦН), є тяжка черепно-мозкова травма (ЧМТ) і гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Це найпоширеніша у світі патологія, яка супроводжується найбільшою летальністю і потребує негайного проведення комплексу екстрених заходів. Проблема лікування хворих на ГЦН, які перебувають у критичному стані, залишається однією з найактуальніших і найважчих у сучасній інтенсивній терапії (ІТ). Це пояснюється дедалі зростаючою поширеністю такої патології, високим відсотком інвалідизації та значною смертністю. Інвалідизація після інсульту становить 3,2‰, а до праці повертається не більше 10% хворих, які перенесли інсульт. Нині 1/3 хворих на інсульт становлять люди працездатного віку. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, інсульт є провідною причиною інвалідизації пацієнтів, які залишилися в живих.

Усе це диктує необхідність пошуку нових методів лікування. Сучасний підхід до ІТ передбачає застосування первинної та вторинної церебропротекції. До методів первинної церебропротекції належать стабілізація гемодинаміки, адекватна оксигенація (ШВЛ, ВВЛ), адекватна перфузія, як головного мозку, так і тканин організму (реперфузія). До методів вторинної церебропротекції належать препарати, що поліпшують енергетичний обмін клітин, мають метаболічну, трофічну, антиоксидантну та антигіпоксантну дію. До таких сполук належать α-ліпоєва кислота, яка виступає як коензим в окислювальному декарбоксилюванні альфа-кетокислот; відіграє важливу роль в енергетичному обміні клітини. В амідній формі (ліпоамід) є есенціальним кофактором мультиензимних комплексів, що каталізують декарбоксилювання альфа-кетокислот у циклі Кребса. Альфа-ліпоєвій кислоті притаманні антитоксичні та антиоксидантні властивості, вона також здатна відновлювати інші антиоксиданти. Альфа-ліпоєва кислота впливає на обмін холестерину, бере участь у регуляції ліпідного та вуглеводного обміну, покращує трофіку нейронів, внаслідок антиоксидантної, дезінтоксикаційної та гепатопротекторної дії.

Метою нашого дослідження стало вивчення ефективності препарату Діаліпон, фірма “Фармак”, у комплексі інтенсивної терапії хворих з ГПМК.

Матеріали та методи

Під нашим наглядом перебувало 78 хворих у гострому періоді ішемічного інсульту віком від 40 до 75 років. Усіх пацієнтів було розділено на дві групи.  Контрольну групу склали 30 осіб у віці від 40 до 75 років (12 жінок, з яких 10 у віці 60-75 років і 2 у віці 40-59 років і 18 чоловіків, з яких 15 у віці 40-59 років і 3 у віці 60-75 років). Півкульні інсульти перенесли 20 хворих, стовбурові – 10. ІТ проводили за протоколом, що включав судинні (кавінтон, серміон, трентал), антиагрегантні (аспекард, низькомолекулярні гепарини та ін.), протинабрякові (діуретики, альбумін), блокатори БАВ (контрикал, гордокс), нейротрофічні (актовегін, церебролізин, цераксон та ін.), блокатори Са2+ каналів, ноотропи (тіоцетам, ноотропіл). Пацієнти основної групи – 48 осіб (22 жінки, з яких 10 у віці 40-59 років і 12 у віці 60-75 років; 26 чоловіків, з яких 16 у віці 40-59 років і 8 у віці 60-75 років). Напівкульові інсульти перенесли 28 осіб, стовбурові – 20. Пацієнти основної групи, крім базової терапії, отримували Діаліпон у дозі 600 мг/добу: 20 мл Діаліпону змішують із 200-250 мл 0,9% розчину натрію хлориду та вводять упродовж 20-30 хвилин внутрішньовенно краплинно, не більше ніж 50 мг/хв. Інфузійні розчини вводять, прикриваючи їх світлозахисними екранами. Курс лікування протягом 2-х тижнів.

