Безтурботність наших співгромадян у ставленні до т. зв. «безпечних хвороб» — просто дивовижна. Онкологія — так, це для них серйозно, від інфаркту також добре б бути подалі. А всякі там грибки-нежиті-лишаї — справи дріб’язкові: відмахнулися, посміхнулися, і живемо-біжимо собі далі. Не до цього…
Про те, що «легкі» хвороби часто мають вкрай важкі наслідки, час подумати з’являється у нас зазвичай уже в лікарні.
Окремо серед таких недуг, підступних і явно недооцінених суспільством — є мікози, або, інакше кажучи, грибок.
«Ах, ваші ноги пахнуть не шанеллю; і нігті в тріщинках, з якоюсь пріллю; та й лишай вам не зовсім личить», — такий віршик пожартував одного разу приятель моєї подруги, яка підхопила грибок. Нехитрі рядки, ніби дзеркало, відобразили типове місце грибка в нашій масовій свідомості.
«Лікувати? Мазь можна б купити. Яку, не знаю. Та й чи варто — адже само пройде?»
Ось, мабуть, і весь наш небагатий арсенал знань про грибкові захворювання. Але ж він, грибок, насправді — ворог украй небезпечний.
По-перше, всюдисущий: заразитися ми ризикуємо практично скрізь.
«Заробити» грибок можна в місцях громадського користування: лазнях, саунах, басейнах, спортивних залах, роздягальнях, на пляжі та навіть у себе у квартирі (у разі наявності захворювання у члена сім’ї — через рушник, педикюрне та манікюрне приладдя, взуття!).
Крім цього, грибок — вірний супутник бідності, що йде в ногу з поганим харчуванням і поганими побутовими умовами. А найблагодатніше середовище для нього — наш ослаблений імунітет.
По-друге, мікоз далеко не настільки нешкідливий, як прийнято вважати. І поганий запах уражених грибком ніг — мабуть, безневинний з можливих наслідків захворювання.
Грибкові захворювання не минають самі собою. Постійне отруєння екзотоксинами (які виділяють у процесі своєї життєдіяльності гриби) призводить до подальшого ослаблення імунітету. А якщо брати до уваги той факт, що грибкові захворювання не минають самі по собі, всі мають розуміти, що якщо не боротися з цією недугою, то гриби будуть далі «захоплювати нові території», розмножуватися й рости з утворенням нових тріщин та екзем.
Хто з Вас знає, що невилікуваний вчасно мікоз веде до тяжких уражень внутрішніх органів? Тож пальці, нігті, лишаї — лише жалюгідна верхівка айсберга: тієї непоправної шкоди, яку грибок здатен завдати нашому здоров’ю. А з вогнем, як відомо, не варто гратися: вогонь треба гасити, а грибок — лікувати.
Що порадимо ми? Поза сумнівом — спробувати пролікуватися Ламіконом. З цілої низки причин, що виділяють цей препарат.
По-перше, Ламікон б’є напевно: він не тільки призупиняє ріст грибкової клітини (як інші препарати) — він знищує її. Як працює цей препарат. Активна речовина накопичується всередині клітини гриба і на його зовнішній оболонці. І після того, як концентрація її досягне критичного значення, оболонка мікроорганізму розривається, призводячи до загибелі грибка.
Ламікон — це справжнісінька антигрибкова «швидка допомога». Лише за один тиждень він не тільки усуває грибок, а й позбавляє всіх його малоприємних симптомів (у інших препаратів курс лікування — від 2 до 6 тижнів).
Ламікон працює не вибірково, як інші, а накриває всі основні існуючі типи грибків. Додамо до цього зручність у користуванні (наноситься 1-2 рази на добу) і в придбанні (відпускається без рецепта за цілком доступною ціною).
Пропонується Ламікон у двох варіантах виконання — спрей і крем. Обидва однаково ефективні, але якщо крем незамінний власне під час лікування грибка, то спрей краще використовувати для профілактики (запобігання захворюванню після випадкового контакту з ураженими поверхнями). Він зручний — швидко вбирається в шкіру, і немає необхідності мити руки після застосування.
Детальнішу інформацію (про грибок і способи його лікування) можна отримати за телефоном… Телефонуйте і не хворійте. А якщо що, згадайте це цілюще слово — ЛАМІКОН.
