У середині минулого століття фармацевтика стрімко розвивалася. За 20 років (1940–1960 роки) обсяги фармвиробництва зросли у 20 разів.
На Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. М. В. Ломоносова було прийнято рішення розробити технології та створити серцево-судинний лікарський препарат, аналогічний до препарату «Валокордин», який вироблявся в Німеччині. За розробку взялася старший хімік заводу В. Я. Яковлева у 1959 році, і вже наступного року на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. М. В. Ломоносова була випущена перша партія «Корвалолу». Це було ноу-хау того часу – генерик європейського седативного лікарського препарату.
Спочатку розлив і закупорювання здійснювалися на вітчизняній напівавтоматичній лінії. «У гумових чоботях у воді стояли мийниці флаконів. Усе робилося вручну: і наливання у флакони, і закупорювання та пакування, конвалют відкривали теж вручну», – згадує ветеран праці Алла Іванівна Миронова. Всього 1960 року було випущено 58 тис. флаконів «Корвалолу». У 1960-і роки почалася реконструкція цеху та встановлення німецької автоматичної лінії.
У 1965 році було випущено вже 6,2 млн флаконів «Корвалолу».
У 1968 році введено в експлуатацію корпус цеху № 3 з виробництва «Корвалолу», «Нафтизину» й ін’єкційних лікарських препаратів в ампулах.
У 1970 році на заводі застосовувався масовий тип виробництва «Корвалолу». Освоєння двох автоматичних потокових ліній забезпечило систему охорони здоров’я всієї країни медпрепаратами «Корвалол» і «Нафтизин». До 1975 року річний випуск «Корвалолу» досяг 50 млн флаконів.
До кінця 1980 року проектна потужність основних виробництв була значно перекрита: «Корвалолу» – більш ніж у 40 разів. Цей лікарський препарат користувався великим попитом у всьому Радянському Союзі.
У 1991 році, після здобуття Україною незалежності, «Фармак» як правонаступник Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова продовжив випускати всі лікарські препарати, які раніше вироблялися на заводі, зокрема й «Корвалол». У той час були подані заявки до Держпатенту України на реєстрацію як товарних знаків торгових назв кількох лікарських засобів, серед яких був «Корвалол». До розробки, виробництва, реалізації та іміджу цих лікарських препаратів на товарному ринку «Фармак» мав безпосередній стосунок як правонаступник Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М. В. Ломоносова.
З 1991 року «Фармак» – єдиний виробник «Корвалолу» на пострадянському просторі.
При цьому ТМ «Корвалол» захищена в 15 країнах Європи та Середньої Азії: Німеччина, Польща, Литва, Естонія, Латвія, Білорусь, Молдова, Румунія, Болгарія, Туркменістан, Вірменія, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Киргизстан та Казахстан.
Використання знака «Корвалол Corvalolum» загалом підтверджується упаковками за період з 1991 до 2002 року включно.
На сьогодні «Корвалол» випускається в таких формах: краплі оральні, таблетки, капсули.
«Корвалол» у таблетках почали випускати 2013 року.
З 2015 року «Фармак» запустив виробництво м’яких желатинових капсул, що дало змогу компанії освоїти новий сегмент фармакологічного ринку та випускати лікарські препарати в зручній для споживача формі. Першими лікарськими препаратами, які почали випускати на новій лінії, стали «Корвалол Н» та «Гліятон».
Проект «М’які желатинові капсули» (МЖК) став новаторським не лише для «Фармак», але і для вітчизняного виробника загалом.
Сьогодні «Корвалол» випускається на обладнанні Воsch, NEWMA, Pester pac automation, Trenkher.
