Екологи стверджують: щоб уберегти планету Земля від незворотних екологічних змін, природа відвела нам максимум 50 років. Далі вже буде пізно говорити про забруднене повітря, неякісні воду, продукти, погіршення здоров’я людей, які її населяють, вирубування лісів тощо. Отже, людство повинне відмовитися від пасивного спостереження за подальшим погіршенням стану планети і перейти до рішучих екозахисних дій.
Україна, яка досі, на жаль, не відзначалася високою екосвідомістю, теж ризикує втратити свої природні багатства й красу: у нас триває варварське вирубування лісів, зокрема цінних порід у Карпатах, засмічення родючих чорноземів, які дедалі більше перетворюються на місця накопичення речовин, що не розкладаються природним шляхом, забруднення річок та озер, одних з найбільших у Європі джерел питної води.
Перелік цих та інших екозагроз, що здатні вбити все живе в Україні, можна продовжувати. І якщо цьому не покласти край, то на нашу мальовничу неповторну країну чекатиме й справді кінець. На щастя, дедалі більше українців це розуміють. І навіть діти, які заряджають своїми екологічними ідеями дорослих.
Цікавим і дуже корисним став перший в Україні проєкт мінігрантів «Екошкола», який ось уже два роки реалізує АТ «Фармак». За цей час понад 200 учнів із Києва та Шостки Сумської області пройшли в ній навчання та змінили своє ставлення до навколишнього середовища. Вони стали амбасадорами екологічної культури в Україні.
АТ «Фармак» хоче дати таку можливість усім школярам України. Тому «Екошкола» переходить в онлайн: кожен учень зможе здобути знання про нинішній стан довкілля та способи, як зробити кращим своє життя, свою школу, місто, Україну. Весь світ уже переходить на зелений бік, упроваджуючи енергоощадні технології, відмовляючись від пластику, використовуючи альтернативні види енергії.
«Фармак» як європейська компанія також дотримується принципів сталого розвитку. Товариство випускає ефективні лікарські засоби, доступні для кожного. «Ми дбаємо про зменшення впливу на навколишнє середовище у себе на виробництві та опікуємося поліпшенням стану довкілля в Україні», — підкреслила Олена Зубарєва, керівник Департаменту корпоративних комунікацій та сталого розвитку АТ «Фармак».
Цього року фармкомпанія у співпраці з ГО «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» втілила свій екологічний проєкт у 10 школах Подільського району міста Києва. Дискутували на тему «Природа та важливість збереження зв’язків у природних екосистемах». Для учнів 2—10 класів та вчителів, які викладають предмети природничого циклу, було розроблено спеціальний навчально-методичний посібник, що вмістив найголовніші та найважливіші екологічні питання, з якими стикається світ. Цей посібник уже затвердило Міністерство освіти і науки України.
«Фармак» подбав не лише про теоретичну частину проєкту, а й надав трьом школам, екологічні роботи учнів яких спеціальна комісія визнала найкращими, гранти на реалізацію власних задумів. Наприкінці вересня 2019-го фармкомпанія інспектувала в цих навчальних закладах використання коштів.
Перша зустріч на Виноградарі відбулася з переможцем екологічного конкурсу — гімназією №34. Її учні Анастасія Топорець, Катерина Топчило, вчителька екології та біології Світлана Ханко реалізували в експериментальному кабінеті екології досить складний дорослий проєкт «Автоматичний тепловий насос зворотної тяги».
— Головна ідея проєкту, — ділиться думками Світлана Ханко, — зберегти якомога більше тепла у класних кімнатах. Для цього ми, по-перше, встановили термоголовки на батареях опалення в кабінеті екології, які контролюють витрати тепла, коли діти у класі й коли їх немає. По-друге, встановили вентилятори зворотної дії, які ганяють тепле повітря, що збирається під стелею, донизу. Так тепліше стане там, де сидять діти. Нарешті на вікна наклеїли термоплівки, замовивши їх у Харкові, які дають змогу зберігати в приміщенні до 7% теплого повітря. Плануємо встановити сонячну батарею й екорослинність на вікнах. Її нагріватимуть фітолампи, що працюватимуть від сонячної батареї.
Схожих на наш проєктів у школах Києва немає. Це заохочує роботу школярів. У перспективі хочемо переобладнати опалення всієї школи. Ми працюватимемо поступово: спочатку зробимо теплоревізію в теплих і холодних кабінетах, щоб потім утеплити їх.
— Вентилятори, термоплівка та термоголовки на батареях, — додає одинадцятикласниця Анастасія Топорець, — дали змогу школі заощадити певні кошти на опалення кабінету екології, зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу, зробити комфортнішим перебування учнів у класі. Проєкт переконав мене, що навіть маленькі зусилля можуть щось змінити в нашому житті. Бо тема стану довкілля нині дуже актуальна.
