Володимир Костюк, виконавчий директор компанії «Фармак» (Фото:фармацевтична компанія «Фармак»)
Article in the original language
Володимир Костюк, виконавчий директор компанії «Фармак» (Фото:фармацевтична компанія «Фармак»)
Ми готувалися до різних сценаріїв розгортання подій, починаючи із січня, коли інформація від іноземної розвідки щодо повномасштабної агресії РФ активно комунікувалася в ЗМІ. З одного боку, жоден Business Contingency plan не міг всеохоплююче підготувати бізнес до реалій великої війни. Але він все одно став основою наших дій, і до деяких викликів ми підготувалися завчасно.
Так, ми почали модернізацію наших укриттів на обох виробничих майданчиках. І сьогодні, за версією ДСНС, це одні з найкращих сховищ в країні. Ми почали завчасно проводити тренінги для персоналу з алгоритму дій у разі настання різних надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги тощо. Заздалегідь прорахували альтернативні маршрути для імпорту сировини та пакувальних матеріалів у разі блокування роботи аеропортів. Зробили резервне хмарне зберігання нашої інтелектуальної власності — розробок лікарських засобів, що є основним активом компанії. Постійно тримали зв’язок з людьми різними каналами комунікації.
Наш склад у с. Калинівка Макарівського району з перших днів масштабної війни опинився у пастці — там дислокувалася важка техніка ворога. Згодом ми отримали інформацію, що склад з готовою продукцією та первинним пакуванням було знищено вщент. Втрати сягнули майже 1,5 млрд гривень. І справа навіть не в тім, що ми втратили значні кошти, а в тому, що не могли у найкритичніший момент повноцінно допомагати населенню та армії з потрібними ліками. І не могли певний час виробляти лікарські засоби, адже весь пакувальний матеріал згорів. Відновили виробництво вже на початку березня. А у середині літа 2022 року майже вийшли на довоєнні обсяги виробництва та відновлення усього портфелю ліків.
Коли перший шок минув, вирішили повернутися до наших планів, що були до 24 лютого. Це, по-перше, дає віру у майбутнє для усіх співробітників та керівництва. По-друге, жодні підступні дії ворога не мають нас зупиняти! Відновили інвестиції. Єдина інвестиція, яку довелося призупинити, — це будівництво R&D центру на Подолі. Він мав стати меккою для молодих спеціалістів, студентів, експертів нашої галузі, які б мали доступ до нашого обладнання, якого часто немає у вишах чи державних установах. Вони мали б можливість реалізовувати свої ідеї, а ми натомість — отримувати додатковий потенціал для розвитку.
З тих інвестицій, які ми здійснили вже після 24 лютого минулого року, — це запуск нової лінії з виробництва ліків у небулах для лікування захворювань дихальних шляхів. Інженери постачальника обладнання зі США не змогли приїхати в Україну через безпекові питання, тож наші спеціалісти самотужки запускали виробництво у консультаціях з іноземними експертами онлайн. Також інвестували значні кошти у наші укриття. І модернізували систему стічних вод за передовими стандартами. Бо ворог і так наробив чимало лиха нашій екології, маємо про неї дбати.
Додатково розпочали будівництво виробничого майданчика в Іспанії. Будемо там виготовляти наші ліки, яких має бути більше у ЄС. З одного боку, це — частина великої стратегії «Фармак» щодо трансформації у міжнародну компанію; з іншого — це ще більша присутність українського бізнесу на міжнародному ринку та залучення передових практик та досвіду в Україну.
Наголошу, що це — окреме додаткове виробництво, потужності в Україні не будуть зменшуватися. Також розглядаємо можливості придбати у країнах ЄС маркетингові компанії з власними портфелями та командами.
Попри те що ми боялися відтоку наших спеціалістів за кордон, втрату складу тощо, нам вдалося майже у повному обсязі зберегти нашу команду — а це десь 3000 осіб. І я вдячний їм за віру у «Фармак» та Україну. Зберегли заробітну платню і навіть підвищили її у жовтні минулого року, зберегли медичне страхування, програми з навчання тощо. Тим співробітникам, що втратили житло, надаємо фінансову допомогу. Релокували людей з Харкова та інших небезпечних регіонів, забезпечивши роботою у більш безпечних областях.
Ми сподіваємося, що країна-агресор за усе заплатить, оформили відповідно наявні докази знищеного складу. Розуміємо, що в першу чергу, після нашої перемоги, репарації будуть спрямовуватись на користь мирного населення, що постраждало через бойові дії, та на відбудову державних установ — лікарень, шкіл, об’єктів інфраструктури. Але впевненні в справедливості.
Україна матиме величезний потенціал після перемоги. Впевнений, що буде інвестиційний бум. І дуже важливим завданням є максимально розвивати галузі з доданою вартістю, створеною усередині країни, з науковою та інноваційною складовою, з експортним потенціалом. Влітку минулого року фармацевтику було віднесено до пріоритетних галузей економіки, і це дуже важливо. Адже наявність якісних ліків, виготовлених всередині країни, — це один з аспектів національної безпеки та благополуччя населення.
В української фарми є значний потенціал. Особливо у світлі того, що традиційно великий гравець у регіоні, РФ, втратила довіру та інвестиції світової бізнес-спільноти. Тож Україна може стати експортним хабом для ЄС та США, ключовим центром розробок та кооперацій із міжнародними компаніями щодо трансферу технологій та контрактного виробництва. В нас є потенціал, у нас є вигідне географічне положення, в решті, у нас є статус кандидата до вступу у ЄС.
Для нас ринок ЄС є дуже містким та цікавим. Це — царина жорсткого регулювання. І, якщо нам довіряє ЄС, нам довіряє увесь світ. На сьогодні ми вже експортуємо нашу продукцію до країн — членів ЄС, але досі існує чимало технічних бар’єрів, що ускладнюють доступ до ринку та здорожчують нашу продукцію до того рівня, коли важко конкурувати. Нам потрібно включити фармацевтику до сфери дії Угоди АСАА щодо взаємного визнання з ЄС результатів інспекцій та сертифікатів. Так, ще є, над чим працювати, але політична та дипломатична складова у цьому процесі є важливою.
Стратегія розвитку системи охорони здоров’я України до 2030 року орієнтується частково на стратегію фармацевтичного ринку ЄС. Ми бачимо прагнення країн ЄС, спричинене коронавірусом, географічно скорочувати постачання ліків та сировини. І Україна точно може стати таким «близьким» партнером. Але для цього варто імплементувати ряд стимулів до розвитку — таких, як пільгове оподаткування інвестицій у R&D, продумати цікаві інструменти, що спонукатимуть іноземних розробників робити трансфер технологій в Україні тощо.
