Етіопатогенетичні чинники зовнішнього дифузного отиту дуже численні та різноманітні. Основними причинами, що сприяють виникненню цього захворювання, є забруднення довкілля, вплив професійних чинників, широке і безконтрольне застосування медикаментозних засобів, що спричиняють імунні зсуви в організмі та зміну мікробного пейзажу (поява нових видів мікроорганізмів, які раніше не зустрічалися). У низці випадків причиною розвитку зовнішнього отиту є алергічна реакція на різні речовини, зокрема й на ліки [3; 4 та ін.]. Крім того, в результаті широкого застосування, часом невиправданого, антибіотиків, кортикостероїдів та імунодепресантів, поліпшення діагностики – значно зросла кількість грибкових уражень ЛОР-органів, зокрема й вух [1; 2; 3; 9].
Під час мікробіологічного та мікологічного дослідження виділень зі слухового проходу частіше, за даними більшості авторів, виділяють культури стафілококів, дещо рідше – синьогнійну паличку, стрептококи, протей, кишкову паличку і грибкову флору.
При цьому слід зазначити, що останніми десятиліттями дедалі частіше провідне місце в досліджуваному матеріалі за цієї патології став посідати Pseudomonas aeruginosa, насамперед у разі рецидивуючих зовнішніх отитів і мареотитів [6; 11].
Для місцевого лікування захворювань зовнішнього отиту (вушної раковини, зовнішнього слухового проходу та епідермального шару барабанної перетинки) запропоновано постійно зростаючий арсенал медикаментозних засобів і методів. Однак проблема терапії хворих із подібною патологією представляє певні труднощі, що зумовлює необхідність пошуку більш ефективних медикаментозних засобів для місцевої дії з урахуванням зміненого характеру мікрофлори і зростаючої її бактеріальної резистентності до більшості застосовуваних для терапії зовнішнього отиту антибіотиків [2; 4; 5].
Цим вимогам, на наш погляд, відповідає розчин ципрофлоксацину у вигляді вушних/очних крапель Ципрофарм® (ВАТ “Фармак”). Ципрофарм – протимікробний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолів, мішенню дії яких є бактеріальні топоізомери (топоізомераза IV і ДНК-гіраза) – ферменти, що здійснюють зміну просторової конфігурації бактеріальної молекули ДНК на різних етапах її реплікації та синтез клітинних білків бактерій, чинячи таким чином бактерицидний ефект. Має особливу активність проти більшості грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus influenzae, Escherichia coli, shigella spp., Salmonella spp., Neisseria meningitidis, N. gonorrhoeae. Ципрофлоксацин активний до багатьох штамів Staphylococcus spp. (які продукують і не продукують пеніциліназу, метицилін-резистентних), деяких штамів Enterococcus spp., а також Campylobacter spp., Legionella spp., Mycoplasma spp., Chlamidia spp., Mycobacterium spp., активний відносно бактерій, які продукують бета-лактамази.
Вивчити ефективність застосування ущних/очних крапель Ципрофарм® при місцевій монотерапії зовнішнього дифузного отиту.
Нами проведено лікування 21 хворого віком від 14 до 57 років із зовнішнім дифузним отитом (у 3 пацієнтів було двостороннє ураження). Усі хворі були обстежені на наявність мікробної та грибкової флори.
Лікування проводилося за такою схемою: після ретельного “сухого” туалету зовнішнього слухового проходу вливали у вухо по 4 краплі препарату Ципрофарм® 2 рази на день протягом 7-10 днів.
Оцінку ефективності дії препарату проводили на підставі вираженості болю, набряку, інфільтрації, характеру відокремлюваних із слухового проходу виділень (колір, запах), закладеності вуха, поширеності процесу, ступеня гіперемії шкіри зовнішнього слухового проходу, наявності та вираженості “відчуття свербежу”.
На тлі проведеної терапії позитивна динаміка відмічалася на 2-3 день від початку лікування: зменшилися болі, закладеність вуха, гіперемія та інфільтрація шкіри зовнішнього слухового проходу. Запальні явища у 19 (90,5%) хворих купірувалися на 7-9 день: зникли патологічне відокремлюване, неприємні відчуття і “відчуття свербежу”, нормалізувалися отоскопічна картина і слухова функція. І тільки у 2 хворих зі змішаним бактеріально – грибковим ураженням зовнішнього вуха лікування виявилося недостатньо ефективним.
Під час використання цього препарату ніхто з пацієнтів не скаржився на погану переносимість або небажані його побічні дії.
Вищевикладене дає змогу відмітити достатню ефективність вушних/очних крапель Ципрофарм® при місцевому лікуванні зовнішнього дифузного отиту, що дає змогу рекомендувати його для впровадження в практику лікаря – отоларинголога.
Література
