За даними Державної фіскальної служби України, ПАТ «Фармак» в цілому сплатило 248,269 млн грн податків, що дозволило їй посісти 99-те місце у загальному рейтингу.
У 2017 р. “Фармак” сплатив до державного бюджету 526,5 млн грн податків, при цьому торік компанія також була єдиною в галузі, що увійшла до сотні найбільших платників податків країни.
Якщо компанія не платить податки і працює в тіні, це означає лише одне — бізнес цієї компанії нелегальний, і це працює для всіх країн. Один з президентів США писав, що неминучі лише дві речі — смерть і податки, і сказав він це ще у XVIII ст. На дворі вже 2018 р., а ухилення від сплати податків все ще популярне. Сплата податків — не подвиг, це рутинна повторювана буденність й обов’язок кожної компанії. Податки є основним джерелом бюджетних надходжень країни, а відповідно, й джерелом її розвитку. Ми всі хочемо жити в багатій і квітучій країні, але тоді давайте вносити свій вклад у справу її процвітання — платити податки, декларувати доходи, жити за правилами. Ми багато зараз говоримо про патріотизм, так от, на мій погляд, сплата податків — це, власне, теж патріотизм: ти робиш реальний внесок у наповнення скарбниці твоєї країни, отже, робиш її багатшою.
Можна довго дискутувати на тему, що компанія отримує від держави, чи справедливі податки в нашій країні. У будь-якій країні ви почуєте критику на адресу існуючої системи, почуєте про проблеми з ухиленням від сплати податків, але при цьому і компанії, і громадяни платять податки, і це є просто ознакою і високої податкової культури, і громадянського суспільства.
Трансформація суспільства, бізнесу і держави необхідна. Змінюватися мають усі, довіра повинна виникнути, інакше ми ніколи не зможемо жити в багатій і сучасній Україні. Шкода, що в 2018 р. ми, як і раніше, обговорюємо базові речі: наявність достовірної фінансової звітності та сплату податків. Це вже мало б працювати в країні та бути необхідною умовою існування будь-якої компанії.
Робота нашої компанії не залежить від тих, хто в тіні. Будучи сумлінним платником податків, ми прагнемо працювати з такими ж чесними компаніями і для цього впроваджуємо відповідні, в тому числі тендерні, процедури відбору контрагентів.
Щодо змін у ставленні фіскальних органів до бізнесу загалом та великих платників податків зокрема, то позитивні зміни відбуваються, ми їх помічаємо. Наприклад, створення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, де працюють фахівці, які добре знають специфіку великих підприємств. Менше стало візитів співробітників ДФС, багато можна передати на перевірку в електронному вигляді. Поліпшується й якість аналітичної функції ДФС: відчуваємо, що підвищується якість запитів на надання інформації, бачимо, що у ДФС уважно аналізують нашу діяльність як платника податків. І ми готові відповідати на такі запити. Але, на жаль, так само стикаємося іноді й з такими рудиментами, як прохання заплатити податки наперед або ж з’ясувати, де купив товар постачальник нашого постачальника в третій ланці ланцюжка поставок.
В цілому, ми можемо відзначити тенденцію зменшення кількості претензій та перевірок бізнесу податківцями, й одночасно з цим, як я вже казала, збільшується кількість запитів з проханням “пояснити, надати інформацію” тощо, і якість запитів в цілому нормальна, тож бачимо аналітичну, сервісну роботу ДФС.
“МИ ВСІ ХОЧЕМО ЖИТИ В БАГАТІЙ І КВІТУЧІЙ КРАЇНІ, АЛЕ ТОДІ ДАВАЙТЕ ВНОСИТИ СВІЙ ВКЛАД У СПРАВУ ЇЇ ПРОЦВІТАННЯ — ПЛАТИТИ ПОДАТКИ, ДЕКЛАРУВАТИ ДОХОДИ, ЖИТИ ЗА ПРАВИЛАМИ”
Яких же змін потребує податкове законодавство з точки зору ведення бізнесу взагалі або роботи фармацевтичної галузі?! Відповідь неоригінальна: спростити правила оподаткування, скоротити кількість дрібних податків, поліпшити адміністрування податків. Чим простіше правило нарахування податку, тим правильніше його порахують і сплатять. Завдання має бути не в змаганні з виписки штрафів, а в тому, щоб домогтися, аби всі компанії платили і не порушували. Чим простіше і зрозуміліше процес адміністрування податків, тим більше ресурсів перевіряючих можна звільнити. Основна біда країни в тому, що бізнес у тіні. У фіскальних органів мають бути дані про ці компанії, тож фронт боротьби великий. Хотілося б, щоб основний фокус робився на компанії, які ухиляються від сплати податків, а не на тривалі перевірки тих, хто справно і регулярно їх сплачує.
Мені дуже хотілося б, щоб і керівники, і рядові співробітники ДФС пам’ятали фразу Маргарет Тетчер: “Не буває державних грошей, бувають лише гроші платників податків”. Безумовно, правила гри, нарахування податків необхідно контролювати, але ставлення до “чистого” бізнесу має бути шанобливе. Здійснювати контроль сучасно й інтелігентно, по-моєму, навіть простіше. Багато що зараз говорять про сервісну функцію ДФС, повністю це підтримую: треба скорочувати кількість паперових звітів, особистих візитів. Принцип превалювання змісту над формою має з’явитися й у фіскальних органах.
“Фармак” чесно сплачує податки, отримуємо нагороди як сумлінний платник податків вже вчетверте. Звичайно, адмініструванням податків займаємося уважно й ретельно. З систематичних питань, які потребують вирішення на законодавчому рівні, можу виділити питання присутності Республіки Узбекистан у переліку низькоподаткових юрисдикцій. Узбекистан — це складна юрисдикція, але ми все ж експортуємо свою продукцію непов’язаним компаніям й отримуємо валютну виручку, сплачуємо податки і створюємо робочі місця в Україні. При цьому узбецькі компанії не публікують звітність і не надають її для загальнодоступних баз даних, що створює певні складнощі з підготовкою документації з трансфертного ціноутворення за цими операціями. Вважаю, що при операціях з непов’язаними компаніями в подібних юрисдикціях колишнього СРСР правила трансферпрайсингу лише обтяжують адміністрування податків.
