Інші інгібітори простагландинсинтетази, включаючи глюкокортикоїди і саліцилати (ацетилсаліцилова кислота): нестероїдні протизапальні засоби збільшують ризик появи виразок шлунково-кишкового тракту та кровотечі, і тому таке поєднання не рекомендується.
Літій. Є дані, що НПЗЗ підвищують рівень концентрації літію у плазмі крові. Рекомендовано контроль вмісту літію у плазмі крові на початку лікування, при підборі дози та при припиненні лікування Ревмоксикамом®.
Метотрексат. Ревмоксикам® може підвищувати гематологічну токсичність метотрексату – це потребує серйозного контролю, особливо коли метотрексат та НПЗП призначають 3 дні поспіль.
Контрацепція. НПЗЗ знижують ефективність протизаплідних засобів.
Діуретики. Лікування НПЗЗ зневоднених хворих пов’язано з потенціальним ризиком появи гострої ниркової недостатності. Тому перед початком лікування слід проконтролювати функцію нирок, а надалі, при одночасному застосуванні Ревмоксикаму® та діуретиків, хворі мають отримувати адекватну кількість рідини.
Антигіпертензивні препарати (наприклад, бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, вазодилататори, діуретики): відомо, що НПЗЗ зменшують антигіпертензивний ефект, і це пов’язано з інгібуючим впливом на вазодилататорні простагландини.
НПЗЗ та антагоністи рецепторів ангіотензину-II, а також інгібітори АПФ виявляють синергічний ефект на зменшення клубочкової фільтрації. У пацієнтів із порушенням ниркової функції в анамнезі це може призвести до гострої ниркової недостатності.
Холестирамін зв’язує мелоксикам у шлунково-кишковому тракті, що прискорює виведення мелоксикаму.
НПЗЗ посилюють нефротоксичність циклоспорину через вплив на ниркові простагландини, що потребує значного контролю функції нирок при одночасному застосуванні препаратів.
Мелоксикам виводиться майже повністю шляхом печінкового метаболізму, приблизно дві третини якого досягається за допомогою цитохрому (CYP) ензимів Р450 (CYP основні шляхи та CYP другорядні шляхи) та одна третина – за допомогою інших шляхів, таких як окислення пероксидази.
Слід брати до уваги потенціальну взаємодію при одночасному застосуванні мелоксикаму та засобів, які відомі властивістю інгібувати або метаболізуються шляхом CYP 2С9 та/або CYP 3А4.
Взаємодія Ревмоксикаму® з антацидами, циметидином, дигоксином і фуросемідом при одночасному застосуванні не виявлена.
Не можна виключати можливість взаємодії препарату з пероральними антидіабетичними засобами.
Застосування мелоксикаму разом з пероральними антикоагулянтами, антитромбоцитарними засобами, гепарином при системному введенні, тромболітичними засобами, а також селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну підвищує ризик кровотечі через гальмування функції тромбоцитів. При необхідності такого лікування рекомендується здійснювати ретельне спостереження за хворим.