ТОП 20 МЕДИЧНИХ ІННОВАЦІЙ ЗА 20 РОКІВ або 20 штрихів до портрета медицини XXI століття
Один із популярних у мережі жартів свідчить, що всі «експерти» в галузі політології раптово перепрофілювалися на «експертів» із вірусології. Але правда в тому, що численні далекі від медицини люди сьогодні намагаються хоча б на побутовому рівні розібратися в тому, що відбувається, чого боятися і як уберегти себе та близьких. Багато хто вперше в житті дізнався, що таке R0, пройшов «короткий курс» гігієни, вірусології й епідеміології, а також дізнався назви препаратів, які, найімовірніше, ніколи їм не знадобляться. Але головне, що всі чекають прориву – створення вакцини, яка захистить нас від вірусу, або створення препарату, який допоможе вилікувати тих, хто захворів.
Дивлячись на підвищену зацікавленість суспільства до медичної науки Liga.net і фармацевтична компанія «Фармак» не змогли пройти повз, і вирішили створити спільний проєкт, який би давав уявлення, що відбувається сьогодні (та відбувалося останні 20 років) у світовій медицині. Так народився перший в Україні рейтинг медичних інновацій із 2000 до 2020 року.
У сучасній медицині прориви відбуваються постійно, тому що, крім коронавірусних захворювань, проблем вистачало, і завжди вистачатиме. Але з різних причин такі досягнення медицини часто залишаються непоміченими за межами вузького кола, навіть у тому разі, якщо йдеться про зрозумілі неспеціалісту інновації, до яких цілком можна «доторкнутися рукою».
Ми вирішили дібрати 20 медичних інновацій, які відіграли важливу роль у ХХІ столітті. Забігаючи наперед, потрібно сказати, що об’єктивним такий вибір бути не може — це не змагання з бігу на задану дистанцію, де точно видно — хто перший, а хто другий. Для когось дуже важливо, за яким саме принципом працює новий препарат і не так важливо, яке саме захворювання він лікує. А комусь потрібно, щоб ці ліки допомогли близькій людині, а який там принцип дії та чи пов’язаний він із Нобелівською премією – нехай знають генетики з молекулярними біологами.
Ми попросили зробити цей вибір групу експертів. Серед них є представники різних медичних спеціальностей: інфекціоністи, гінекологи, офтальмологи, алергологи та інші. Є ті, хто регулярно приймає пацієнтів і ті, хто відповідає за дослідницьку роботу. Але всіх їх об’єднує те, що вони є професіоналами свого діла й одночасно мають широкий медичний кругозір.
Добір інновацій відбувався у два етапи. На першому кожен з експертів запропонував перелік інновацій, які, на його чи її думку, відіграють важливу роль у медицині ХХІ століття. Ми сформували з них єдиний список, з якого на другому етапі кожен експерт вибрав 20 найбільш гідних, на його чи її думку. Нам залишилося тільки підрахувати голоси та визначити 20 інновацій-переможців. Його ми і пропонуємо до вашої уваги.
Варто зазначити, що жодна з технологій або препаратів, поданих у цьому списку не були створені в Україні й це очікувано. Ми не мали мети применшити значення результатів наших дослідників, які працюють у сфері медицини та біології, але реальність така, що медичні розробки світового рівня не з’являються на світ тільки тому, що керівництво країни раптом пообіцяло заплатити мільйон тому, хто винайде «диво-таблетку».
Щоб показати, в яких умовах працюють наші дослідники, чого вони вже досягли й до чого прагнуть, ми вирішили розповісти вам три історії. І наостанок – ще кілька історій про боротьбу з вірусами, щоб нагадати, що навіть найпідступніших із них наука може перемогти.
ЖУРІ РЕЙТИНГУ:
Оксана Вітовська, Лікар-офтальмолог, доктор медичних наук, професор кафедри офтальмології НМУ ім. А. А. Богомольця, заслужений лікар України
Андрій Гой, Технічний директор АТ «Фармак»
Борис Донський, Імунолог, кандидат біологічних наук, старший науковий працівник Інституту педіатрії, акушерства й гінекології ім. академіка О. М. Лук’янової НАМН України
Юрій Жигарєв, Лікар-інфекціоніст вищої категорії, кандидат медичних наук, старший викладач Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Тетяна Запорожець, Лікар-отоларинголог, пластичний хірург, кандидат медичних наук, асистент кафедри пластичної та реконструктивної хірургії Інституту післядипломної освіти НМУ ім. О. О. Богомольця
Іван Кондратов, Кандидат хімічних наук, старший науковий працівник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря, голова відділу медичної хімії НВП «Enamine»
Наталія Лелюх, Лікар акушер-гінеколог, завідувачка жіночої консультації Медичного центру Святої Параскеви, медичний блогер, засновниця «Жіночого клубу з Наталією Лелюх»
Ольга Малюта, Ембріолог клініки IVMED, популяризатор науки
Ольга Наумова, Лікар-алерголог, кандидат медичних наук, науковий працівник Інституту отоларингології ім. проф. А. С. Коломійченка НАМН України, президент «Українського Товариства Целіакії»
Оксана Сулаєва, Лікар-патологоанатом, доктор медичних наук, професор, директор із наукової роботи Медичної лабораторії CSD
У 1953 році група британських дослідників зуміла зрозуміти будову ДНК – молекули, у якій міститься вся інформація про те, як влаштований і працює організм будь-якої живої істоти, зокрема й людини. Без цього відкриття важко уявити майже будь-яке з досягнень медицини, описане в цьому проєкті.
Точно так само, як без нього немислима вся інша сучасна медицина й біологія. Технології XXI століття дають змогу «прочитати» ДНК будь-якої конкретної людини, що слугує ключем до багатьох дверей. Завдяки цьому ми знаємо, чому саме виникають ті чи генетичні захворювання і вже знаходимо шляхи до їхнього лікування. Ми можемо оцінювати ризик того, що людина в майбутньому занедужає на те чи інше захворювання і в деяких випадках запобігти хворобі або, принаймні, бути до неї готовими. Ми розуміємо генетичні особливості пухлини та вибираємо ту стратегію лікування, яка з найбільшою ймовірністю допоможе саме цьому пацієнту.
У репродуктивній медицині з різних причин виникає потреба зберегти впродовж якогось часу ооцити (жіночі статеві клітини) або ембріони. Наприклад, жінка має терміново пройти лікування, яке може пошкодити її статеві клітини.
Отже, потрібно зберегти їх у належному стані, а потім, коли організм буде готовий, продовжувати рід з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Якщо заморозити статеві клітини або ембріони звичайним способом, то всередині клітин утворяться кристали льоду, які можуть їх просто знищити. Метод вітрифікації передбачає, що клітини або ембріон дуже швидко (набагато швидше, ніж секунда) охолоджується до температури -198 °С. Завдяки цьому кристали не утворюються, а речовина всередині клітин переходить у стан, що схожий на скло (in vitro на латині означає «у склі»). Потім, якщо їх «відігріти», то навіть через 30 років клітини будуть у чудовому стані. Сьогодні цей метод широко та з користю застосовується в репродуктивній медицині.
