Уявіть школу, де діти, щоб заряджати ґаджети, крутять колеса на велосипеді або їздять на ньому навколо навчального закладу. Найцікавіше, що цей пристрій вони розробили власноруч.
Інші учні вивчили стародавні методи терморегуляції приміщення через вентиляцію і втілили їх у своєму кабінеті. Тепер це найтепліший клас. Такі приклади стають непоодинокими завдяки навчальній платформі “Екошкола”.
Фармацевтична компанія “Фармак” разом із “Зеленою хвилею” розробили навчальний курс з екологiї. Він погоджений Міністерством освіти i науки. Це не застарілі методичні вказівки про збереження навколишнього середовища, а цiкава розповiдь про екологiчнi проблеми України: зменшення запасів води, вирубування лісів, пожежi, а також поради, як можна захистити довкілля.
Лекції читають вчителі, які на простих прикладах пояснюють складну теорію. Після цього дітям пропонують об’єднатися та створити власний екопроєкт для школи. Найкращі пропозиції відбирає журі. Фіналісти отримують мінігранти на втілення своєї ідеї. Вже реалізовано 15 ініціатив загальною вартiстю понад пів мільйона грн.
Про те, як можна долучитися до підтримки активної молоді, яка опікується екологією, розповiдає Олена Зубарева, керівниця з комунікацій та сталого розвитку компанії “Фармак”.
– Олено, ви започаткували дуже потрібну школу. Розкажіть, з чого все почалося?
– Ідея створення “Екошколи” виникла, коли “Фармак” запустив у м. Шостка сучасний завод з випуску активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) та започаткував проведення екскурсій для городян з метою ознайомлення iз новiтнiм виробництвом. У мiстi хiмiкiв мало хто вiрив, що фармацевтичне пiдприємство може бути екологічним. Але коли побачили все на власнi очi, то хтось сказав, що цьому треба вчити змалку. Так Шостка i стала батькiвщиною нового проєкту.
Починалося все із тематичних лекцій для декiлькох десяткiв школярiв, а наразі понад 1500 дітей з усієї України пройшли навчання та подали заявки на фінансування власних проєктів.
Наразi “Екошкола” – це платформа, що дає основні знання в області екології, сталого розвитку та проєктного менеджменту. Все це вчить школярів ощадливо використовувати природнi ресурси і допомагає залучити кошти для реалізації еконовацій.
Та найкраще те, що ми бачимо, як дiти стають героями серед однолітків, бо завдяки своїм винаходам роблять школу крутiшою. Деякі вирішують пов’язати своє майбутнє з екологією.
– Ви навчаєте дiтей з першого класу?
– Нi, ми розпочали iз пiдлiткiв. Дивимося на студентiв. Тобто на тих, кому незабаром обирати, на кого вчитися та де працювати. Можливо, потiм дiйдемо i до початкової школи.
Щоб оцінити роль екологічного бізнесу в сучасному світі, потрібно мати розуміння основних екологічних проблем, з якими зіткнулося людство в 21 столітті. Під час спілкування зі школярами ми бачимо, що молоде покоління не усвідомлює рiвень екологiчних загроз.
Тому ми вирішили розробити освітній курс “Екошкола” для 8-11 класів. Потім з’явився методичний посібник, за яким зараз навчають дітей. Його схвалило Міністерство освіти i науки. Уряду важливо покращувати екологічну освіту школярів. Примiром, розробка освітнього модуля у цiй сферi стоїть у планах МОН та Мінекології на 2017-2020 роки. Діти зацікавлені нашим проєктом. Вони вчаться, створюють власні роботи, надсилають заявки на фінансування.
У навчальні модулі ми включили блок “Проєктний менеджмент”, щоб юнi менеджери змогли грамотно оформлювати свої ідеї, аналізувати їхню ефективність, планувати ресурси, які знадобляться. Хочу зазначити, що рівень досить високий. Кращі команди отримують мінігранти на втiлення iдей у життя.
Так, наприклад, у київських школах з’явився унікальний енергоефективний клас, інкубатор для вирощування рослин, зокрема занесених до Червоної книги, сміттєсортувальні бокси, спеціальні установки з переробки пластику тощо. У Шостці – сенсорні крани, велосипед, що генерує електроенергію, бокси з хробаками для переробки органічних відходів.
– Як карантин вплинув на реалiзацiю програми цього року?
– Трохи передiсторiї. Два роки проєкт “Екошкола” тривав офлайн і охопив всього два міста – Шостку і Київ. Але ми отримали величезну кількість заявок з різних шкіл по всій Україні. Охопити таку кількість було просто неможливо. Тоді ухвалили рішення створити онлайн-портал.
Так у вересні 2019 року з’явилася перша українська загальнонаціональна освітня платформа “Екошкола”. Ми вірили, що вона стане популярною, але результат перевершив наші очікування. Напевно, через карантин кількість зареєстрованих учнів росла дуже швидко. У травні одночасно навчалося вже 1200 школярів з усієї України. У результатi заявки на проєкти подали 25 шкіл з 23 міст. Тобто масштаб за рік збiльшився більш як у 10 разів!
Учасники були практично з усіх областей. Найактивніші були не з великих міст, а з маленьких населених пунктів. Це означає, що потреба в такого роду проєктах є в глибинцi – там бракує уваги бізнесу. Тобто “Екошкола” виконує важливу місію: зробити екологічну освіту доступною, а цілі сталого розвитку – зрозумілими.
У планах – створити своєрідну біржу екологічних проєктів на своїй платформі, щоб будь-який підприємець зміг підтримати ініціативи школярів. Але ми вiдкритi до спiвпрацi вже зараз, ще до запуску цiєї опцiї.
https://tsn.ua/ukrayina/diti-serednoyi-ta-starshoyi-shkoli-mozhut-otrimati-granti-na-vtilennya-ekoproyektiv-yak-ce-zrobiti-1592185.html
