ФАРМАКОЛОГІЧНІ Й ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ДО ЯДРА СИСТЕМИ

Як водиться, передусім – спроба окреслення понять. У терміні «біохакінг» з першим коренем, «біо», все здається зрозумілим. З багатозначним «хакінгом» трохи мудруватіше. Сленгове слово hack найближчим зрозумілим нам аналогом має «врубатися». Спочатку хакерами іменували програмістів, які в швидкий та елегантний спосіб знаходили можливість виправити в коді помилки. Згодом за словом «хакер» закріпилося значення «комп’ютерний зломщик». Хоч би якою була мотивація хакера – чистий інтерес до вивчення системи чи не дуже чистий інтерес до наживи, по суті хакінг – це рух в обхід установлених процедур, підвищення своїх привілеїв заради доступу туди, куди він не був передбачений. Коли йдеться про людський організм, пошуки способів більш ефективного керування системою здійснюються в найрізноманітніших площинах, від покращення наявних показників і до вживлення у тіло цифрових девайсів. Яких конкретно форм може набувати «прокачка» своїх повноважень, коли на кону власне здоров’я та довголіття?

ГЛАШАТАЙ ТРЕНДУ

Чи не найбільший розголос навколо цієї теми останнім часом зміг зчинити житель Кремнієвої долини, підприємець російського походження Сергій Фаге. Він має намір дожити щонайменше до 120 років, а на той час, напевне, і такий вік не буде межею. При цьому жити він планує з максимальною ефективністю, тобто прицільно впливаючи на біохімічні процеси, створювати ті фізичні та ментальні стани, які вважає корисними. Після того, як пан Фаге опублікував пост під назвою «Мені 32 роки і я витратив
$ 200 тисяч на біохакінг», всесвітню мережу сколихнуло цунамі обговорень. Прикметно, що окремою гілкою дискусій, не пов’язаною з медициною, стала самооцінка автора. Уже самий лише заголовок проінтерпретували як прояв позиції: «Дивіться, я заробив купу грошей – і зміг витратити їх не так, як усі!» Втім, зважаючи на те, що статки бізнесмена оцінюють у 45 мільйонів, його витрати на апгрейд тіла та психіки – це ще так, економ-варіант.

ЗА ПРОГРАМОЮ МАКСИМУМ

Левова частка коштів пішла на діагностичні тести та консультації лікарів і психотерапевтів. Обґрунтування принципів, за якими Сергій обирає методики самовдосконалення, звучить як справжній гімн людській раціональності: вони мають бути логічними, науково обґрунтованими, оцінені експертами, оптимальними з точки зору економічності та досяжності, підтвердженими об’єктивними та суб’єктивними показниками. Основні пункти програми, якими керується біохакер, на початку видаються катехизою Здорового Способу Життя.

•  Гігієна сну – тут не посперечається жодний фахівець.
•  Оптимальні фізичні навантаження – поза всяким сумнівом.
• Ментальне здоров’я: психотерапія і медитації – welcome, welcome і ще раз welcome.
• Оптимальне харчування: цукор – отрута; алкоголь – теж; дешеві продукти промислового походження – «ні», органіка – «так»; циклічне голодування і дієтичний кетоз (максимум жирів, мінімум вуглеводів). На цьому етапідієтологи починають вказувати на певні перекоси.
• Медичні обстеження. Контроль за організмом здійснюється за сотнями показників, від життєво важливих до «просто цікавих».
• На додаток – прийом БАДів і медикаментів, у буквальному сенсі пригорщами. Окрім вітамінів та екстрактів тут фігурують гормони, ноотропи, антидепресанти, загалом, цілий фармдовідник.
  Експериментатор ствер-джує, що дані регулярних обстежень і самопочуття свідчать про успішність його дій. Проте коментатори сумніваються щодо наслідків, які може мати вживання такої кількості медикаментів, їх взаємодії між собою та ставлять питання про те, чи не змушує управління організмом «у ручному режимі» працювати тіло на виснаження. У підсумку, нагоду розкритикувати окремі пункти програми та жахнутися ймовірним наслідкам вживання ледь не сотні фармпрепаратів на день отримали лікарі чи не всіх спеціальностей – аж до психіатрів, які наголосили на надмірній стурбованості власним здоров’ям.