Усім хворим було проведено клініко-неврологічне обстеження, що включало визначення глибини коми (шкала ком Глазго – ШКГ), електроенцефалографію (ЕЕГ), реоенцефалографію (РЕГ), ультразвукову транскраніальну доплерографію (УЗДГ), огляд окуліста до початку застосування Діаліпону і після, комп’ютерна томографія (КТ) головного мозку (15 хворим, у яких відновлення неврологічного дефіциту відбулося повністю, КТ у динаміці не проводили), моніторинг основних життєво важливих показників (ЕКГ, ЧСС, АТ, температура, функція зовнішнього дихання).

Порівняльний аналіз проводили до і після лікування.

Результати та обговорення

Після проведення курсу лікування у пацієнтів обох груп летальність становила: у контрольній групі 27%, в основній групі 25%. У решти хворих в обох групах відмічено позитивну динаміку в неврологічному статусі у вигляді відновлення свідомості, у переважної більшості хворих (40 осіб), зменшення мнестичних порушень, збільшення об’єму оперативної пам’яті, регресу неврологічного дефіциту (поліпшення рухової активності, відновлення мовленнєвих порушень, ковтання). 53% хворих основної групи були переведені в неврологічне відділення в ясній свідомості і значним регресом неврологічної симптоматики з подальшим переходом на таблетовану форму Діаліпону.

У хворих основної групи стабільний регрес вогнищевої симптоматики проходив значно швидше, ніж у контрольній групі, у середньому в 1,4 раза. У 9 хворих (усі раніше перенесли півкульні інсульти) відновлення рухових порушень відбулося повністю. У 23 хворих констатовано хороше відновлення функцій (значне зменшення вираженості геміпарезів за півкульних інсультів і зменшення запаморочень, регрес бульбарного синдрому за стовбурових інсультів), у 7 хворих відмічено мінімальні поліпшення в неврологічному та нейропсихологічному статусах.

У більшої частини хворих (23 особи) позитивний ефект розвивався поступово на 2-4-ту добу комплексної терапії із застосуванням Діаліпону і виражався у зменшенні спастики, деякому наростанні сили в уражених кінцівках, у зменшенні вираженості порушень рухової і тактильної чутливості. Позитивна динаміка зазвичай наростала протягом 2 тижнів і стійко зберігалася. У хворих з афатичними порушеннями (12 осіб) також спостерігався виражений регрес цих порушень.

У 5 осіб позитивна динаміка розвивалася в першу добу: дещо зменшилася спастика і регресували чутливі порушення. Протягом наступного тижня позитивні зрушення спостерігалися в руховій і вегетативній сферах, протягом цього ж часу зменшувалися й афатичні порушення.

За даними ЕЕГ відзначено зменшення вираженості змін біоелектричної активності мозку, дисфункції стовбурових структур, зниження потужності повільнохвильової активності. Менш виразна позитивна динаміка простежується за даними РЕГ та УЗДГ. За даними КТ головного мозку, позитивна динаміка у вигляді зменшення вогнища ішемічного інсульту відмічена у всіх хворих з інсультами в каротидному басейні (у контрольній групі КТ, проведена в аналогічні терміни, виявила позитивну динаміку лише у 78% хворих).

У разі застосування Діаліпону в жодного хворого небажаних побічних ефектів, непереносимості або інших міжлікарських взаємодій не спостерігалося.

Висновки

Таким чином, застосування Діаліпону в комплексному лікуванні хворих з ГЦН посилює позитивний ефект, прискорюючи відновлення при неврологічних розладах, скорочуючи період госпіталізації, покращуючи якість виживання, зменшуючи смертність пацієнтів.

Застосування Діаліпону не дає ускладнень, добре поєднується з іншими методами лікування, не дає міжлікарських взаємодій і може бути рекомендоване до включення в протокол базової терапії для лікування ГЦН.

Назад до Farmak у ЗМІ

Ще більше публікацій