Учасники гімназійного проєкту пропагандистами ощадних знань: вони, наприклад, закликають однолітків вимикати світло, виходячи з приміщення більш ніж на 15 хвилин, використовувати енергоощадні лампи, які служать удванадцятеро довше і споживають на 80% менше енергії, вимикати з розеток непотрібну техніку, чим можна зекономити до 40% даремно витраченої електроенергії. Навіть те, що у сім’ях учнів гімназії стали клеїти на вікнах термоплівку, теж підтверджує велику користь їхньої роботи.
— Мій дідусь, — підсумувала розмову Катерина Топчило, — працював свого часу в галузі теплоенергетики інженером. Він запатентував багато винаходів, але реалізувати більшість із них не зміг. Моя участь у проєкті дала змогу дідусеві зробити корисне для нашої школи.
Наступним ми відвідали гімназію №257 «Синьоозерна», де понад 1000 учнів. Тут темою проєкту екоактивісти обрали «Школа без пластику». Добре знаємо, якої шкоди завдає довкіллю цей матеріал. Але все одне використовуємо його в повсякденному житті. Зазвичай після використання пластиковий пакет, стаканчик чи пляшку викидаємо на смітник.
У гімназії №257 учні вирішили повести боротьбу із пластиком, який природним шляхом не розкладається. Екоактивісти вчать однолітків і старших учнів правил поводження з одноразовими пакетами, посудом тощо. Вони розповідають про сміттєвий острів, який утворився в Тихому океані. Поблизу цього пластикового страхіття щорічно гинуть сотні тисяч мешканців океану.
— Ці екологічні проблеми сприймаю як власні, — каже учень 10-А класу Павло Ткачук. — Після чотирьох тижнів навчання в «Екошколі» «Фармак» зрозумів, що реалізувати набуті знання — дуже круто. У майбутньому хочу використовувати їх у житті.
— З великим ентузіазмом підтримала бажання дітей зробити щось корисне власними силами, — додає вчителька правознавства гімназії №257 Ольга Ольшанська. — Використання пластику ми зменшили спочатку у власній школі. Для цього одноразовий посуд (пляшки) замінили на багаторазовий і встановили у школі утилізатори.
Нарешті третім переможцем «Екошколи» «Фармак» стала школа №45. Її активістів зацікавила зелена тема: учениця 10-А класу Анастасія Аршинова помітила, що наявність рослин у класі не лише сприяє розумовій діяльності школярів, а й поліпшує їхню успішність.
— Ми любимо природу, — каже дівчина. — Вважаю, що люди, які зберігають і захищають українські ліси, заслуговують на велику повагу. Бо дерева поглинають тонну СО2 протягом життя, очищуючи повітря. Вони забезпечують тінь і скорочують витрати на роботу кондиціонера від 10 до 15%. Звісно ж, вирощувати дерева у школі не можемо, а ось красиві й корисні рослини — так. Після «фармаківської» екошколи я, Марія Тюльченко та Софія Тригубенко придумали таке: за призові гроші купили посівний матеріал для шкільних клумб і гроубокс — спеціальну шафу для рослин.
— Я допомагала дітям реалізувати їхню ідею, — додає вчителька фізики Вікторія Сергійчук. — Проєкт розпочався у грудні 2018 року і тривав до кінця травня 2019 року. Увесь цей час діти спостерігали за посадженими рослинами, умовами їхнього росту. Але оскільки пора року була холодна, діти запропонували створити так званий гроубокс, який міг би пришвидшити ріст рослин. Саме тому для експерименту обрали найбільш освітлений і теплий кабінет фізики. Хлопці на уроках трудового навчання самостійно зробили шафи для квітів, вставили туди спеціальну фітолампу. Це удвічі-втричі пришвидшило дозрівання рослин. Ми пересадили їх в інші ємкості й досліджували біологічні та фізичні показники. Це значно розширило знання учнів. Деякі рослини в нас розквітли раніше, ніж у природних умовах: шавлія лікарська квітувала не в травні-червні, а в лютому. Ми цим насолоджувалися.
У лютому в екологічних ботаніків зацвіли й літні квіти, а в березні зібрали у школі перший урожай огірків, вирощених на вікнах. Скільки радості було тоді в учнів! Тож не дивно, що естафету десятикласників підхопили учні сьомих класів. Вони виростили першу овочеву розсаду — базилік, цибулю, кріп. Її було так багато, що нею смакували учні у шкільній їдальні.
Original article: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vid-roslini-do-mashini/