Вимоги ЗСЖ насправді є загальними. Вони годяться мільйонам, але не вказують, що робити конкретно вам. Біохакінг, якщо його розуміти як більш прицільну, порівняно з ЗСЖ, профілактику, відрізняється тим, що базується на персональних даних. Наприклад, немає потреби у тому, щоб пити вітамін D у тому разі, якщо було проведено перевірку, яка підтвердила: його й так достатньо. А в арсеналі «правильного» біохакера дійсно має бути багато тестів: біологічних, інструментальних, генетичних. Останні, до речі, часто ідеалізують, нібито вони можуть вказати, що їсти чи чого не їсти, наприклад через непереносимість. У більшості випадків це не так. Проте грамотно проведені генетичні тести допомагають оцінити ризики захворювань і підкоригувати стиль життя, у тому числі й харчування. Саме підкоригувати – але не описати за вас або вашого тренера чи лікаря.
Ще один можливий аспект порівняння: якщо ЗСЖ – це дотримання задуму природи, то біохакінг – спроба вдосконалити цей задум. І в цьому амбіційному намірі дійсно є дуже хороші перспективи. Щороку з’являються нові роботи, які свідчать про вдалі спроби «редагування» геному людини. Генна інженерія дозволяє змінювати послідовність генів як у дорослих людей, так і у людських ембріонів. Потенціал цих технологій величезний – якщо все піде так, як очікується, то вже років за 20 людство отримає значну кількість ліків, які впливатимуть на першопричини захворювань, а не на симптоми.

ОЛЕКСАНДР КОЛЯДА , науковий співробітник
лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН України

ОДВІЧНА МРІЯ – НОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

Утім, «розбір польотів» мільйонера-експериментатора й оцінювання його перспектив – це далеко не все коло проблем, що постає при розгляді феномену біохакінгу. Зокрема, залишається питання про те, що саме змушує виділяти цей підхід від інших шляхів до довголіття та говорити про нього, як про новий тренд. Адже настанови, які рухають мисливцями за понадздібностями, старі як світ! Завжди знайдуться ті, кому замало загальних уявлень щодо підтримання здоров’я. Завжди знайдуться ті, хто вірить, що втаємниченість у суть світобудови підкаже шлях до вічного життя. У цьому «зломщики» організму нічим не відрізняються від, приміром, даоських алхіміків, які шукали безсмертя, чаклуючи над еліксирами або ж занурюючись у духовні пошуки. Що вирізняє сучасних претендентів на винятковість? Якщо ми залишимо осторонь питання про майстерність у медитації та інших психофізичних практиках, то поза всяким сумнівом: порівняно з іншими епохами, наука ХХІ століття забезпечила адептів довголіття колосально більшою кількістю інструментів, які дають можливість контролювати організм та впливати на його стани.

Щоправда, та ж наука досі ще не впевнена у тому, до яких наслідків призведуть спроби застосувати все разом, одразу й негайно. Зрештою, в основі нинішньої наукової парадигми лежить ідея повторюваності експерименту та накопичення статистично значущих даних – а мільйонерів, готових послідовно ставити над собою досліди, насправді не так уже й багато. Якщо придивитися уважно, у слові «біохакінг» більш складною для розуміння є частка «біо», ніж «хакінг» – таємниця життя не до кінця розкладена по полицях. Чим закінчаться екстремальні витівки радикальних біохакерів, лишається хіба спостерігати. Зважаючи ж на серйозність їхніх намірів прожити дуже й дуже довго, спостерігаючи, варто запастися не поп-корном, а власними лайф-хаками, які дозволять подовжити й покращити життя.
І більшість із таких порад, які (див. вище) є логічними, науково обґрунтованими, оціненими експертами, оптимальними з точки зору економічності й досяжності та підтвердженими об’єктивними і суб’єктивними показниками, як не крути, практично збігаються із загальними настановами концепції здорового способу життя.

Головна відмінність біохакінгу від звичної нам системи охорони здоров’я та ЗСЖ у тому, що тут здоров’я починає сприйматися як вимірюваний та керований ресурс. І саме він є першоджерелом усіх життєвих досягнень. Більше здоров’я – більше енергії для досягнення найамбітніших цілей. Також завдяки комплексності підходу можна виліковувати хвороби, які давно заважають. І запобігати захворюванням, ловлячи їх на надранніх стадіях розвитку.
В основі біохакінгу – створення якнайповнішої картини, що передбачає не лише суто медичні дані, а й аналіз способу життя та обов’язково ментального здоров’я. Найбільш доцільною видається персоналізована, контрольована, поступова й необтяжлива корекція способу життя. Оздоровчі процедури, за потреби, можуть передбачати і фармакологічні препарати, і фізіотерапію, і мануальні техніки, і біотехнології, зокрема використання регенеративного потенціалу стовбурових клітин.
Якщо ж вести мову про відомих біохакерів, то найбільш показовим мені видається приклад бізнес-ікон ХХІ ст. – Ілона Маска і Джефа Безоса. Сам лише погляд на їхні фото свідчить про те, що параметри їхнього здоров’я з віком не погіршилися, а покращилися. Також ми бачимо, яких успіхів вони досягли в інших сферах життя. Тож ми дуже вдячні Сергію Фаге за той резонанс, який він спромігся створити навколо теми біохакінгу, однак назвати його результати видатними не виходить.

СВЯТОСЛАВ ХАНЕНКО, співзасновник
і головний лікар клініки біохакінгу SQLAB