Фото: Виробництво компанії “Фармак” у м. Київ
У цьому матеріалі пояснюємо, що таке концепція ощадливого виробництва, та як її впроваджує українська фармацевтична компанія «Фармак»
Майже сотню років тому в компанії Toyota придумали та запровадили концепцію ощадливого виробництва Lean. Зараз цей підхід використовують кращі компанії світу, адже він значно покращує ефективність бізнесу. Для України ця філософія особливо актуальна зараз — під час повномасштабної війни, адже дозволяє досягати кращих показників з меншими ресурсами.
Суть філософії Lean
Ощадливе виробництво — це модель управління компанією, яка дозволяє створити максимальну цінність для клієнта, використовуючи мінімальні ресурси. І це не тільки про економію: скоріше, про побудову сталого потужного бізнесу, який постійно розвивається.
«Батьком» концепції Lean вважається японський бізнесмен Таїті Оно. Він першим запровадив цей підхід в компанії Toyota. Ось деякі положення концепції:
— Керівник має створити такі умови, щоб людям нічого не заважало працювати. Так, в Toyota менеджери багато часу проводили в цехах, щоб розуміти проблеми на виробництві та вирішувати їх.
— Працівники мають не боятися пропонувати ідеї щодо покращення роботи. Це важлива умова для постійного розвитку компанії, адже менеджери не здатні бачити всі «вузькі місця» на виробництві.
Кейс Toyota став прикладом для багатьох компаній по всьому світу. Багато виробничих і невиробничих секторів, включаючи автомобільну промисловість, електроніку, послуги, охорону здоров’я, застосовують принципи Lean для поліпшення ефективності та конкурентоспроможності своїх бізнес-процесів. Серед них компанії Intel, John Deere, Nike та інші.
Як «Фармак» впроваджує ощадливе виробництво
Українські компанії також не пасуть задніх і активно використовують принципи Lean у своїй роботі. Зокрема, в компанії «Фармак» вперше почали впроваджувати концепцію ощадливого виробництва у 2020 році з двох пілотних цехів. Далі з кожним етапом проєкту покривали нові підрозділи.
Так, у кінці 2021-го за принципами Lean вже працювали операційна дирекція компанії, дирекція з логістики та дирекція з якості.
Фото: Виробництво компанії “Фармак” у м. Київ
«Для нас розвиток ощадливого виробництва — це одна зі стратегічних цілей, тому навіть війна не стала нам на заваді. Разом із відновленням роботи ми відновили всі активності по Lean», — зазначає виконавчий директор «Фармак» Володимир Костюк.
В рамках впровадження Lean стратегії компанія ставить перед собою три цілі:
1. Підвищення ефективності виробництва.
2. Покращення якості продуктів та процесів.
3. Розвиток та залученість персоналу до безперервних покращень, а також підвищення рівня операційної зрілості.
В компанії намагаються організувати роботу таким чином, щоб люди «на місцях» надавали пропозиції керівництву по покращенню тих процесів, до яких вони безпосередньо залучені.
Для цього в компанії створили окрему систему подачі ідей та пропозицій. На практиці цей підхід себе швидко виправдав: за рік співробітники компанії подають 600-700 ідей, які дозволяють покращити виробництво та удосконалити обладнання.
Наприклад, в рамках проєкту апаратники однієї з дільниць запропонували змінити пароочисник у певному цеху. В компанії дослухались до пропозиції, і в результаті це дозволило скоротити тривалість очищення та значно полегшити процедуру загалом. Річний економічний ефект такої пропозиції складає понад 835 тисяч гривень, зазначають в компанії.
Фото: Процес очищення обладнання на заводі “Фармак”
Також у «Фармак» працює внутрішня система сертифікації на пояси Lean, яка передбачає освоєння теорії Lean та виконання практичних вправ на покращення, захист своєї роботи перед керівництвом компанії. Зараз в компанії працює 1 чорний, 9 зелених, 29 жовтих та 62 білих пояси, які є внутрішньою командою агентів змін.
Співробітники, які надають ефективні пропозиції, що успішно впроваджуються компанією, отримують грошову винагороду. На сьогодні в процеси постійних покращень вже вдалось залучити більше 1000 співробітників.
Який ефект від Lean
В рамках проєкту Lean у «Фармак» працює інструмент SMED (Single Minute Exchange of Die, що перекладається як «зміна штампа за 1 хвилину»). Цю концепцію свого часу розробив японський промисловий інженер Сінґо Сіґео і зробив справжню революцію в підходах до переналагодження обладнання.
Завдяки цьому інструменту компанія кожного року скорочує час переналадок обладнання від 10 до 40%, що дозволяє ефективніше його використовувати.
Фото: Лінія виробництва рідких лікарських засобів на заводі “Фармак”
«За час роботи за принципами ощадливого виробництва ми отримали вражаючі результати, — говорить виконавчий директор «Фармак» Володимир Костюк. — Так, сумарний економічний ефект з початку впровадження проєкту і до кінця 2022 року склав близько 40 млн грн, а в цьому році плануємо вийти на 120 млн грн».
До того ж, зросла загальна ефективність обладнання — від +8 до +20%. Стабільне підвищення швидкості роботи обладнання дозволяє вивільнити близько 3000 год/рік виробничого часу.
Такі показники мотивують «Фармак» продовжувати вдосконалення, тому в 2023 році в компанії розпочався схожий проєкт за японським підходом — ТРМ (прим. Total Productive Maintenance). Це комплексний підхід до управління обладнанням, спрямований на досягнення ідеального виробництва: 0 простоїв, 0 дефектів, 0 нещасних випадків.
Засновник TPM Таїті Оно сказав: «Сила Toyota походить не від процесів лікування, а від профілактичного обслуговування обладнання». І ця фраза дуже наглядно пояснює складний зміст проєкту. Бо ТРМ — це про досягнення високих виробничих показників (зниження втрат, підвищення надійності обладнання та процесів) шляхом системної реалізації всіх ресурсів компанії, залучення всього персоналу організації. І реалізація цих програм та проєктів покращення здійснюється безперервно, на основі постійного аналізу втрат, а не «гасіння пожеж».
«До проєкту ТРМ у «Фармак» залучено багато висококваліфікованих фахівців, тому очікуємо не менш вдалих результатів, ніж від проєкту Lean. А підтвердити їх плануємо міжнародної сертифікацією JIPM (Японський інститут з обслуговування заводів) в 2025-2026 рр.», — зазначає виконавчий директор «Фармак» Володимир Костюк.
